Межа між релігією та політикою: чи існує вона в Україні?

Межа між релігією та політикою: чи існує вона в Україні?

Завтра, 28 липня, в Україні відзначатимуть 1033-ту річницю Хрещення Київської Русі-України, в рамках якої відбудеться кілька урочистих заходів: 27 липня – хресна хода Української православної церкви (МП), 28 липня – літургія, яку очолить предстоятель Православної церкви України, та урочистий молебень на Володимирській гірці, який проведе митрополит Епіфаній. За словами представника прессдужби ПЦУ Михайла Омеляна, масштабної хресної ходи від Михайлівського собору до пам'ятника святому Володимиру, як у попередні роки, не буде. Користуючись нагодою, Українське радіо поспілкувалось із релігієзнавицею, докторинею філософських наук, професоркою, завідувачкою відділу релігійних процесів в Україні Інституту філософії Національної академії наук України Людмилою Филипович про відносини між представниками різних релігій та конфесій в Україні, їхній вплив на міжнародну політику та те, чи правильно робить керівництво нашої країни, абстрагуючись від релігії.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Чи є межа між політикою та релігією?

Будь-яка релігія завжди була зацікавлена в підтримці державної влади, а світська влада – в підтримці з боку релігії. Це набувало різних історичних форм, зокрема й теократичних, як Ватикан чи арабські країни, де фактично з’єднала світська і духовна влада. Але світ рухається трохи в іншому напрямку, коли світська і духовна влада розводиться. Проте не може жити одна без одної, бо одна захищає інтереси держави, потреби різних соціальних верств, а церква і релігія завжди були ідеологічним елементом, який це все пояснював і впроваджував у життя. Тому, мабуть, до кінця людства релігія і політика будуть тісно між собою пов’язані, мова лише йде про рівень цього зв’язку та його цивілізовані форми.

Чи якісною є державна політика України щодо релігії?

Україна шукає свій шлях і на сьогодні, як на мене, віднайшла нормальний. Хоча мене як дослідника не задовольняє інерція, байдужість державних органів та суспільства загалом до церкви та релігії. Незважаючи на 30-річний період, коли релігія і церква були виведені з підпілля, ми й досі не маємо глибокого усвідомлення ролі і ваги релігії в нашому житті.

Це, зокрема, стосується і діяльності Володимира Зеленського. Та людина, яка наповнена знаннями про духовну та культурну історії держави, яку вона очолює, матиме ставлення до церкви, священиків, сакральних речей трохи інше. А наш нинішній президент виховувався в абсолютно промисловому регіоні, далекому від якихось релігійних традицій, які були зачищені під корінь під час побудови комунізму на окремо взятих територіях. Цій людині просто не привили зацікавленості в духовних справах. І справа не лише в релігії чи церкві, прихожанином якої він точно має бути. Мова йде загалом про зацікавлення культурними питаннями.

Чи може релігія допомогти Україні на міжнародному рівні?

Геополітика зараз залежить від релігійних центрів: від того ж Ватикану, Вселенського патріарха та інших центрів, які прагнуть впливати на ситуацію в різних країнах. Тому те, що зараз на Володимирській гірці намагаються утвердити віруючих в тому, що патріарх Варфоломій є ворогом для України – це абсолютно недалекоглядні рішення і кроки Української православної церкви (МП). Тут вони, без сумніву, підспівують іншому релігійному центру – Москві, яка в боротьбі із Константинополем завжди була на другому місці. За тисячу років вона ніяк не може заспокоїтися, що ситуація незмінна і авторитет Варфоломія в православному світі дуже високий. 

Навіть заходи в різні дні (хода представників УПЦ (МП) відбувається сьогодні, а урочистості ПЦУ  завтра  прим.ред.) - це геополітичне розділення, але в умовах України – це єдино правильний крок, який в свій час здійснили і представники церков, й представники державної влади. Все природнім шляхом розділилося і буде тривати доти, доки все не стане ПЦУ. Я вважаю, що це таки відбудеться.

В нашу міжнародну політику обов’язково треба вставляти релігійний фактор і при МЗС навіть створена громадська рада, яка складається із представників релігійних організацій. Ми всюди можемо налагодити нормальні хороші відносини, використовуючи саме цей фактор, що в Україні є ті, хто сповідують релігії, де материнськими є території інших держав.  

Я думаю, що ми поступово до цього приходимо. Наприклад, налагоджуються стосунки з Німеччиною, враховуючи наявність в нас лютеранської церкви, чи з Ізраїлем, враховуючи, що в нас є сповідники юдейської релігії. Але це має відбуватися не лише з ініціативи релігійних громад, а й з ініціативи держави.

Чи на користь Україні свято Хрещення Київської Русі-України?

Свята встановлюються не тільки з релігійних цілей, але й ідеологічних та державних. Для того, щоб об’єднати Україну, вирішили, що таке свято обов’язково потрібне. Але поки що воно грає не так на об'єднання всіх християн, скільки демаркує певні території, історію. Оскільки представники УПЦ (МП) трохи інакше інтерпретують це свято: неодноразово очільник церкви говорив про абстрактний "наш народ", який був народжений фактом хрещення.

Фото: Укрінформ

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич