Футбольна Суперліга та її крах. Хто готував і хто чинив опір перевороту в європейському футболі?

Футбольна Суперліга та її крах. Хто готував і хто чинив опір перевороту в європейському футболі?

19 квітня 12 європейських топ-клубів оголосили про створення Суперліги, старт якої був запланований на серпень. Йдеться про англійські "Манчестер Юнайтед", "Манчестер Сіті", "Тоттенхем", "Ліверпуль", "Челсі" і "Арсенал", іспанські "Барселону", "Атлетіко" і "Реал", італійські "Мілан", "Інтер" і "Ювентус". Вони увійшли в число клубів-засновників нового турніру. Ще три клуби-засновника повинні були оголосити пізніше. Проте Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА), керівництво національних футбольних федерацій Англії, Іспанії та Італії, а також чемпіонатів цих країн засудили рішення клубів про створення Суперліги і заявили, що команди-засновники будуть виключені зі складу учасників національних турнірів, а також змагань під егідою УЄФА. Після реакції футбольної спільноти про вихід з Суперліги оголосили англійські "Арсенал", "Ліверпуль", "Манчестер Сіті", "Манчестер Юнайтед", "Тоттенхем" і "Челсі". 20 квітня представники клубів-засновників турніру зібралися, щоб обговорити питання про розпуск турніру. Чому клуби-гранди пішли на створення Суперліги, в чому в цій ситуації провина УЄФА та що загалом відбувається у великому футболі Українському радіо розповів спортивний коментатор Андрій Столярчук.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

"Йдеться про невдалу революцію, адже Суперліга "почила в бозі" дуже швидко, минуло буквально кілька днів. Фактично всі учасники вже оголосили про вихід із новоствореного турніру, який так і не розпочався", – розповів Андрій Столярчук.

Він пояснив, що організатори Суперліги не врахували реакцію футбольної спільноти, яка злагоджено виступила проти створення турніру: "Мені здається, що з огляду на цю ганьбу, яка посипалася на голови керівників клубів, вони вирішили дуже швидко знайти вихід. Поки що, наскільки я знаю, лише "Реал" та "Барселона" не оголосили про вихід. Тобто залишилося дві команди з дванадцяти".

"Також важливо розуміти, що від клубів-грандів це лише пробний крок. Вони незадоволені прибутками, які отримують, і чудово розуміють, що УЄФА недоотримує з футбольного ринку гроші. Вони порівнюють із іншими видами спорту, наприклад, з тим самим американським футболом, де кількість вболівальників набагато менша, але контракти там набагато більші", – зауважив Столярчук.

За його словами, клуби-гранди вважають УЄФА своєрідним паразитом, який паразитує на тор-клубах, які беруть участь у Лізі чемпіонів, Лізі Європи та приносять УЄФА гроші. Адже, як зазначив спортивний коментатор, УЄФА є непрозорою організацією.

"Флорентіно Перес публічно виступав з питанням, чому всі знають його зарплату та зарплату його працівників, але не знають зарплату УЄФА, й чому УЄФА не звітує про фінансові статки. Окремо йшлося про те, чому УЄФА платить гроші, які клуби могли б й самі заробляти на футбольному ринку. Але тут також питання, адже повинна бути уніфікована керівна структура, яка всім би займалася. Тому клуби з одного боку й не проти залишатися в УЄФА, а з іншого боку хочуть, щоб УЄФА посунувся в плані якихось видатків, тому що зараз гранди недоотримують кошти", – пояснив коментатор.

За його інформацією, дванадцять клубів, які створили Суперлігу, за попередній сезон мають сумарний мінус в 1,2 млрд фунтів, а сумарний борг цих клубів складає 5,5 млрд фунтів: "При цьому біля 2 млрд –це борги перед власниками, а 3,5 млрд – це борг перед фактичними кредиторами, які завтра можуть прийти і спитати, де їхні гроші".

"Коронавірусна пандемія зараз дуже сильно вдарила по клубах-грандах, вони фактично й скоротили свої видатки, але прибутки зменшилися, тому що немає прибутків від глядачів. Кожен матч, наприклад, "Інтеру", "Барселониі" і "Реалу" приносив по 3-4 млн доларів. Це колосальні гроші, які вони втратили, а компенсації з боку УЄФА немає. Якщо ситуація буде продовжуватися, то клуби-гранди збанкрутують через 3-4 роки. Тому, якщо УЄФА не піде на зближення з грандами, я думаю, буде Суперліга 2.0, Суперліга 3.0 і так далі. Можливо, це будуть невдалі спроби, але рано чи пізно або УЄФА буде змушений піти на поступки, або клуби-гранди щось створять всупереч УЄФА", – висловив свою думку Андрій Столярчук.

Окремо експерт пояснив, що якби Суперліга таки продовжила своє існування, це призвело б до збільшення прірви між командами-грандами та командами середньої руки, до яких можна зарахувати й великі українські футбольні клуби: "В такому випадку всі гроші пішли б в Суперлігу. Адже представники Суперліги казали, що зможуть збирати щорічно по 400-500 млн на команду, а так отримують від Ліги чемпіонів по 50-100, максимум 200 млн. Зрозуміло, що недоотримання прибутків позначається на фінансовому мінусі, який є в команд".

"Для світу це означало б, що команди, які беруть участь в Суперлізі, отримали б великий фінансовий плюс й відлетіли б в космос від всіх інших команд. Всі спонсори пішли б на Суперлігу. Зараз, наприклад, в Лізі чемпіонів, якщо київське "Динамо" і донецький "Шахтар" виходять до групової стадії, вони гарантовано отримують близько 40 млн. Але якби пішли спонсори, ця сума зменшилася б по 5, можливо, до 10 млн. Зрозуміло, що маючи набагато менші прибутки, вони набагато слабше почуватимуться і на ринку. В чемпіонатах залишалися б футболісти значно нижчого класу, бо всі намагалися б втекти до Суперліги", – пояснив Андрій Столярчук.

Він зауважив, що найкращим варіантом для всіх буде, якщо Суперліга буде не закритим турніром, як пропонувалось, коли жодна команда не може ані потрапити туди, ані вилетіти звідти: "Зараз говорять про реорганізацію Ліги чемпіонів. Вона створила новий формат, який буде діяти з 2024 року, й мені здається, що під проводом УЄФА намагатимуться деякі ідеї, які були закладені при створенні Суперліги, реалізувати". 

Фото: pixabay