Якщо проаналізувати шлях України до ЄС, то наскільки його можна вважати стандартним, традиційним, як для інших країн? І якщо порівнювати з іншими кандидатами, то в чому особливість саме нашого шляху?
"Я можу зараз точно сказати одне: вже після отримання статусу кандидата, коли ми починаємо виконання рекомендацій, стало абсолютно очевидно, що отримання цього статусу — це лише початок, до якого ми йшли кілька десятиліть. Тому ті реформи, зміни і трансформації, які ми впроваджували останні три-чотири роки, стали гарною основою для того, щоб швидко ухвалити політичне рішення про надання Україні статусу кандидата. Але надалі, вже після 23 червня, нам потрібно набагато серйозніше підходити і до процедур, і до того, які інституції і як саме будуть рухатися в цьому напрямку, і як швидко буде ухвалюватися необхідне законодавство. Адже сьогодні саме від нас залежить те, наскільки швидко ми станемо членами ЄС".
Якщо об'єктивно, Україна дійсно виконала всі вимоги і має реальне право стати членом ЄС? Чи все ж таки своєрідним каталізатором цього процесу стала повномасштабна війна?
"Коли ми просували, адвокатували в столицях рішення про отримання статуса кандидата, ми принципово не апелювали до воєнних дій на території країни. Тому що мова мала йти не про те, що країни ЄС зроблять нам послугу, жаліючи нас через те, що у нас повномасштабна війна і нададуть нам статус кандидата. Час зараз такий, коли приймаються щодня якісь історичні рішення. Чи це оборонна допомога, чи це ленд-ліз, чи це статус кандидата. Вся ця динаміка сприяла тому рішенню, що було ухвалено. Надання Україні статусу кандидата не було б можливе без того, що Європейська комісія підтвердила, що ми відповідаємо Копенгагенським критеріям членства. Якщо б цієї бази реформ не було, жодні обставини, навіть війна, не могли б сприяти тому, щоб таке рішення було ухвалено".
Отримання статусу кандидата — це вже фінішна пряма? Чи варто це розглядати як такий довготривалий марафон?
"Коли ми йшли до цього рішення і вели перемовини із європейськими інституціями, зі столицями, коли ми готували опитувальник, ми розуміли, що це буде перше юридичне рішення, яке закріпить всі ці зміни і трансформації, які ми впроваджували протягом останніх років. Це буде перше важливе рішення на виконання Конституції України, в якій закріплено курс на європейську інтеграцію. Після цієї великої перемоги сьогодні я можу точно сказати, що ми десятиліттями йшли до цього початку. Тому що отримання статусу кандидата — це лише початок великих трансформацій і змін, відновлення країни і масштабніших перемовин, які будуть вести з ЄС українці щодо членства в ЄС. У нас одна з найбільших країн в Європі, з потужною економікою довоєнного часу, розвинутими секторами і кластерами економіки в різних сферах, тому це лише початок. Я це можу точно підтвердити".
Який план роботи щодо виконання вимог, які комісії формуються зараз і який дедлайн для кожної вимоги?
"Є сім політичних рекомендацій, які закріплені у висновку Європейської комісії. У кожній з цих рекомендацій Президент погодив дорожню карту з того, що ми можемо зробити сьогодні. Вже ведеться робота над законопроєктами і стосовно законодавства "Про медіа", про національні меншини, про відбір суддів до Конституційного суду, деяких інших актів. Ми закликали органи, створені в рамках судової реформи, завершити конкурси з призначення членів відповідних судових органів. Це політичні зобов'язання, які ми вже взяли на себе. До кінця року ми хочемо їх виконати. Разом із тим, для того щоби ми не створювали політичних підстав із перемовинами щодо членства, парламент і уряд мобілізують всі зусилля, щоби ухвалити необхідне законодавство в рамках виконання угоди про асоціацію. І моя найбільш важлива на сьогодні задача — побудувати потужну інституційну основу, щоб були інституції, які будуть спроможні розробляти якісні рішення, які будуть нас інтегрувати в ЄС".
Якщо говорити про кожну окрему вимогу, що буде виконано до кінця року?
