war

"Лебедине озеро" і переворот політичного ладу: чим запам’яталося 19 серпня 1991 року. Розповідає політолог

19.08.2021 р., 17:22

Зранку 19 серпня 1991 року всі громадяни СРСР слухали музику з балету Петра Чайковського "Лебедине озеро". Теле- і радіоканали передавали повідомлення з Москви: створено Державний Комітет з надзвичайного стану (російською - Государственный комитет по чрезвычайному положению, ГКЧП). До його складу увійшли віце-президент СРСР Геннадій Янаєв, прем'єр-міністр СРСР Валентин Павлов, голова КГБ СРСР Володимир Крючков, міністр оборони Дмитро Язов, міністр внутрішніх справ Борис Пуго, заступник голови Ради оборони СРСР Олег Бакланов, президент Асоціації державних підприємств та об'єднань промисловості, транспорту та зв'язку Олександр Тізяков, голова Селянської спілки СРСР Василь Стародубцев. Вони оголосили про створення органу, нібито здатного зупинити розвал країни. Про події того періоду і їх вплив на новітню історію України розповідає політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк.

Програма:
Ведучі:

Чи правда, що незалежність України почалася через заколот у Москві

Так. Якби хто не хотів сказати, що ми віками виборювали незалежність, але скористалися такою можливістю, коли Радянська імперія сама себе знищила.

11й

Фото: ЕРА

Про роль Бориса Єльцина в історії розвитку Російської Федерації

Там була така ситуація, що були радянські еліти, які хотіли все під собою утримати, однак вже піднімався прошарок нових російських олігархів і партократи, які перефарбовувалися, вони хотіли вести свою гру, однак старі кадри на чолі з Горбачовим їм не давали цього робити. Звичайно, протистояння цих двох величезних груп і обумовило те, що конфлікт Єльцина і Горбачова став персоналізацією більш системного зіткнення. За Єльциним була велика сила, а самі заколотники діяли вкрай невпевнено. Багато хто пам’ятає як на пресконференції тремтіли руки Янаєва, люди обговорювали те, чи вдасться йому навести лад в країні, якщо навіть своїм рукам не може дати лад. 19 і 20 серпня ситуація була дуже непевною,тривожною, бо ніхто не розумів, які сили мають ці заколотники, які козири приховали.

Про ситуацію в Україні

У нашого тодішнього керманича як секретаря ЦК КПУ, потім першого президента України Леоніда Кравчука з’явилася гарний вислів "Пройти між краплями". Тоді він і намагався це зробити, засуджувати його за це не можна, оскільки у нас була велика залежність від Москви, великий військовий контингент тут був і невідомо як би діяли силові структури, які в них завдання. Крім того, не було зрозуміло, яка ситуація в Москві, а ще й невизначення додавало те, що ніхто не знав як вони діятимуть в Україні. Кравчук надзвичайно тонко відчув ці нюанси.

22 серпня вже стало зрозуміло, що ГКЧП розсиплеться і починає трохи відступати. Після чого Кравчук відчув себе на коні, почав робити більш різкі заяви, у нього з’явилося розуміння, що можна скликати позачергову сесію Верховної Ради і прислухатися більше до націонал-демократів. 

Демократичні сили не очікували, що у них буде такий шанс. Інтерв’ю, які давали пізніше лідери цього табору дійсно визнавали, що ніхто не очікував того, що за лічені дні зруйнується такий величезний механізм як СРСР. 

Треба віддати належе нашим націонал-демократам і комуністам за те, що вони цим шансом скористалися. Такі чудові шанси рідко випадають, а вони ухопили його. Ми отримали свою державу і закріпити той курс, який тримали віками.

112ф

Фото: ЕРА

Чи правильно тоді здійснювалася політика

Давайте згадаємо про те, що тоді казали, що у нас буде власна держава, ми будемо господарями у власній хаті, але й стверджували, що ми більше за всіх у Радянському Союзі виробляємо метал, м’ясо, тощо. Тоді, мовляв, нам не доведеться цим ділитися з іншими республіками, все буде нашим, ми будемо найбагатшою країною в Європі. Однак економічний фактор між проголошенням незалежності і референдумом був першочерговим. Але все почало сипатися десь у 1992 році, коли почали розриватися зв’язки, а та влада, яка була не вміла діяти рішуче в антикризових умовах. Не всім так пощастило як Польщі, де був фаховий кризовий менеджер Бальцерович ( Лешек Генрик Бальцерович — польський економіст і політик, організатор та ідейний натхненник польських економічних реформ). Він зміг вирішити там кризову ситуацію, а у нас таких спеціалістів не було. У нас хотіли робити все поступово, щоб нікому не нашкодити, зважити на інтереси всіх, а в результаті отримали те, що отримали.

Така політика вкорінилася в нас. Це така архетипічна риса. Навіть нинішній президент Зеленський, який прийшов з гаслами про позасистемного політика, повного скасування того досвіду, який був перед тим, він насправді радикальних реформ. 

ук1

Які основоположні моменти заклав 1991 рік у державотворенні України

Толерантність, якої не було за часів Радянської імперії, вміння зважати на інтереси дуже різних верств населення. Також тоді було проголошено бажання створювати європейську державу, хоча на нас тоді дивилися як на країну, яка входить у коло впливу і інтересів Росії.

Додамо, 21 серпня оголосили постанову про арешт членів ГКЧП. Однак ніхто з восьми членів комітету та інших семи фігурантів цієї справи не був судимий.

1 грудня 1991 року відбувся перший Всеукраїнський референдум, де було питання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?". Участь взяли понад 84% українців. За незалежність проголосували більше ніж 90%.

Фото: Анатолій Жданов

"Лебедине озеро" і переворот політичного ладу: чим запам’яталося 19 серпня 1991 року. Розповідає політолог

Новини по темі