"Саме і виключно в Україні може бути майбутнє у кримськотатарського народу" — член Меджлісу Ескендер Барієв

"Саме і виключно в Україні може бути майбутнє у кримськотатарського народу" — член Меджлісу Ескендер Барієв

18 травня — День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Саме 18 травня 1944 року почалося варварське переселення кримських татар з півострова. Загалом депортували близько 238 тисяч людей. Яка сьогодні ситуація в окупованому Криму, в ефірі Українського радіо коментує член Меджлісу кримськотатарського народу, голова комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Геноцид, що триває досі

"В ніч з 17 на 18 травня у 1944 році та протягом наступних трьох днів з Криму насильно депортували близько 193 тисяч жінок, дітей та літніх людей. Згодом провели зачистку серед військовослужбовців, які поверталися із фронту. Загалом депортували близько 238 тисяч людей.
Протягом кількох наступних років спостерігалася масова загибель кримських татар — близько 110 тисяч за підрахунками демографічної експертизи.
До 1956 року тривало спецпоселення — обмежене пересування кримських татар.
До 1989 року в Криму порушувалися права жити на Батьківщині, розвивати мову і загалом існувати. Це все — прямі докази геноциду кримських татар. 

На сьогодні більшість політув’язнених і в Криму, і на території Російської Федерації — кримські татари. Намагаються висвітлити їх зрадниками, закривають кримськотатарські школи, класи. Часто зіштовхуємося з тим, що неспеціалізовані організації на своїх ресурсах малюють контури України без Криму, приєднавши його до Російської Федерації. Також сьогодні відбувається екоцид в Криму: під будівництво великих інфраструктурних проєктів знищуються природно-культурні пам'ятники кримськотатарського народу, історичні пам'ятники, незаконно видобувають природні та біологічні ресурси. Це не узгоджується ні з корінним народом, ні з Україною, як територією, якій офіційно належить. В цьому ми бачимо геноцид, який досі триває".

Що в українському законодавстві варто змінити стосовно кримських татар?

"Хочеться, щоб українська влада приділяла достатню увагу кримськотатарським питанням. На жаль, лише у 2014 році українським парламентом був прийнятий закон Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. Звісно, цей закон практично не поширюється на кримських татар, тому що більша частина наших співвітчизників живе на рідній землі, але на окупованій території. Сьогодні ми повинні говорити про встановлення саме колективних прав кримськотатарського народу: право на самовизначення, на вільні зібрання, на національні або представницькі інститути. 

Тому першим кроком має стати прийняття закону про корінні народи, і на його основі треба внести низку змін у близько 15 законів України. Таким чином це відновить політичні та колективні права кримськотатарського народу. З іншої сторони, цей закон необхідно прийняти, щоб деокупувати Крим і відновити цілісність України. Відповідно, ми постійно позиціонуємо на міжнародному рівні, що депортація кримськотатарського народу — це геноцид, що триває і досі".

Як Україна може впливати на долю політув’язнених в Криму?

"Коли ми фіксуємо порушення прав кримських татар і готуємо відповідні компетентні документи, це дає підставу для проведення санкцій нашими західними партнерами. Наприклад, в основу нещодавнього звіту державного департаменту США  про права людини лягли й дослідження Кримськотатарського ресурсного центру. Ми цим пишаємося. На звіт держдепу США реагують і аналітичні центри, і держави. 

Таким чином ми впливаємо на санкційну політику. Також ці матеріали потрібні для міжнародних судів: Європейського суду про права людини "Україна проти Росії" (щодо Криму); Міжнародного суду ООН з ідентичною справою. Крім того, приймаючи відповідні законодавчі акти, ми формуємо посил нашим співвітчизникам, що саме і виключно в Україні може бути майбутнє у кримськотатарського народу; що Крим — територія України".

Про концепцію Кримської платформи, яка запланована на серпень 2021 року

Кримська платформа — дипломатична ініціатива України, міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова.

"Я повністю підтримую ініціативу створення Кримської платформи. Не потрібно гнатися за міжнародним форматом. Кримська платформа — це коло друзів, однодумців, де, приклавши спільні зусилля, будемо виробляти подальшу тактику і стратегію з питань деокупації Криму і захисту людей, які проживають на окупованій території. 

На сьогодні ведеться активна робота з різними країнами, але саме українська влада повинна більш чітко попрацювати над створенням такого пакету документів, який приверне ще більшу увагу інших країн до кримськотатарських проблем. Дуже важлива участь у платформі високопосадовців США, бо на це дійсно відреагують багато інших країн. Не може бути Кримської платформи під окупацією без кримських татар. Тому ми повинні чітко, у рамках платформи, донести суб'єктність кримськотатарського народу як корінного народу Криму і те, що кримськотатарський народ є інструментом деокупації. Ці моменти повинні бути закладені як у концепцію самої платформи, так і в стратегію деокупацію Криму".

Фото: QHA, Кримські новини