Мобільний додаток

Представник президента в Криму про стратегію деокупації півострова, COVID-19, політв’язнів та питання водопостачання і землі

4.04.2021 р., 08:04

Представник президента України в АР Крим Антон Кориневич про російські війська на півострові, кількість хворих на COVID-19 в Криму і примусову вакцинацію, про Стратегію деокупації та реінтеграції і підготовку до саміту, про політв’язнів, а також про ставлення влади до кримськотатарської ініціативи щодо національної автономії

Про російські війська в Криму

33 тисячі російських військових в Криму  — це, безумовно, факт, плюс так звані правоохоронці. Тобто, дійсно, з 2014-го року ми говоримо про мілітаризацію державою-окупантом українського Кримського півострова. Ми говоримо про те, що під приводом різноманітних навчань Російська Федерація може вдатися до різноманітних сценаріїв, і Україні варто бути готовою до захисту свого суверенітету. І об’єкти, які Росія реалізувала після початку окупації, такі як так званий Кримський міст чи траса Таврида, вони побудовані не для місцевого населення, а для того, щоб спростити логістику військовим, щоб максимально короткий час військами наситити Кримський півострів. Тільки таким він потрібен Російській Федерації. 

Про COVID-19 в Криму 

Ми не будемо використовувати ту інформацію, яку дає окупаційна адміністрація. Але навіть ця інформація є високою, вони дають статистику у 37 тисяч хворих і  14 тисяч в Севастополі. Ми вважаємо, що ці цифри занижені, вони в рази більше. Не вистачає лікарів та ліжок у шпиталях, не вистачає в аптеках ліків. Ведеться примусово вакцинація російською вакциною, яка не пройшла всі випробовування.   

Щодо указу Путіна про заборону "іноземним громадянам" володіти землею в окупованому Криму

Тут набагато ширша, на нашу думку, історія. Тут не просто забирається земля, а витісняється з Криму все, що стосується України. Тепер до обшуків, облав і витіснення активістів, додається витіснення української складової, завдяки таким діям як позбавлення права власності на земельні ділянки. Більше 10 тисяч таких випадків є, це громадяни, які не вважаються Російською Федерацією своїми громадянами.  Вже зараз можна знайти вебсайт, на якому є поради, що робити у такій ситуації, яким чином писати заяву у прокуратуру щодо вчинення злочину, яким чином звертатися у Європейскьий суд із прав людини, куди можна звертатися: телефони, адреси, щоб можна було проконсультуватися з цього питання. З жовтня ми ще маємо такий інструмент як чатбот у месенджерах, декілька днів тому ми там запустили функцію якраз питання землі. Громадяни можуть звертатися до нас, до прокуратури АРК та  Севастополя, до організації Крим SOS та до УГСПЛ. Ми обов’язково проконсультуємо і порадимо як бути. 

Про політв’язнів

Ми послуговуємося даними тих правозахисних організацій, які працюють по цій темі. Кримських політв’язнів є понад сотня, 80% з них це — кримські татари. Їх утримуюють у тяжких умовах, які часто шкодять їхньому здоров’ю, часто їм не надається належна медична допомога, це стосується і так званого "шизо" в Сімферополі, і тюрем на території РФ, куді їх вивозять. Тож РФ як на стадії затримання і незаконного судилища, так і виконання так званих вироків вчиняє грубе порушення прав людини по відношенню до наших політв’язнів. Давно діє міжвідомча комісія з допомоги політв’язням, вона видає кошти на правову допомогу, вона засідає щомісяця, і крайне засідання виділило 28 політв’язням матеріальну допомогу від держави. Нам треба прийняти закон про правовий та соціальний захист політв’язнів, що унормує всі механізми, які держава може здійснювати. 

