war

Вся правда про COVID. Випуск 5. Становлення антивакцинаторства в Україні

2.02.2022 р., 09:01

В ефірі радіо "Культура" в межах проєкту "Вся правда про COVID" продовжуємо говорити про становлення антивакцинаторського руху в Україні. Спростовуємо маніпуляції разом з Оксаною Мороз.

2000-тисячні роки були часом зародження антивакцинаторства в Україні. У наступному десятилітті, в 2010-х роках, ці настрої масштабувалися. Саме з таким багажем ми увійшли в пандемічний 2020 рік.

Для прикладу варто розповісти про свинячий грип, нове зростання захворюваності на кір та корупцію. В основі цих таких різних подій – політичні інтриги. Саме вони стали каталізатором зростання недовіри до щеплень.

Спалах свинячого грипу

Ажіотаж в аптеках, карантин, обмеження на проведення масових заходів, масковий режим... Ні, це не про COVID-19, а про далекий 2009 рік і свинячий грип. Країна виявилася не готовою зустріти хворобу. Багато в чому це сталося через скандал навколо кампанії з імунізації проти кору та краснухи в 2007–2008-х роках. Проте основна проблема була іншою – політичні ігри та непрофесійні дії влади, які штучно підсилювали інформаційну кризу навколо свинячого грипу.

Президент України Віктор Ющенко наклав вето на законопроєкт про виділення мільярда гривень на боротьбу з грипом і ГРВІ. При цьому Ющенко звинувачував уряд Юлії Тимошенко в тому, що той не провів вакцинацію перед епідемією, і країна зустріла два сезонних грипи без імунізації. У відповідь Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України законопроєкт про ввезення вакцини від свинячого грипу без сертифікації. Проте парламент не захотів його підтримувати.

Усе ускладнила й передвиборча кампанія. Взимку українці обирали президента, це тоді, коли у другому турі зустрілися Юлія Тимошенко та Віктор Янукович. Через політичні чвари влада була не здатна належним чином інформувати населення. Її більше цікавила можливість отримати власний електоральний зиск із кризової ситуації в країні. Навіть більше, представники влади й самі поширювали фейки.

Лікар Євген Комаровський тоді у своєму блозі писав, що головними радниками й вчителями народу були політики. Щойно на екрані з’являвся не надто красномовний лікар, його миттєво перемагали політики, котрі краще говорили. Апофеозом паніки була заява кандидатки в президенти Інни Богословської про те, що українці помирають не від грипу, а від легеневої чуми.

Тема свинячого грипу зійшла нанівець із закінченням президентської кампанії. Тоді на виборах переміг Віктор Янукович.

Саме свинячий грип і суперечки навколо нього відіграли одну з ключових ролей у формуванні недовіри українців до карантинних обмежень, які й вилізли боком під час пандемії коронавірусу.

Спалах кору

У 2013 році в Україні знову стався спалах кору. Дітей без щеплень не пускали в школи та садки. Це викликало агресію в тих батьків, які не хотіли вакцинувати дітей. Наприклад, у вересні мами в Шепетівці Хмельницької області штурмом взяли кабінет завідувачки дитячого відділення районної поліклініки, яка відмовилася видавати медичні довідки для садків малюкам без щеплень.

Олена Тарасюк, одна з шепетівських мам, тоді  згадувала, що сама ніколи не була проти вакцинації та хотіла щепити сина. А пораду не вакцинувати дитину вона почула нібито саме від лікарів і медсестер районної поліклініки. Звикла довіряти лікарям, тому й погодилася. Через це її дитині заборонили відвідувати дитячий садок, бо лікарі тієї ж поліклініки тепер не давали довідку через відсутність у сина щеплення. 

Це типова ситуація того часу, яка посилила недовіру до медичної системи. Цьому сприяла й інформаційна кампанія проти вакцинації. Наприклад, безвідповідальні, але популярні медіа публікували статті з алгоритмами та роз’ясненнями, як діяти батькам, що хочуть відмовитися від вакцинації дитини.

Підрив довіри до системи охорони здоров'я

У 2013 році з'явився ще один і досить вагомий аргумент для противників щеплення та й не лише для них. Після ін'єкцій вакциною фірми "Фармстандарт-Біолік" померли діти. Цю компанію пов'язували з родиною тодішньої Міністерки охорони здоров'я України Раїси Богатирьової. У січні 2013 року "Українська правда" опублікувала дані народного депутата Андрія Сенченка, в яких він, спираючись на документи лікарень, стверджує, що тільки в 2012 році від щеплень препаратами "Фармстандарт-Біолік" померли 8 дітей. Проте точних даних про кількість трагічних випадків та їх зв'язок із вакцинацією не було.

