Про першу пісню гурту "Скрябін", яка з’явилася в ефірі Українського радіо
"На даху добре" — це пісня Андрія. Її презентували на Червоній руті, хоча я туди не поїхав, бо був в армії. Наші долі були переплетені з долею Сергія Проскурні, який був режисером "Червоної рути". Саме завдяки фестивалю у 1989 році ми й зрозуміли, що будемо робити далі. Адже тоді збиралися у студії, записували пісні, але не розуміли яким має бути наступний крок. Тоді нам почали розповідати про "Червону руту" і ми зрозуміли, що варто податися туди — це наступний етап. Андрій ще тоді випадково потрапив на фестиваль "Вивих І", де він познайомився з Володею Бебешко і з того часу все пішло-поїхало.
У 1991 році на "Червоній руті", я вважаю, Андрій триумфально вступив з піснею "На даху добре". Він тоді ще виходи на сцену під ім’ям Андрій Кіл, бо група була в замороженому стані, адже я був в армії. Цей псевдонім йому запропонував Володя Бебешко, казав Андрію: "Ти такий довгий, як кіл". До того ж воно перегукувалося з англійським словом kill, а Андрій завжди був панком, тому йому це підійшло.
Про новояворівську студію "Спати"
Це колиска, в якій народилася група "Скрябін", хоча в тій майстерні було багато різних гуртів.
Хто був лідером гурту
Сашко Скрябін — це душа і серце гурту, хоча він не музикант і не автор пісень. Він працював в Палаці культури "Кристал" на дискотеці, приносив нам у студію бабінні магнітофони, куди ми записували матеріал. Саша нам у цьому допомагав. Безумовно лідером у проекті "Скрябін" був Андрій, він був його локомотивом.
Фото: Ростислав Домішевський, Сергій Гера і Андрій Кузьменко
Чи виконували пісні інших авторів, окрім Кузьми
Андрій був надзвичайно відкритим і хотів, щоб люди, які біля нього працюють, додавали щось своє. Був якийсь момент, коли мало не основним автором текстів був я. Все почалося з того, коли я пішов до армії, то я залишив свій зошит з віршами у свого товариша, а він показав його Кузьмі. Після чого той погодився, що моя поезія може існувати в рамках групи "Скрябін", адже я до того писав лише для своєї групи. Так я почав писати для гурту, а першою піснею, яку ми написали разом була "Шось зимно". Там спочатку були інші слова, але коли ми на студії "Лева" почали збирати цю пісню, то змінили темп. Андрію трек подобався, але він хотів його пришвидшити. І от після того як ми змінили мелодію, зрозуміли, що слова туди не лягають. Ми повернулися додому, щоб писати новий текст, і це відбулося так швидко. В Андрія вдома, в різних кімнатах, в чотири руки, куплет за куплетом ми її створили. І далі воно все так і поїхало.
Які риси Кузьми запам’яталися найбільше
Кузьма — це абсолютна енергія, нічим не обмежена творчість. Він ніколи не мав рамок у тому, що робив, ніколи не прив'язувався до певного жанру. Ми могли сьогодні зробити панк-рок, а на наступний день — ліричну баладу.
Читати далі: Альбом "Птахи" гурту "Скрябін": враження від Берліну, потенційна бійка між учасниками та сім ночей роботи
Згадка про те, яку роль зіграло Українське радіо в житті музикантів
Ви любили крутити наші пісні, завдяки цьому люди їх слухали і знали. Нас, між іншим, це дуже врятувало в полях Херсонщини, коли ми їхали на концерт, але вночі в дорозі у зламалася наша машина. Повз нас тоді проїзжали поліцейські, я до них напросився, щоб поремонтувати колесо десь. Вони неохоче мене взяли, лише за умови, що довезуть до найближчої цивілізації і висадять. Та по дорозі я їм розповів, хто ми є, а вони кожен день слухали "Радіо Промінь" і знали всі пісні, тож поті допомагали з тим колесом до 8-ої ранку.
Фото: кадр з кліпу "Дельфіни"
