"Монстри" з Нацради, закриття каналів, мова та фейки. Герасим‘юк про закон про медіа

"Монстри" з Нацради, закриття каналів, мова та фейки. Герасим‘юк про закон про медіа

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики ще торік порекомендував ухвалити законопроект про медіа в першому читанні. Вже на етапі розробки він викликав дискусії щодо статусу Інтернет-ресурсів та рівня контролю Нацради як серед журналістів, так і серед експертів. Більше про це в ефірі Українського радіо розповіла голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк.

0:00 0:00
10
1x

"Наразі законопроект ще не готовий до розгляду після того, як його зненацька зупинили.  Цей законопроект не був створений протягом останнього часу. Над ним працюють уже десятий рік. Лише протягом останнього року була найактивніша робота для того, аби адаптувати наше законодавство до тих реалій, в яких ми сьогодні з вами живемо. Сьогодні інформаційне поле України це не тільки телебачення і радіо. Сьогодні, безперечно, найголовніший Інтернет, який у нас не регулюється зовсім, на відміну від переважної більшості європейських країн. Всі дуже добре розуміють, що основні події сьогодні відбуваються в Інтернеті. Тому цей законопроект був спрямований на те, щоб урівняти усіх гравців на цьому ринку. Я вважаю, що при старому законі, яким ми зараз користуємося, ми дуже погано можемо регулювати телебачення та радіо, а для Інтернету є повна незалежність від виконання законів", — зазначила Ольга Герасим’юк

Голова НРУТР вважає, що оновлений закон про медіа є особливо актуальним у контексті інформаційної війни.  

"Цей законопроект був розроблений групою, в яку входили представники усіх каналів, представники Ради Європи, громадськість. Зрештою, всі вийшли на дуже добрий і компромісний варіант цього законопроекту. Те, що почалося потім, я вважаю, це та боротьба, яку ведуть сьогодні багато хто для того, щоб в Україні не було сильного регулятора, який міг би реагувати на порушення законів і на поширення пропаганди, ворожих  меседжів, російських наративів в Інтернеті, адже сьогодні ми живемо у інформаційній війні, яка ще посилюється і набуває все більш потворних форм. Тому була потужна боротьба проти того, щоб в Україні відбулася медійна реформа. Крім того, закон, яким ми сьогодні намагаємося регулювати інформаційний простір, був створений у 1993 році. Тому я абсолютно переконала, що нам сьогодні не жити в незалежній країні, якщо ми цей закон не ухвалимо, адже є загроза для незалежності держави", — сказала вона.

Герасим’юк наголосила, що наразі Нацрада не має достатню кількість механізмів для того, аби карати медіа, які порушують закон. 

"Ми весь час говоримо, що нам бракує механізмів, щоб реагувати на порушення. Є мовники, які не просто порушують закон, а запроваджують російські наративи у наш інформаційний простір, заповнюють його дезінформацією, закликами агресивної війни, мовою ворожнечі. І все це наразі потрібно регулювати законом, який не надає необхідних інструментів. Тому коли Національна рада виносить під час перевірок свої рішення, підкреслюючи, що зафіксовані відповідні порушення, це надзвичайно важко відстояти у суді. Деякі суди тривають 3-4 роки. І насправді дискусія щодо цього частина інформаційної війни", —  пояснила вона

Герасим’юк також наголосила, що "за новим законодавством Нацрада не має права закривати жоден канал чи станцію, тому що це має бути зроблено тільки за рішенням суду. Тому цей закон дозволяє мовникам захищатись, демонструвати свої аргументи у разі, коли Національна рада пред'являє претензії"

Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення повідомила, що новий проект закону передбачає створення співрегуляційного органу. 

"Це те, що європейці навіть вважають, що це щось таке, що відбирає повноваження у Національної ради. Але ми все-таки за те, щоб цей орган був створений. Туди ввійдуть представники усіх офіційно діючих в Україні медіа, і вони зможуть розглядати всі ті питання, які розглядає Нацрада, і убезпечувати мовників від того, щоби Національна рада не перевищила свої повноваження і не покарала навмисне чи надмірно. Розділ санкцій виписаний так скрупульозно, вся процедура накладення санкцій на той чи інший мовник так прописана детально, щоб кожен мовник мав перед собою всю процедуру і міг захищатися. Також якщо Національна рада накладає санкцію, то вона повинна підтвердити і довести. Тому всі байки про те, що Нацрада перетворюється на монстра, що це нібито механізм влади запроваджувати цензуру — це все фейки і дезінформація", — зазначила Герасим’юк.

Вона також додала, що "Нацрада буде боротися за, щоб законопроект винесли до зали парламенту, аби запровадити реформу, а також до пріоритетів робити належить контроль за виконанням вимог мовного закону".  


На фото: Ольга Герасим’юк, www.facebook.com/pyryatyn