Дистанційна освіта: чи може вона замінити очну форму, і як проконтролювати якість?

Дистанційна освіта: чи може вона замінити очну форму, і як проконтролювати якість?

Міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет заявив, що Державна служба якості освіти проведе моніторинг дистанційної форми навчання. “Однак хочу підкреслити, що дистанційне навчання не замінить очну форму” – зазначив він. Експертка з питань шкільної освіти, співзасновниця організації “Батьківський контроль” та “Смарт-освіта” Оксана Макаренко вважає, що в деяких випадках може цілком замінити, але для цього потрібен якісно побудований навчальний процес. Чому ж “дистанційку” українські посадовці, вчителі, школярі та їх батьки сприймають більше як вимушений крок, вона пояснила в ефірі Українського радіо.

0:00 0:00
10
1x

70% батьків вважають дистанційну форму освіти гіршою за очну форму навчання

 "Дистанційка" в Україні менш ефективна не лише через те, що  діти перевантажені, а й через низький контакт між вчителем і учнем, каже Оксана Макаренко:  "Трошки покращився результат, ніж навесні, але все одно, це не дуже ефективно. І мені дуже шкода, що в такий спосіб дискредитується така форма навчання, яка в новому Законі "Про навчання" виведена в окрему самостійну форму".

На думку експертки,  якби були підготовлені методики навчання онлайн, підготовлені вчителі, то така форма була б ефективнішоюю. "Якщо в школі добре побудований процес дистанційної освіти, а ми маємо такі приклади, і я не можу сказати, що така форма навчання – гірша за очну форму навчання". 

Вдала дистанційна форма навчання, на її думку, це так, "яка дає можливість дітям вчитись у власному темпі": "Наприклад, мій син – восьмикласник, на дистанційному навчанні вже вивчає математику на рівні 11-го класу і показав кращі результати. І ті дітки, які мали якісь конфлікти, проблеми в школі, вони зараз спокійніші, добре навчаються, опановують матеріал краще ніж в школі. Це все – дуже індивідуально", – зазначає громадська діячка.  

Нині ж, констатує Макаренко, Україна виявилась не готовою до такого масового переходу на дистанційне навчання. "Тільки недавно з’явились матеріали, на електронних платформах, окремі уроки для 5-11 класів.   Тільки в кінці літа був спеціальний курс для вчителів як навчати дітей дистанційно". Під час такого навчання, переконана експертка,  більше постраждають діти сільської місцевості, де бувають проблеми з наявністю інтернета або комп’ютера. 

Про ідеальне дистанційне навчання

Зараз є дві крайнощі дистанційного навчання, говорить Оксана Макаренко. "В одному випадку – вчитель просто фотографує шматки друкованого підручника і відсилає його у месенджері дітям, щоб вони його виконали. А потім перевіряє виконане завдання. Це не є дистанційна методика. Також не є дистанційним навчанням коли вчитель нон-стоп проводить уроки від 8-ї ранку до другої години через відеомонітор".

Для дистанційного навчання потрібно декілька компонентів. Перший, це – електронна платформа, яка є одночасно і підручником, і щоденником, і простором для комунікації з вчителем. "Багато матеріалів на платформі адаптовано для самостійного навчання, це і відеоролики, і інтерактивні тести, завдання, квести у формі гри, у формі інфографіки. Це дуже візуально красиво сформовані матеріали для дистанційного навчання, можливість проходити інтерактивне опитування самостійно, у тому числі, є платформи, які йдуть за поступом дитини – ускладнюють завдання, якщо дитина може їх розв’язати", – зазначає фахівчиня.

Другий момент, це – можливість отримати зворотній зв’язок: консультації від вчителя консультації, якісь пояснення складних для дитини моментів матеріалу. Оксана Макаренко пояснює: "Це не може бути в режимі нон-стоп уроку, це – швидше два-три уроки на день, коли вчитель відповідає на запитання, які залишились у дітей після самостійного опанування матеріалу, проводить групові обговорення теми". 

І вже третій компонент, це – можливість отримати індивідуальні консультації. Також важливо щоби був чіткий розклад і розуміння які завдання треба готувати, скільки часу дається на його виконання. Це, за її словами, не просто щоденник з предметами, завданнями та оцінками, а органайзер роботи учня, який нагадує, що "зараз – урок, а зараз – самостійна робота, а зараз – встань і порухайся, зроби вправу для очей".

Така модель комунікації між учнем і вчителем, на думку експертки,  допоможе батькам і вчителям організувати роботу учня. "Особливо, для молодших класів, коли самоорганізуватись дуже важко, їм постійно треба щоб хтось з батьків допомагав не загубитись у часі і просторі, не відволікатись від виконання завдань, і в той же час не сидіти весь час за комп’ютером".

Також дуже важлива система оцінювання. Вона відрізняється від системи оцінювання в звичайній школі. Якісь тести можуть робити машини, а якісь навички може перевірити тільки вчитель. "Наша організація теж розробили методичку для вчителів з методиками дистанційного навчання, з ними можна ознайомитись на сайті nus.org.ua", – зазначає Макаренко.

Фото: з відкритих джерел