"У нас є такі українці, яких треба боятися, що вони з землею роблять" - Милованов про запуск земельної реформи

"У нас є такі українці, яких треба боятися, що вони з землею роблять" - Милованов про запуск земельної реформи

Земельна реформа в Україні стартує від сьогодні. Яким буде початковий її етап, якими бачить влада рівні умови для всіх бажаючих придбати землю, чи має держава право кінцевого контролю над землею, коли іноземці зможуть купувати українську землю та що буде, якщо Конституційний суд, розглянувши подання низки депутатів, визнає земельну реформу неконституційною – в ефірі Українського радіо відповідав Радник ОПУ та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов

0:00 0:00
10
1x

Незабаром старт реформи, але не були ухвалені всі підзаконні акти. Зараз уряд все ухвалив?

Майже все, що потрібно, щоб запустити реформу. Я був на нараді, яку проводив прем'єр-міністр, де проговорилися всі підзаконні регулювання, акти, нормативку, яку потрібно ще прийняти, де є проблеми, де немає проблем.

Земельна реформа буде відбуватися поетапно. Тобто, на першому етапі з 1-го липня землі сільгосппризначення зможуть купувати лише фізичні особи - громадяни України. І перші три роки можна буде купити не більше 100 гектарів в одні руки. Потім з 2024-го року юридичним особам дозволять купувати, але  до 10 тис. гектарів. Поясніть, будь ласка, з точки зору ринку землі. Ці норми конкурують? 

Всім дозволять: не лише юридичним, а й фізичним особам дозволять купувати до 10 тисяч гектарів. Тільки українським. Це, по суті, тестовий етап. По 100 гектарів, коли тільки фізичні особи зможуть купувати-продавати. І там є, ті у кого більше, хто якимось чином буде отримувати більше,  в тих буде конфіскація або примусово вони мають продати це.  

В ефірі Українського радіо голова ВР в 90-х роках Олександр Мороз говорив про те, що не можна нині проводити земельну реформу. 

Олександр Мороз, голова ВР в 1994-98 рр.:

Це загрожує Україні втратою державності. Хто володіє землею, той володіє державою. Тут немає альтернатив. Все загалом зрозуміло для кожного. А ще треба мати на увазі, що світова тенденція – викуп державою земель. Це є і в Америці, і  в Англії, і в інших країнах. І дурницю, яку ми чули не один раз, що, є лише 6 країн, де заборонено продаж землі, це брехня. Я навіть про Китай говорити не буду, той же Ізраїль. Вихід – державна власність, яка в передається в оренду землекористувачам. Тоді вирішуються всі питання. Проєкти закону з цього приводу я із Цушком (Василь Цушко - український політик, у різні роки був міністро МВС, міністром економіки та головою АМК - ред.) надав у Верховну Раду ще 6 років тому. Використання прав оренди як предмету застави для банків – теж передані закони. Це нікого не цікавить, але втратиться держава.     

Тимофій Милованов, радник голову Офісу президента

Тут є кілька фактичних помилок, стосовно того, що є тенденція про викуп землі. Тенденції такої немає, є закони, коли держава може за потреби забирати землю. Коли я працював у Пенсільванському університеті, там будували highway (автомагістраль-ред.) федерального значення. І будівництво проходило через землю, що була у приватній власності. І земельне агентство приходило до власника, але вони відмовлялися. Тоді яке має право дорожнє агентство? Вони платять 40 тисяч – ціну, яку запропонували власнику, і далі власники в судах оскаржують ціну. І, якщо суди визнають, що ціна вище, компенсують. І це справедливо.

А стосовно оренди, так у нас оренда є сьогодні. І це те, що дозволило агрохолдингам сконцентрувати великі обсяги. А про те, що можна було вирішити питання обігу землі через  те, щоб давати в оренду землю під заставу, тут пан Мороз трошки лукавить. Бо це б вимагало зміни  не одного закону, а всієї банківської системи. І це було б інше законодавство. Він говорить про те, що держава має мати кінцевий контроль, і це сьогодні є.   

Ви казали, що є потенційні ризики для ринку землі і треба перед відкриттям, щоб власники перевірили інформацію в реєстрах, чи зареєстрована та чи інша ділянка…

Це все зроблено. На нараді в прем’єра запитували як практично нотаріуси будуть перевіряти наявність землі, обмеження. І у відповідь показували як воно працює в тестовому режимі. Знаєте, про що люди не говорять. Про те що справедливість для ринку землі полягає в тому, що  ми б мали однакові умови. Наприклад, у мене батько з Полтавської області помер. Я би хотів, наприклад, повернутися туди і придбати 50 гектарів і придбати сад. Для мене доступність кредитування має бути така ж сама як і для агрохолдингів, тому що агрохолдинги там не будуть вирощувати сад, а зерно. Я хотів би, щоб там, де був мій батько, був сад. Ці рівні умови створюються через Програму 5-7-9%, де аграрії мають близько 50% всього обсягу кредитів. І зараз там є реєстр фермерів, і треба доробити Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві (мається на увазі Законопроєкт “Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві”,  який Верховна Рада схвалила за основу у лютому 2021-го року - ред.). Треба прийняти законопроект № 3205 (Проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві).

Поясніть ще з приводу занепокоєння, що нашу землю можуть купувати іноземці? Прописано, що треба вирішувати на референдумі. 

 Поки що не планується. Але ж є Закон про референдум, і в рамках його, можна ініціювати це питання. А стосовно іноземців, у нас є такі українці, що їх треба теж боятися, що вони з землею роблять.  

Конституційний суд зараз розглядає подання депутатів щодо неконституційності реформи. Якщо суд визнає її неконституційною, що буде тоді? 

Я не думаю, що таке трапиться. Може трапитися, якщо там буде якась корупція в цьому суді, а там є певний політичний вплив, тому якщо буде прийнято, це буде знову конституційна криза, що  відштовхне нас назад на певний період. Знов-таки, я би тоді або Конституцію міняв, або перезавантажував би суд. Конституційний суд має визначити, в яких аспектах земельна реформа не відповідає тлумаченню Конституції, і що потрібно змінити. Але об’єктивно: нам потрібно рухатися вперед. Ми такі бідні як країна, тому що ми боїмося змін.