Стратегія деокупації Криму

Дуже важливо, що цей документ є. Це офіційна позиція держави щодо всього , що відбувається в Криму. Вочевидь, він мав бути ще у 2014-му році. Але нам важливо, що за нашої роботи ця стратегія є, і це, до речі, треба розуміти, що це  — рамковий документ, він є спільною рамкою для діяльності всіх державних органів, які займаються тимчасово окупованими територіями. Кабмін має розробити план заходів на виконання цієї стратегії, який включатиме перелік основних кроків та законопроєктів, які Україна має прийняти. 

Кроки України — це і створення Кримської Платформи, установчий саміт Кримської Платформи, який пройде 23 серпня, це і прийняття стратегії деокупації. Президент підписав два укази по Криму. Ми продовжуємо працювати у міжнародних судових інстанціях та  міжнародних організаціях. Треба і всередині держави щось робити. Ми не можемо лише на міжнародному рівні говорити, що Крим — це Україна, ми маємо всередині держави демонструвати нашу спроможність. Росія може не брати участь, зрештою, вона муситиме говорити про Крим. Серйозна російська аналітика говорить про те, що Росія стурбована, і має істеричні реакції щодо запровадження Кримської платформи, щодо того, що України прийняла Стратегію деокупації та реінтеграції. Вже є інформація, що є держави, які долучаються до Кримської платформи, але з ними веде переговори МЗС. 

Про кримськотатарську автономію

Лідери Меджлісу були долучені до робочої групи  по напрацюванню стратегії. Там захищаються права корінних народів, там чітко є положення  про корінні народи, і там чітко є положення про корінний кримськотатарський народ і про відновлення прав кримськотатарського корінного народу. Стратегія як загальний документ не може включати зобов’язань прийняти якісь законопроєкти, тому що РНБО навряд чи може давати доручення Верховній Раді. Ніхто ні від чого не відмовлявся, всі питання в роботі. Я думаю, що питання відновлення прав корінного кримськотатарського народу є на часі, ми можемо почати цей процес із прийняття законопроєкту Про корінні народи, а тоді перейти до інших питань. Питання автономії — це питання внесення змін до Конституції України, до розділу 10, і, відповідно, це 300 голосів народних депутатів, що є конституційною більшістю. 

Я можу зазначити, що ми зробили за ці півтора роки, щоб показати, що ніхто ні від чого не відмовляється. 26 лютого 2020 року президент Зеленський підписав указ про День спротиву окупації АР Крим та м. Севастополя, щоб загадати героїзм людей, які вийшли на проукраїнські мітинги в Криму 26-лютого 2014-го року, громадян України — кримських татар та інших національностей. Кримські татари на першому місці, бо їх тоді було найбільше. Далі 26 лютого 2021-го року президент підписав другий указ про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованого Кримського півострова, яким він дав доручення Кабміну розробити Стратегію розвитку кримськотатарської мови. Цього року так само президент своїм указом дав доручення Кабміну встановити державними святами два мусульманських свята, важливі для кримськотатарського народу — Рамазан-Байрам та Курбан-Байрам. На День Незалежності президент надав державні ордени та відзнаки кримським татарам, зокрема, політв'язню Серверу Мустафаєву. Сьогодні урядовий комітет підтримав концепцію розвитку кримськотатарської мови. Говорити про Крим без кримських татар — неможливо, і ніхто не збирається це робити. 

Щодо водопостачання в Криму

Міжнародне гуманітарне право покладає всі зобов’язання за захист цивільного населення і реалізацію його потреб на державу-окупанта. В тому числі, і на постачання ресурсів. Державу-окупанта ніхто не кликав, відповідно, вона має забезпечувати життєдіяльність. Всі питання води в Криму лежать на Російській Федерації. І, до речі, в Стратегії, в пункті 66 чітко записана позиція держави: відновлення водопостачання на території Кримського півострова можливо лише після завершення тимчасової окупації і відновлення в Криму юрисдикції України.

Представник президента в Криму про стратегію деокупації півострова, COVID-19, політв’язнів та питання водопостачання і землі

Новини по темі