Телеканали продали, газету закрили: що відбувається на медіаринку? Коментує експерт

Телеканали продали, газету закрили: що відбувається на медіаринку? Коментує експерт

Про те, що зараз відбувається на медіаринку і чому закриття Kyiv Post спричинило енергійну реакцію громадськості і іноземних дипломатів, в ефірі Українського радіо розповідає заступник директора Центру демократії та верховенства права, головний експерт з медійного права Ігор Розкладай.

0:00 0:00
10
1x

Що відбувається зараз на українському ринку медіа?

8 листопада власник англомовного українського видання kyiv Post Аднан Ківан заявив про тимчасову зупинку роботи редакції для перезавантаження. Водночас працівники редакції повідомили, що видання насправді закрили, а редакцію розігнали. Kyiv Post був одним із джерел інформації про Україну для іноземців. Низка послів іноземних держав висловила занепокоєння закриттям видання. А паралельно народний депутат Петро Порошенко продав 100% корпоративних прав на телеканали "Прямий" та "5 канал" медіа-холдингу "Вільні медіа". Власниками цього холдингу стали медійники, журналісти, громадські діячі та опозиційні депутати, які були журналістами.

Чи пов'язані зміни на медіаринку із Законом про олігархів?

Продаж телеканалів Петром Порошенком, скоріш за все, пов'язаний зі вступом в дію Закону про олігархів. Адже один зі своїх критеріїв він визначає саме як вплив на медіа. Тому це був достатньо логічний крок. Але треба віддати належне тому, що за часів Помаранчевої Революції була підписана угода між журналістською командою та Петром Порошенком про невтручання в редакційну політику. І це був такий перший показовий прецедент, який мав би бути представлений на медійному ринку. Щодо Kyiv Post, то ситуація там значно складніша, адже видання є відображенням світових тенденцій щодо преси. Вся преса світу втратила своє домінуюче положення, яке колись мала. Багато медіа закриваються або намагаються перейти на інший рівень взаємодії з читачами онлайн, намагаються робити платні підписки. А у видавництв, на кшталт "The Washington Post", підписки не дешеві. У закритті Kyiv Post мене здивувало те, що розігнали колектив. А зробити це можна лише у випадку, якщо журналісти не були штатними працівниками. Інакше, це порушення трудового кодексу. Тобто таке можливо, якщо журналісти були підприємцями, що досить часто зустрічається на нашому ринку. 

Чи можна вважати закриття Kyiv Post тиском з боку Офісу президента?

Мені здається, що Kyiv Post нішове медіа, на яке не варто було б витрачати стільки зусиль, тому що воно найбільше було спрямоване на закордон та англомовну аудиторію, яка перебуває в Україні. Чи може це означати, що ми перекрили англомовний канал інформації? Думаю, ні. Скоріш за все, певний час доведеться адаптуватися і шукати інші способи. Але мені відомо, що наші українські експерти спокійно друкувалися на світових медіа. Наскільки швидко вони зможуть переключитися на інші майданчики щоб продовжувати просувати англомовні матеріали про Україну питання часу. Швидше за все, справа у самому власнику, в його стосунках з редакцією та власних очікуваннях. Я вважаю міфом твердження, що мільярдер може сипати грошима на всі сторони. Як правило, такі люди дуже прагматичні і не витрачатимуть гроші на те, що не приносить їм якихось позитивних впливів чи бонусу для бізнесу. Великі медіа утримуються олігархами задля втілення політичних та економічних інтересів. 

Чи допоможе Петру Порошенку продаж телеканалів, аби не потрапити до списку олігархів?

Коли я читав цей законопроєкт, то у мене виникали суперечливі відчуття і перше прізвище, яке спливло в моїх думках пана Порошенка. Це залежатиме від того, чи потрапить від під 3 з 4-х ознак, прописаних у законі. Якщо його визнають олігархом, то, очевидно, будуть позови і веселе публічне "шоу". Мені хотілося б бачити в цьому списку також імена інших людей, до яких є багато питань в принципі. Але варіант з визнанням Порошенка олігархом цілком можливий. 

Чи може повториться ситуація із закриттям чи продажем інших медіа?

Більшість олігархів, які керують тими чи іншими медіа прямо не представлені в парламенті. Також не забуваємо, що структура власності медіа часто опинялася на Кіпрі, Віргінських островах тощо на відповідних юрисдикціях, які пов’язати  з конкретним олігархом буде складніше. Це буде дуже цікава гра. Хочеться побачити чи вдасться командам таких людей обійти норми закону с формальних та інших обставин. Я достатньо скептично відношуся до цього закону в принципі. Це своєрідна декларація про наміри і чи запрацює вона не відомо.

Фото: Анна Миронюк, Facebook