Обирай пісні. Визначай переможця

Якби дощ тривав довше, у Києві затопило б 8 станцій метрополітену повністю – експерт про стихію у столиці

19.07.2021 р., 23:55

19 липня за лічені хвилини Київ поглинуло водою. Будівлі, транспорт та люди сповна відчули на собі загрозу стихії. Десь зникало світло, в когось змило автівку, багато хто не зміг вчасно дістатися до потрібного місця, а деякі станції метро буквально затопило. На вулиці виїхала спецтехніка для ліквідації наслідків зливи, але, мабуть, найбільше допомогло те, що сама злива швидко закінчилась. Що було б, якби злива тривала довше і чому кияни все ще залишаються заручниками погодних умов про це в ефірі Українського радіо розповіли експерт з муніципальних питань Костянтин Салій, командир Комунальної аварійно-рятувальної служби Дмитро Піхало, інженер-проектувальник Дмитро Макагон та консультант з систем захисту від блискавок Євген Баранник.

Яким сьогодні видався грозовий день в столиці?

Костянтин Салій: Мені тричі вдалося перетнути калюжі по Дегтярівській, які не могли трамваї проїхати. Побачив, скільки попадало дерев, порвало проводи і швидкі допомоги не могли проїхати, бо такі глибокі були урвища в асфальті. Я побачив безпорадність комунальних служб, тому що вони, як я розумію, з'явилися, вже коли почала вода самостійно якось розходитися, а не в той момент, коли треба було відкачувати. Зрозуміло, що їм і не було, куди відкачувати, тому що в нас немає такої системи, де можна було взяти можливості, щоб цю воду відвести. Сьогодні кияни побачили всі огріхи попередньої муніципальної політики стосовно того, що не проводити кардинальну зміну мереж міста Києва. Навіть були під ударом станції Академмістечко та Берестейська, тобто заливало у вестибюлі метро і могли бути великі ураження током людей, які перебували на платформі метрополітену. 

Як метро розраховано на такі непередбачувані та критичні ситуації?

Костянтин Салій: Міські проектанти проектують самі станції, колії. Потім йде інший тип проектування – це навколишній благоустрій. На жаль, коли ці станції метро будувалися, ніхто не міг уявити, що у нас будуть подібного розміру зливи і що у нас не буде водовідведення. Раніше потужні зливи – це були поодинокі випадки. Зараз таке враження, що якщо дощу немає, то все гаразд. Якщо дощ пройде, то  якось уже починає кожний керівник станції думати, що робити. 

Чи кожна станція метро має гермодвері, які в разі небезпеки зачиняють і зупиняють воду?

Костянтин Салій:  Я думаю, що не кожна станція метро. Це більше стосується нових станцій. Наприклад, метро Арсенальна – на поверхні, і нікому в голову не спадало, що треба якось оновлювати станцію і модернові речі там робити. Але є такі станції метро, які в низині і їх треба було більш розробляти під подібні моменти.

У Києві за півгодини випала тижнева норма опадів. Що було б, якби злива тривала довше?

Костянтин Салій: Затопило б серйозно десь 8 станцій повністю. Люди, які в цей час були б внизу, намагалися б вижити в цих умовах. Є небезпека ураження струмом. І наше метро ніколи не було розраховане на такі випадки. Ми зараз можемо почути дуже багато експертів, які розкажуть, що у них все розраховано і все гаразд. Але якби це було так, то у нас не було б таких підтоплень. Найбільша проблема – це те, що вже приблизно сім років кияни не бачать, що ведуться серйозні роботи стосовно приведення міських мереж та зливових каналізацій в належний стан. 

Немає проблем зробити все-таки ремонт один раз, застосувавши нові матеріали. У нас досі використовуються бетонні труби, які мають дуже велику шорсткість, коли йде така злива, мул, сміття, гілки дерев затримуються там і перекривають. У всьому світі зараз використовують труби нового штибу – це керамічне скло з пластиком, у яких дуже знижена шорсткість. Якби в нас Києві лежали такі труби, вода би проходила і ми сьогодні напевно би не помітили цього дощику, який пройшов. Міська влада не приступає до конкретних дій, оскільки можна припускати, що таку роботу кияни не дуже оцінять на наступних виборах. Це дуже тяжка і коштовна робота, і не будуть думати, що це дуже добре для міста Києва. Але все ж таки виборці можуть іноді потрапити і у водяну пастку, і про це також треба думати.

