war

Рада ухвалила заборону на стягнення заборгованості за комуналку. Чи пробачить держава борги українцям? Коментує експерт

18.07.2022 р., 21:35

Український парламент підтримав законопроєкт про заборону на примусове стягнення заборгованості за комуналку. Законопроєкт пропонує на період воєнного стану зупинити примусове виконання рішення щодо стягнення боргів за комунальні послуги з фізичних осіб. Раніше така норма діяла щодо підприємств оборонно-промислового комплексу, органів військового управління, військових частин, вишів, установ та організацій Збройних сил України. Більше про це в ефірі Українського радіо розповів засновник Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Про рішення ВР щодо стягнення боргів за комуналку з побутових споживачів

Це вже не перша спроба Верховної Ради провести подібний законопроєкт. На першу з них Президент наклав вето. Цього разу в першому читанні Верховна Рада проголосувала майже конституційною більшістю щодо заборони стягнення заборгованості за житлово-комунальні з побутових споживачів. 

Це правильне рішення, але, як на мене, воно нічого не вирішує. Тому що неможливо, наприклад, вирішити питання щодо стягнення за комірне з боржників, які втратили своє майно у Маріуполі, Волновасі чи Харкові, де у людей взагалі немає чим сплачувати за житлово-комунальні послуги. 

З іншого боку, потрібно працювати з боржниками, які мають заборгованість і проживають далеко від бойових дій, які здають тисячі власних квартир по 30-40 тисяч гривень за місяць, але при цьому також не платять за комунальні послуги. Відтак, на жаль, я вважаю цей законопроєкт суто популістичним.

Якщо ми навіть візьмемо питання боргів за комуналку в зоні бойових дій або на наближеній до них території, то там будь-який колектор не зможе нічого взяти в людей, тому що вони залишились без майна, без роботи, без доходу, без засобів на існування. Тому, як на мене, цей законопроєкт більш політичний, ніж такий, що вирішить величезні проблеми заборгованості, яка дійсно є. І вона сягнула далеко за 100 млрд гривень. Можливо, це вже 120 чи навіть 135 млрд гривень.

Нараховувати плату за комунальні послуги не будуть, якщо споживач був відсутній більше 30 днів і може це підтвердити відповідним документом

Наразі близько 6,5 мільйонів українців перебувають за кордоном. Вони повинні приїхати в Україну, подати заяву в органи місцевого самоврядування, взяти там довідку про відсутність, зібрати весь цей пакет документів, подати його постачальнику комунальних чи енергетичних послуг, і тоді вам не будуть нараховувати. До того ж, нарахування за комунальні послуги приходять і тим людям, чиє майно в Маріуполі давно зруйноване. Водночас якщо майно зруйноване, то потрібно взагалі писати заяву в відділ поліції про зруйнування, потім подавати заяву в органи місцевого самоврядування. Тобто можливість є, але цей квест вкрай складно реалізувати.

Як вирішити ситуацію з боргами за комуналку  

Станом на 1 січня 2022 року борги за житлово-комунальні послуги складали 82,6 млрд гривень. Тобто на 1 січня борги були вже більші, ніж на 1 лютого 2021 року. Січень як завжди дуже провалювався з точки зору платежів за житлово-комунальні послуги, а далі настали воєнні місяці, і там взагалі повний провал. 

Це дуже складна тема для держави і суспільства, тому що інтереси тут абсолютно провалені. Як і взаємодія між державою і споживачами. Чомусь попередня влада заклала ідею, що всі тарифи та сплати за житлово-комунальні та енергетичні послуги сто відсотків необхідно перекладати на плечі споживачів. Хоча навіть в таких країнах, як Німеччина, Польща та Франція частково беруть на себе витрати з точки зору сплати за житлово-комунальні послуги і держава, і органи місцевого самоврядування. Але в Україні, піднявши тариф на 100% і виділивши при цьому 72 млрд гривень на пільги та субсидії, виділили всього 450 млн грн на рік на енергоефективні заходи щодо зменшення споживання в багатоквартирному та приватному фондах. А в європейських країнах все робиться навпаки. Відтак, це призвело до величезного дисбалансу, коли на сьогодні необхідно виділяти кошти на субсидії та пільги на суму більше сотні мільярдів. Коштів таких в бюджеті немає. І де їх знайти, ніхто не розуміє. 

Щодо того, що робити з боржниками і як виходити з цієї ситуації, то нарахування за житлово-комунальні послуги повинні відбуватися в трьох зонах. В зоні бойових дій нараховуються по остаточному принципу, і всі витрати на себе бере місцевий бюджет. Тому що там сплачують лише 10%, бо люди не мають коштів і сидять в підвалах. Далі середня зона — Київ, Полтавська область, Черкаська область тощо. Вони трошки далі від зони бойових дій, і тут сплата 60-65 %. Відповідно частку витрат на себе беруть органи місцевого самоврядування, а частка самого тарифу також погашається на підприємстві, зокрема зменшуються витрати. Наразі комунальники отримують меншу зарплату, тому і різницю в тарифі потрібно компенсувати. Третя зона — ближче до кордонів Польщі та Угорщини. Там потрібні повністю тариф, оплата і робота з боргами. Але в законопроєкті, який підтримала Верховна Рада, цього не прописано. 

Фото: УНІАН

Рада ухвалила заборону на стягнення заборгованості за комуналку. Чи пробачить держава борги українцям? Коментує експерт

Новини по темі