Протягом своєї каденції в Міністерстві охорони здоров'я України Раїса Богатирьова регулярно потрапляла в корупційні скандали, пов'язані з вакцинами та закупівлею ліків від гепатиту С і медикаментів для онкохворих. Усі вони тоді нічим не закінчилися. Лише в жовтні 2014 року Генеральна прокуратура України повідомила Раїсі Богатирьовій про підозру в заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах під час організації та проведення закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Ця історія істотно підірвала довіру до Міністерства охорони здоров'я України в цілому та до вакцинації зокрема. Складалося враження, що тодішня система охорони здоров’я дбала про власну вигоду, а не про безпеку пацієнтів.

Спалах поліомієліту

Усе це зменшувало кількість тих, хто хотів вакцинуватися. Один із наслідків подальшого підриву довіри до щеплень – у 2015–2016-х роках Україна мала декілька випадків поліомієліту, тож втратила статус країни, вільної від цієї хвороби.

Лікарка Валентина Андрухова в інтерв'ю ВВС так розповідає про хворобу:

"Поліомієліт – це дуже важка хвороба. Якщо сказати по простому, паралічі викликає у дітей. Вони невиліковні. Тому що нервові клітини у спинному мозку відмирають. І гарантії ніхто не дає, що дитина зможе ходити".

Ми стали єдиною європейською країною, яка була внесена у список 13 "червоних" країн світу, що мають високий ризик виникнення спалаху поліомієліту.

Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, у коментарі "Радіо Свобода" зазначав, що антивакцинаторський рух відомий ще з часів СРСР:

"Антивакцинальний рух в Україні бере свій початок ще в Радянському Союзі. У ті часи в роботу санітарної епідеміологічної служби, яка проводила вакцинацію, практично не втручалися педіатри та інфекціоністи. Календар щеплень та вакцин складали епідеміологи. Через це сформувалася плеяда клініцистів, які не вивчали питання вакцинації. Тож між епідеміологами та населенням існувала прірва. Тому й сучасні українські педіатри подекуди не розуміють, як важливо пояснювати батькам про необхідність імунізації".

Натомість характер сучасного антивакцинального руху в Україні неоднорідний. За власною, неофіційною класифікацією Федора Лапія "антивакцинувальників" можна розділити на кілька категорій. "Романтичні телепні" – готові підтримувати певні ідеї на кшталт "вакцинація потрібна фармакологічним компаніям, вони на вас заробляють гроші, потрібно боротися з щепленнями, бо це є зло". Є й ті, хто володіють достатньою харизмою для поширення ідей, зокрема проти вакцинації. Так вони заробляють собі популярність на антивакцинальних ідеях. На думку лікаря, проти щеплення виступають і деякі прихильники нетрадиційної медицини та релігійні спільноти, політики й бізнесмени, які втрачають гроші через зміну правил закупівлі вакцин.

Отже, Федір Лапій як фаховий імунолог вважає, що сучасний рух людей, які виступають проти вакцин, неоднорідний. Тут є й не дуже обізнані обивателі, і ті, хто свідомо поширює певні фейкові меседжі.

Із початком російсько-української війни ативакцинаторські настрої почала активно культивувати російська пропаганда. Так, "Агентство інтернет-досліджень" із Санкт-Петербурга, також відоме як "фабрика тролів", із 2014 року штучно розпалювало в соцмережах суперечки щодо щеплень, які розмивали в суспільстві довіру до вакцинації.

Варто підсумувати наслідки антивакцинаторських кампаній напередодні пандемії коронавірусу. У 2018 році за підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я саме на Україну припало більше половини випадків захворювань на кір в Європі. Оскільки невакцинованих дітей не допускали до навчання в школі, частина довідок про щеплення могли бути підробками. ЮНІСЕФ оцінював кількість фальшивих довідок у 30%  від загальної кількості.

Найпоширеніші фейки про вакцинацію

Протягом десятиліття, яке передувало початку пандемії COVID-19, в українському інформаційному просторі виникли та закріпилися фейки й маніпуляції, які й лягли в основу тих, що використовуються зараз. Ось найбільш поширені неправдиві меседжі про вакцини:

– над нашим містом із вертольотів мали розпорошувати якийсь противірусний засіб;

– між щепленнями та аутизмом є зв’язок;

– жінки після вакцинації стають безплідними, або підвищується загроза народити хвору дитину;

– щеплення вимикає праву півкулю мозку, що відповідає за фантазію та любов до свободи й перетворює на рабів;

– вакцина містить ртуть та алюміній;

– від вірусів допомагають не щеплення, а народні засоби: цибуля, лимон, часник. 

Звичайно, все це фейки, нічим не підтверджені фантазії. Проте ми досі час від часу можемо на них натрапити в інформаційному просторі.

До речі, навіть нинішні жарти про чіпи та й усі фейки про Білла Гейтса насправді не нові, вони поширювалося ще в далекому 2011 році, а тепер розрослися й активно використовуються російською пропагандою для підриву процесу вакцинації в Україні та світі.

Тож антивакцинаторам у часи пандемії COVID-19 не треба було вигадувати нічого нового. Потрібно було лише пригадати старі фейки та перезапустити їх.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду "Відродження" в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження" та Європейського Союзу".

Вся правда про COVID. Випуск 5. Становлення антивакцинаторства в Україні

Новини по темі