"Найбільш швидкими рішеннями будуть ухвалення в частині законодавства "Про медіа", захист прав національних меншин, адже тут є вже суттєві напрацювання. Нам треба скоординувати різні органи. Урядовий євроінтеграційний орган веде експертизу на відповідність європейським директивам. І ці рішення можуть швидко бути ухвалені. Деякі рекомендації, наприклад, відбір членів до судових органів не залежать ні від виконавчої гілки влади, ні від законодавчої, ні від Президента. Там сформовані комісії міжнародними експертами. Ми політично закликали ці комісії активувати свою роботу і маємо таке розуміння, що до кінця жовтня ці комісії свою роботу виконають".
Ці сім кроків — це є найважливіше. Чи є ще якісь дотичні вимоги, які потрібно виконати паралельно?
"Є угода про асоціацію, яку треба продовжувати виконувати, тому що в кінці цього року-на початку наступного ми вже почнемо процедуру оцінки нашої готовності до початку перемовин, руху до членства. Чим більше ми імплементуємо європейських правил і стандартів, наскільки це можливо в умовах війни до кінця року, тим вищою буде можливість швидше приступити до перемовин. Але ці сім рекомендацій є надзвичайно важливими з політичної точки зору. Рішення про отримання Україною статусу кандидата надано Україні на основі стовідсоткової довіри і віри в нас, українців, українську владу. Ми маємо зараз продемонструвати таку ж динаміку у зворотньому процесі, де від нас залежать відповідні рішення".
В яких напрямках очікуються найбільші перешкоди і як плануєте їх усувати?
"Перешкод буде багато. Основними є два важливих моменти: перше — це безпрецедентна політична воля щодо впровадження рекомендацій і будь-яких заходів, які наблизять нас до членства.
1 липня спікер парламенту, Президент України, прем'єр-міністр підписали спільну заяву, зобов'язуючись фактично докласти максимум зусиль до реалізації всіх необхідних рекомендацій. Зараз важливо організувати правильний менеджмент цих процесів, швидкість координації. Цим ми займаємося з колегами в уряді. Це буде важкий процес. Ми не будемо жодної хвилини втрачати, щоб виконати рекомендації."
Якщо до кінця року ми не впораємося із якимось із завдань, то які наслідки це матиме для України?
"Це матиме негативні наслідки саме для України. Не для країн ЄС. Європейська бюрократія надзвичайно повільна, і чим довше ми виконуємо рекомендації, тим більше часу для європейських інституцій "розкачуватися" і не поспішати з подальшими рішеннями. Все залежить від нас. Враховуючи велику мобілізацію всіх 27 лідерів ЄС довкола України, нам важливо також показати добросовісність у виконанні своїх зобов'язань. Це в першу чергу про довіру".
Наскільки ви впевнені в тому, що буде виконано і не дійде до такого сценарію, що двері закриються?
"Це залежить від нас. По тих кроках, які ми вже зробили після 23 червня. Це спільна заява всіх гілок влади, зустріч Президента з усіма правоохоронними, судовими, виконавчими органами. Моя робота проходить над посиленням інституцій. Також парламент ухвалив десять євроінтеграційних законопроєктів лише 1 липня. Динаміка нашого розгону дуже позитивна. Якщо вона буде зберігатися такою, то тоді не буде жодних перешкод".
Ми не можемо дублювати чийсь досвід, але що і в кого Україна може запозичити або взяти на озброєння?
"В нашій комунікації з ЄС ми наголошуємо на індивідуальному підході. Тому що розширення ЄС відбувалося в різні історичні процеси, під час різних історичних подій. Сьогодні ми працюємо над тим, щоби ЄС переорієнтував свою роботу щодо України від політики сусідства до політики розширення. Це внутрішня робота в Брюсселі. Зі свого боку ми будемо запозичувати досвід таких країн, які організовували процеси адаптації законодавства, експертизи, роботи міністерств. Важливий процес координації, який дозволяє лідерам, політикам вести необхідні перемовини. Тому досвід організації влади і уряду в процесі розширення для нас зараз є дуже важливим. Ми орієнтуємося передусім на сусідні країни Західних Балкан. Їхній досвід для нас важливий в першу чергу. Але помилки ми теж враховуємо".