Фото: ALEXANDR GOROKHOVSKIY

Міський голова Києва Віталій Кличко прокоментував зливу в столиці, зазначивши, що напередодні прогнозованих дощів в кожному районі столиці очищали зливостоки, а на проблемних ділянках заздалегідь чергувала техніка гідротехнічних служба, проте понаднормова кількість опадів на короткий проміжок часу призвела до підтоплення ділянок вулиці та тротуарів. То чому виникли проблеми?

Костянтин Салій: Таке враження, що місцеве начальство вводить мера в оману. Якби техніка чергувала, то всі кияни побачили б її і всі б оцінили звитягу наших комунальних служб, які б очищали і відкачували воду. Техніки я особисто не побачив. Може, не там проїжджав. Управління з надзвичайних ситуацій знає, де в місті Києві можуть бути такі випадки, тому техніка повинна була там чергувати. Крім того, 18мм – це не карколомні зливи. Це середній нормальний київський дощ. Це не так, як Євросоюзі, коли випала двомісячна норма за день. І щоразу кияни пересвідчуються у тому, що міська каналізація неспроможна впоратися з тим викликом, який дає природа, тому її треба змінювати.

У чому сьогодні полягала головна проблема роботи Комунальної аварійно-рятувальної служби?

Дмитро Піхало: Головна проблема була у всіх, тому що грозовий фронт, який пройшов містом, мав дуже значні наслідки, тобто накрив повністю місто і норма опадів була 40 мм за годину, що дорівнює практично половині місячної норми опадів, тобто з такою великою кількістю води дуже тяжко вставляється система відводу води, яка спроектована в місті Києві. Що стосується аварійної служби, яка виїжджала, то сьогодні було більше виїздів, тому що дуже багато подій з відкачуванням води та довелося ліквідувати наслідки повалених дерев.

За заявою міського голови Віталія Кличка заздалегідь на проблемних ділянках вже чергувала техніка. Які це були ділянки?

Дмитро Піхало: У нас визначені 22 ділянки але насамперед це Святошинський шляхопровід, у Шевченківському районі вулиця Дегтярівська, Індустріальний шляхопровід, Повітрофлотський шляхопровід, біля метро Берестейська та сама станція Берестейська, станція метро Лівобережна, Дорогожицький шляхопровід по вулиці Олени Теліги, а також станція метрополітену Академмістечко та територія навколо неї. По місту дуже багато повалених дерев і задіяні не тільки аварійно-рятувальні служби міст, а також Державна служба з надзвичайних ситуацій та аварійні служби Київської міської адміністрації. 

Фото: PETRO RYZUNIAK

Чому саме Академмістечко та Берестейську сьогодні так сильно залило?

Костянтин Салій: Я думаю, що це і ухил місцевості, і відсутність приймання води, тобто ливнівки не впоралися, а вода шукає, куди піти. На вулиці Дегтярівська, яка нібито високо знаходиться, також є десь ухил місцевості, і там такі калюжі, що стояли трамваї і не проїжджали. Я навіть бачив, як до колії під'їхав електроавтомобіль, водій подивився, що він не може проїхати і зрозумів, що буде електроураження струмом його як водія, і вимушений був поставити авто на узбіччі, чим спричинив ще більший затор.

Чому сильні зливи в Києві провокують такі серйозні проблеми?

