Яким був шлях українських полярників до континенту
Дорога в нас була дуже важка, зокрема психологічно, тому що вона почалась на початку війни. І дуже важко було прийняти рішення щодо того, чи їхати, чи не їхати, залишати рідних, залишати Україну. Також було важко зібрати всіх, тому що в нас всі не з центральних областей України чи з західних. Наприклад, один із учасників експедиції був у Харкові, і він дивом вибрався звідти, аби поїхати в експедицію.
Загалом дорога в нас стартувала з України. По дорозі автобусом з Києва через Вінницю і Львів ми підбирали членів експедиції. Потім наш автобус вирушив у Польщу, Варшаву, звідки ми на декількох літаках, маючи пересадки впродовж двох днів, діставалися вже Чилі і найбільш південного міста країни — Пунта-Аренаса.
Звісно, протягом всієї цієї дороги, де б ми не були, наприклад, у Польщі, яка нас дуже сильно підтримує у ці часи війни, нас завжди впізнавали, бажали перемоги, співчували. На кордоні дуже приємно зустрічали волонтери і пропонували чай, кава і допомогу. Ми були в Польщі протягом декількох днів, і ми бачили, як супермаркетах люди збирають на потреби України.
Прибувши до Чилі, ми були на карантині 14 днів. Відсидивши карантин, ми завантажились на наш криголам "Ноосферу" і попрямували до станції.
Криголам вирушив з Одеси, плив півтора місяця і прибув до Чилі практично в той самий момент, коли ми прилетіли. Тобто за кілька днів після нашого прильоту він вже прийшов в Чилі, де очікував на нас. Відтак ми добиралися до Чилі різними дорогами.
Про судно "Ноосфера"
Судно себе проявило дуже-дуже гарно. Нам також пощастило, що коли ми перетинали Протоку Дрейка, вона була спокійна, і нас не сильно хитало, і у всієї команди не було морської хвороби. Під час першого рейсу нашого криголама у нас був український капітан, і йому на допомогу також був ще британський капітан, який ходив на такому судні і в таких умовах. Британець говорив, що в цю пору року, коли ми туди йшли, зазвичай всі всі звідки йдуть вже назад. І нам дуже пощастило, адже була дуже гарна погода в Дрейку.
Крім того, ми заходили на польську станцію, їм там вивантажували певний вантаж і зараз також забираємо частину польської експедиції, яка там відпрацювала у цьому сезоні і також їхній вантаж. Це до того, що поляки впродовж декількох років орендували російське судно для забезпечення експедиції, але цього року після того, як почалася у нас війна, вони відмовилися від російського судна.
Про погоду в Антарктиді
Континент зустрів нас не так добре, як Дрейк. Коли ми прийшли до станції через 5 днів після того, як вийшли з порту, то протягом декількох днів зіпсувалась погода. Тому в перший день ми не змогли висадився на станцію, тому що все-таки є певні правила безпеки, за яких можлива висадка судна. Тому вже на другий день вдалося висадитися на станцію, і впродовж декількох днів ми переймали робиту наших попередників. Тобто вони вводили нас в курс справи робити, яку вони виконували протягом року. І як тільки погода в нас налагодилась, ми відразу почали розвантажувати судно, тому що на судні, дійсно, дуже багато чого було привезеного. І оскільки було дуже багато вантажу, то це зайняло декілька днів, тому перезмінка у нас відбувалася трішки більше 10 днів.
Про команду
Зазвичай зимівля — це рік експедиції, плюс-мінус декілька тижнів. Наша команда складається з 14 членів, з яких троє дівчат. Частина команди — обслуговуючий персонал, наприклад, лікар Василь Матковський, кухар Олег Курус, дизеліст Юрій Лишенко, системний механік Максим Білоус та системний адміністратор Володимир Хомко. Інша кількість персоналу — це науковці. У нас три геофізики — Юрій Отруба, Андрiй Сопiн та Олександр Богомаз, три метеорологи — Сергiй Разумний, Анжеліка Ганчук, Оксана Іваніга, а також три біологи — Сергiй Глотов, Марта Дзиндра та Сергiй Гоголь.
Про фауну
На сьогоднішній день пінгвіни майже закінчили линьку, тобто в них відбувся процес, коли вони міняють пір’я та пух. Погода дозволяє, тому вони залишаються біля нашої станції. Як тільки почне заносити льдом, то вони відразу покинутить територію нашої станції, тому що їм не буде чим харчуватися та як дістатися до води. Коли ми виходили на човні, то спостерігали китів, тюленів та морських котиків. Тобто майже всі тварини поки що спостерігаються біля станції.
Фото: Національний антарктичний науковий центр
