war

Кредити під час війни: чи можна не платити борги банкам коментує експертка

28.04.2022 р., 17:03

Чимало українців опинилися у ситуації, коли змушені платити кредит за зруйнований під час війни будинок чи квартиру. Як бути в таких ситуаціях, про кредити та інші банківські справи в контексті війни розповіла в ефірі Українського радіо юристка судового провадження, членкиня Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем" Вікторія Лісова.

Програма:

Кредитні зобов'язання не припиняються, кредити потрібно повертати, аби в подальшому не виникало ніяких проблем. Банки на час воєнного стану притримуються кредитних канікул, однак це не звільняє боржників від сплати тіла кредитів.

Про овердрафт на банківських картках

Овердрафт — це перевищення ліміту кредитування. Наприклад, є максимальна сума кредитування, яку надає банк для клієнта. Ця сума має повертатися навіть у період воєнного стану. Деякі банки зробили знижки і скасували мінімальні платежі по кредитних картках, однак це не звільняє їх сплачувати тіло кредиту, крім відсотків. Якщо було взято овердрафт, то все рівно його треба повертати.

Чи можна не повертати кредити?

Є постанова Національного банку України від 24.02, у якій вказано, що всі банки зобов′язані не нараховувати штрафні санкції у разі прострочення платежів. І справді найпопулярніші банки (Приватбанк, Монобанк, Кредобанк, Альфа-банк) запровадили кредитні канікули, умови і правила яких відрізняються у кожного банку.

Наприклад, Приватбанк з 01.03 автоматично перевів усі картки на кредитні канікули до 01.06 цього року і вказав, що можна не сплачувати мінімальний платіж, однак після 01.06 треба сплатити всі ці платежі плюс заборгованість по тілу кредиту і відсотках. Але не будуть нараховувати штрафні санкції.

Читайте також: Чи потрібно сплачувати іпотеку під час воєнного стану: роз’яснення експерта

Кредобанк вирішив не нараховувати штрафні санкції чи пеню через те що клієнт не платив три місяці упродовж кредитних канікул, однак клієнти не звільняються від сплати відсотків та тіла кредиту. Тобто кредитні канікули — це відтермінування сплати боргу, а не його спрощення. Погашення кредиту не скасовується, просто банк на деякий період не нараховує штрафні санкції, пеню та інші платежі у разі несвоєчасного виконання умов кредитного договору.

Часто люди думають, що під час кредитних канікул вони можуть зовсім нічого не платити. Однак це не так. Клієнт зобов′язаний платити щомісяця хоча б мінімальні платежі, щоб не збиралася заборгованість по тілу кредиту і щоб після 01.06 клієнт не жахнувся від свого балансу на картці і заборгованості.

Банки встановили, що кредитні канікули триватимуть 90 днів, тобто до 1 червня 2022 року. Однак цей термін можуть продовжити залежно від воєнного стану.

Про мінімальний платіж кредиту

Кожен кредит має свої особливості. Він має тіло кредиту, відсотки та інші платежі. Мінімальною може вважатися сума, яка є по графіку платежів. Наприклад, банк ПУМБ навів на своєму сайті табличку, як приклад, коли клієнт взяв кредит розміром 10 тисяч гривень на 24 місяці. Обов′язковий платіж кредиту за тілом становив 416 гривень, а щомісячна комісія та відсотки — 400 гривень. Відповідно загальна обов′язкова сума була 816 гривень щомісяця до запровадження кредитних канікул.

На період кредитних канікул банк спростив виплати і дозволив не сплачувати тіло кредиту, але відсотки треба платити. Тому мінімальний платіж під час кредитних канікул становить 400 гривень.

Кожен банк самостійно вирішує алгоритм виплат під час кредитних канікул.

Про форсмажорні обставини

28.02.2022 року Торгово-промислова палата України ухвалила рішення, яким спростила засвідчення форсмажорних обстави (тобто обставин переборної сили) та підтвердила, що обставини з 24.02.2022 року до їхнього офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними і об′єктивними обставинами. Ми можемо застосовувати у судових провадженнях це рішення Торгово-промислової палати, яке буде підтверджувати наявних таких форсмажорних обставин і неможливості сплачувати кредити.

Думаю, що під час судових проваджень за позовом банків можна буде визнати, що платежі буди несплачені через форсмажорні обставини.

Якщо такі форсмажорні обставини виникають, я б порадила звернутися до головного відділення банку або телефонувати на гарячу лінію, щоб банк зафіксував це. Усі дзвінки на гарячу лінію фіксуються. Але якщо банк нівелює дзвінок на гарячу лінію, то варто написати скаргу, яка обов′язково буде розглянута банком.

Якщо ми зафіксуємо, що банк нарахував певні надлишкові платежі або штрафні санкції, то ми повинні їх оскаржувати. Але не варто забувати, що тіло кредиту треба сплачувати і навіть у судовому порядку такі платежі не скасуються.

Якщо у клієнта зупинилося підприємство або закрилася власна справа, або ж йдеться про набуття інвалідності, то банки все одно подаватимуть позови до суду і намагатимуться отримати свої платежі.

Якщо клієнт пішов служити на строкову військову службу, то я знаю, що у Приватбанку, Кредобанку і Ощадбанку зупиняється нарахування відсотків, а кредит відновлює свою дію тільки тоді, коли клієнт повертається зі служби. Але є випадки, коли військовослужбовець доручає своїм родичам сплачувати кредит, відповідно банку надається відповідна письмова угода у вигляді доручення. Якщо військовослужбовець не встиг повідомили банк, що йде на строкову службу, то після повернення треба звернутися до суду і в судовому порядку суд скасовує штрафні нарахування.

Якщо людина сплачує кредит за житло, яке зруйнували під час війни, то у додатку Дія є функція "Пошкоджене майно", куди можна внести всю інформацію. За це зруйноване житло треба продовжувати платити іпотеку, однак у судовому порядку з державного бюджету можуть здійснити відшкодування за це майно.

Також можна звернутися до страхової компанії, якщо будинок чи квартира були застраховані. 

Фото: pixabay.com

Кредити під час війни: чи можна не платити борги банкам коментує експертка

Новини по темі