По-перше, ці зміни дозволяють правникам захищати дітей, більше втручатися в процес захисту, каже Олена Капральська. По-друге, цей закон криміналізує багато дій, що стосуються сексуального насильства над дітьми, яких раніше не було зазначено в Кримінальному Кодексі: "Це такі дії як умисне одержання порнографічних матеріалів за участі дітей, чого раніше не було у нашому законодавстві. Також це і виготовлення матеріалів за участі, примушування дітей до участі в такому процесі. Також додається новий пункт – це домагання дитини в інтернеті з метою вчинення проти неї насильства. І це, насправді, доповнення, яке дозволяє захищати дітей. Тому що таких дій в нашій державі є надзвичайно багато. Україна входить у трійку лідерів із виготовлення порнографії за участі дітей. І, зрозуміло, що це не було враховано законодавством".
За даними Європолу, в мережі є 46 мільйонів унікальних фотографій дітей із зображенням сексуального насильства, говорить правозахисниця: "Уявіть собі, 46 мільйонів! За кожною такою фотографією, відео, ми повинні розуміти, що стоїть життя конкретної дитини. Це не просто фотографія, яка не стосується мене!"
Українське законодавство підлаштовується під міжнародні норми, і це Олена Капральська вважає перемогою. Також згідно з цим законом, додається пункт, що допит дитини буде здійснюватися за правилами. Це теж важливо, каже вона. І ось чому: "Реальність у тому, що, коли дитина розказує, що проти неї здійснене насильство, починаються слідчі дії. Така дитина повинна давати покази дуже багато разів, не завжди ці покази даються в умовах, дружніх до дитини. Вона додатково травмується. Згідно цього законопроєкту допит здійснюватися в умовах, дружніх до дитини, один раз і в присутності психологів".
Відтепер кримінально каратиметься пропозиція дитині зустрічі з боку дорослого. Експертка з освітніх програм Міжнародної організації "Служба порятунку дітей" пояснює чому за це введено покарання: "Згідно статистики, дорослому потрібно лише 18 хвилин для того, щоб примусити дитину надіслати своє інтимне фото. Це продумана стратегія. За допомогою IT технологій це можна довести. Тут важливо говорити про те, що 60% дітей готові в житті зустрітися з таким незнайомцем. Як правило, такі зустрічі можуть завершитися справжнім фізичним насильством".
Що робити дітям, педагогам та батькам з огляду на всю перераховану вище статистику? Тут питання особистих кордонів, яке має бути виховане в дітях, каже Капральська. "В Кримінальному Кодексі прописані чіткі дії, які криміналізуються. Ми ж повинні вчити дітей дотримуватися і поважати особисті кордони та кордони іншої людини. Діти повинні знати, які дотики дозволені, а які ні. Діти повинні вміти відстоювати свої кордони, уміти говорити: "ні". Педагогам треба також поважати кордони дітей".
Експерт із безпеки дітей Олена Лізвінська говорить, що, аби довести факт вчинення насильства над дитиною або намагання скоїти насильство, необов’язково надавати докази: "Є гарячі лінії, на які можна звертатися. І, відповідно, фахові психологи, які працюють із дітьми, можуть ці моменти з’ясувати для того, щоб це був не просто допит. Це має бути обережно зроблено, щоб зайвий раз не травмувати дитину, коли вона приходить до слідчих органів. Але питання в тому, що багато дорослих не хоче про це розповідати тому що у нас полюбляють казати, що "не виноситься сміття із хати". Але тут питання саме до дорослих. І зазначу, що насилля саме щодо дітей потім має жахливі наслідки для цієї дитини".
Експертка закликає не замовчувати факти насилля: "Зараз є організації, які надають житло, які підтримують, допомагають протягом півроку влаштуватися. Тому необхідно дбати про безпеку власних дітей".
Фото: з відкритих джерел