Дмитро Макогон: Я думаю, що дійсно треба зважати на те, що зараз відбувається зміна клімату і короткочасно випадає відразу дуже велика кількість опадів. Щодо того, чому відбувається затоплення, то всім відомо, що в нас якісь інженерних мереж не найкраща і не найкраще доглянута. По-друге, дуже важливий фактор – це забудова. Це те,  що раніше були якісь пустирі, посадки і парк. І замість цих дерев та ґрунту, там з'являється бетон, якісь житлові комплекси, парковки. Зараз вода дуже стрімко з усіх нових бетонних поверхонь, з покрівель, з парковок потрапляє одразу в інженерні мережі, які не витримують вже такого водозбору. Тобто площа водозбору збільшилася, а мережі не збільшились.

Який світовий приклад Київ міг би взяти собі на озброєння, щоб зарадити проблемі води?

Дмитро Макогон: Зараз дуже класна ініціатива – місто-губка, коли та води, яка потрапляє на якусь ділянку, там і залишається. Наприклад, йде якась комплексна забудова, і там роблять зелені дахи, майданчики, де може ця вода залишатися, роблять басейни та фонтани. На зелених покрівлях є озеленення, де залишається вода, і це затримує потрапляння води далі. Такі речі дуже важливі, щоб з цією водою працювати. До того ж, цю воду можна очищувати і використовувати в побуті. Тому нам потрібно розвивати озеленення.

Костянтин Салій: Треба втілювати комплексні інженерні рішення. Треба в кварталах робити якісь підземні сховища, куди може вода поступати і затриматися для поливу. Я не уявляю, як можна зробити в місті Києві зелені дахи при наших вітрах і хто буде закріплювати ці ґрунти, якщо буде такий великий смерч з водою. Але ми бачимо, що з кожним таким дощем міські комунікації все більше не можуть впоратися. Це дуже загрозливо і це дошкуляє киянам.

Фото: Патрульна поліція

Що убезпечує столичні будинки від блискавок?

Євген Баранник: З 2012 року є стандарт, де написано, яким чином визначати, чи потрібно для певної будівлі та споруди якісь заходи захисту від блискавки, чи вона така, що сама захистить людей. Розраховуються ризики для людей, для надання громадських послуг, для збереження невідновлювального культурного надбання і ризики втрати економічної вартості. Якщо ризики виходять за межу, яка зазначена у стандартах, тоді проектувальник вживає ті чи інші заходи захисту, але люди мають бути в безпеці завжди. 

У багатьох випадках треба не ставити стрижні на покрівлю, а захищати мережі, які заходять всередину споруди для того, щоб часткові струми блискавки не зашкодили ані електроніці, ані людям, які торкаються цих пристроїв у своєму побуті або під час роботи.  Я маю на увазі пристрої захисту від імпульсних перенапруг. Вони настільки швидкі, що інші пристрої просто не встигають зреагувати. І кожен може собі їх купити і  встановити без втручання в електричну систему, бо то справа спеціаліста-електрика.

Чи варто одразу як починається гроза закривати вікна?

Євген Баранник: Це неактуально. Набагато важливіше триматися подалі від розеток, якщо людина знаходиться у приміщенні. Коли гроза вже почалася, то в жодному разі не варто нічого вимикати з розеток. Нехай пошкодиться прилад, але життя та здоров’я – дорожче. Виключати можна заздалегідь, але коли вже блиснуло близько, краще триматися подалі. 

Якщо на вулиці сильна злива і людина в місті, то треба знайти собі прихисток. Якщо поза містом, то краще не опинятися в таких умовах. Сучасні методи комунікації дають можливість заздалегідь побачити, що є гроза. 

Фото: Типовий Київ

Як готуватися до зливи?

Костянтин Салій: Варто дивитися, де є затори в місті Києві, тому що це значить, що там вже є підтоплення. Особливо по центральних вулицях, як це було по проспекту Перемоги. Тобто кияни вже знають, що якщо дуже великий затор, значить попереду десь уже тонуть автомобілі. Тому шукайте можливості об'їхати. Крім того, коли йдуть такі зливи, не рекомендується необачно поводити себе в метрополітені. Треба дивитися і не торкатися металевих частин, навіть пофарбованих. 

Фото: УНІАН

Якби дощ тривав довше, у Києві затопило б 8 станцій метрополітену повністю –    експерт про стихію у столиці

Новини по темі