Статус кандидата отримала і Молдова. Ми будемо десь перетинатися?
"Коли ми були партнерами в рамках політики ЄС Східного партнерства, фактично Україна була лідером цього руху. І ці перемовини, ці процеси, які ми започатковували, вони поширювалися на решту країн, які були готові до європейської інтеграції. Всі ринки, які інтегруються до ЄС з боку України, вони майже одночасно інтегруються і з боку Молдови. Це і приєднання до європейської мережі електроенергії, яке здійснено Молдовою, і допомога, яку отримує Україна, її також отримує і Молдова. В суттєво менших обсягах. Бо це залежить від розміру країни. Молдова в достатньо вигідній позиції, тому що динаміка євроінтеграції в Україні дуже висока. І дивіденди відчуває від цього і Молдова".
Коли ми станемо членами ЄС? Які ваші прогнози?
"Наші прогнози достатньо амбітні. Я не хочу говорити про конкретні дати, адже вони залежать не тільки від того, наскільки ми будемо готові. Вони залежать від того, що кожна країна ЄС, яка головує, наприклад, зараз Чехія, хоче отримати свої дивіденди від членства України. Тому це певним чином розтягується. Україна не буде зволікати з виконанням домашньої роботи, і ми точно не допустимо затягування процесу розширення. Ми виконали свою частину завдань, зможемо перейти до перемовин і політично приєднатися до ЄС в рекордні строки. Так само, як ми стали кандидатом".
Це може обчислюватися десятком чи десятками років?
"Це до десятка років, до п'ятирічки".
До багатьох міжнародних організацій виникли певні зауваження про те, яку функцію ці організації виконують. Щодо ЄС: наскільки сильна і дієва ця структура на сьогодні?
"Деякі структури проявилися по різному. ЄС достатньо довго "розкачувався". Але фактично Україна в умовах війни продемонструвала величезну стійкість як на полі бою, так і стійкість державних інституцій. Україна стала синонімом до слів "свобода" і "боротьба". І наша заявка на членство в ЄС посилить європейський проєкт, як такий. І сьогодні рішення, які ухвалюють і щодо кандидатства, і щодо виділення Україні коштів на військову допомогу — це перше в історії таке рішення ЄС. Вони посилюють ЄС і роблять його суб'єктом в глобальній міжнародній політиці. Інші організації таке право собі не вибороли і проявилися по-іншому. Це історичний виклик, який не послабив ЄС, а посилив його".
Якщо взяти позицію окремих європейських країн, то як вони ставляться до України як до майбутнього члена ЄС?
"Ми цей етап пройшли до саміту лідерів 23 червня. Категорично розбивали і заперечували будь-які наративи, які стосуються того, що нас треба пожаліти, нас треба взяти до ЄС, тому що ми така бідна, нещасна країна. Насправді ми велика країна із потужною економікою. Наша позиція полягає в тому, що ми приєднаємося до ЄС в той момент, коли будемо сильні достатньо для того, щоб конкурувати з великим ринком. Це сформовано абсолютно у всіх лідерів. З цим розумінням було ухвалено рішення щодо статусу кандидата. Але для того, щоб відповідати цим високим критеріям, які ми самі задекларували, дуже багато роботи попереду, але в умовах війни все можливо".
Було затверджено резолюцію, в якій мають голосувати більшістю голосів, наприклад щодо санкцій. Коли відбудеться реформування?
"Тут кілька елементів. ЄС — це велика організація. Це 500-мільйонний ринок споживачів. І ті правила і умови, які визначає ЄС, вони не можуть впливати лише на економіки країн ЄС. Вони автоматично впливають на весь континент, на всі ринки усіх країн. Але приєднати всіх до ЄС неможливо вчасно. Тому мова йде про те, що деякі рішення можуть ухвалюватися консенсусом. Про реформу ЄС, про запуск європейського проєкту як такого ми працюємо із Французькою Республікою, із Макроном, який задекларував ці напрямки. Візія ще опрацьовується. Україна буде вже як кандидатка за столом перемовин. Без нас цей діалог не буде вирішуватись".
Фото: Суспільне
