war

Як приватному бізнесу ефективно продавати в умовах війни ― бізнес-тренерка

13.09.2022 р., 11:46

Що сьогодні відбувається з економікою в царині приватного бізнесу та як в умовах війни налагодити продажі ― в ефірі радіо "Культура" розповіла бізнес-тренерка Людмила Калабуха.

Як не соромитися продавати в умовах війни?

"Це питання я глибоко досліджую. Буквально першою у бізнес-спільноті на 12-й день вторгнення я відновила свою діяльність. Спостерігаю, що найбільше гальмує бізнес і бажання продажів в Україні. Це не курс валют і не перевезення виробництв, а самообмеження та хибні переконання підприємців".

Буду активно піаритись і рекламуватись ― прилетить хейт

"Наприклад, є бізнес, але він пригальмував свою діяльність, набір аудиторії, таргетовану рекламу, набір працівників і навіть флаєри, які раніше добре працювали, і мені відповідають: буду активно піаритись і рекламуватись ― прилетить хейт, це підірве мою репутацію і нервову систему. Краще я тихенько посиджу, а кому треба, той прийде і купить. Це хибне переконання. Коли ви активно рекламуєтесь, то навпаки даєте людям надію, а також бюджет відрахування, донати на армію, зарплати вашим працівникам, можливість більшого обігу грошей. Тож ви найпотрібніші й найкорисніші люди, і не треба переживати за свою репутацію".

Що робити, коли прилітає хейт

"Я зробила для себе певну підбірку реакцій на хейт. До речі, у мене є книжка на цю тему. Там один із розділів ― "Як реагувати на хейт". По-перше, не відписувати зразу на емоціях. Все відбувається у соцмережах, бо це безпечно ― кинути в когось брудом і піти далі, а людина з цим живе. Отже, треба подихати, походити, подумати, а може, нам здалося. По-друге, дуже часто в умовах воєнного часу до нас прилітає хейт від глибоко травмованих людей. І тут вони бачать вашу рекламу тортиків чи депіляції, тож можуть з болем вам щось закинути. У такому разі раджу відписати: я вам дуже співчуваю, розділяю ваш біль, усім серцем з вами, як я можу вас підтримати? У березні, коли я запустила безкоштовний вебінар для підприємців "Як відновити продажі під час війни", то відповідала на хейт саме так. У результаті і я допомагала людям, і в коментарях інші люди допомагали. Тож замість негативу вдавалося виходити на надзвичайно душевну розмову, і люди мені писали: дякую і вибачте. По-третє, дуже важливий момент ― не сперечатися і не заперечувати. Я, наприклад, живу у Львові, і люди пишуть: це там на заході України добре, ви взагалі не уявляєте, що таке війна! Тут варто або не відповідати, або спокійно, не сперечаючись і не виправдовуючись, застосувати таку ж стратегію: я вам дуже співчуваю, як я можу вас підтримати?".

Хибна самозаборона ― мені соромно

"Люди в такій біді, а я зі своїми тортиками і постільною білизною… Друзі, це не соромно. У бізнесі ця провина вцілілого відчувається дуже сильно, тому що ми активна сторона, ми йдемо до людей, нас видно і чути. Але ви цим допомагаєте країні! Якщо ми не будемо працювати, то звідки візьмуться гроші на нашу перемогу?".

Та кому потрібні зараз мої товари і послуги

"Організація фотосесій, оренда ретроавтомобілів… Я вас здивую, але це потрібно. Людям, які переїхали, або підприємцям ― їм потрібні ваші товари і послуги, щоб відчути себе живими, щоб якимось чином відновити той ресурс, який вони втратили. І навіть найбільш екзотичні ніші можуть прислужитися людям. Просто зайдіть на Нову пошту і подивіться, яка кількість людей отримує відправлення і що вони там міряють. Нещодавно переді мною дві дівчини розпаковували зимові чоботи зі словами "як це буде прекрасно на зиму". Уявляєте, як ми віримо в перемогу!".

Люди не мають грошей. Хто це купить, навіть якщо захоче

"Люди, які вміють заробляти, куди б вони не приїхали, хоч на Марс, максимально швидко адаптуються і починають заробляти на новому місці. Під час перших місяців хто тільки не сидів за моїм столом. І перше, що вони просили після 3 діб по 15 людей в купе, це пароль від вайфаю. Вони починали писати і дзвонити своїм клієнтам: ми готові виконувати всі зобов’язання, зараз невеличка пауза. Наш народ непереможний, завжди є люди, готові заробляти, і вони з великою радістю у вас куплять.

Ми чомусь міряємо всіх по собі, або ставимо заборони "не на часі". Зараз надзвичайний попит на послуги аніматорів на дитячі свята. Матуся не доїсть, не доп’є, але останню копійку віддасть для радості своєї дитини. Тому треба працювати і створювати поле конструктиву, оптимізму ― і до вас прийдуть люди з радістю віддати свої гроші за ваші послуги".

Я переїхала, клієнти переїхали, кому я буду продавати?

"Хочу розказати історію, яка мене вразила. З Чернігова компанія аніматорів переїхала до Черкас. Це був найгостріший період бойових дій. Частина працівників залишилася в Чернігові, а власниця переїхала. Вона за два місяці встигла повністю напрацювати клієнтуру в Черкасах, їй почали писати люди з Чернігова ― як же ми без вас. Команда працює там, а вона створила нову команду тут і працює на два міста. Бізнес іде".

Немає моральних сил, не можу зібратися

"Абсолютно всі ми проходимо через емоційні гойдалки. Розкажу свою історію, що тримає мене. Мене тримає відповідальність перед іншими людьми або допомога, яку я можу надати. Я працюю і бачу результати своїх клієнтів. Якось пише мені верстальниця моєї книжки, вона живе в Бучі. На період бойових дій вони виїхали, а коли повернулися, то побачили, що в хаті знищено все, лишився тільки дах і стіни, решта розстріляно або вкрадено. І вона мені каже: Людмило, ви ж перед війною казали, що пишете нову книжку. Давайте ми її допишемо, мені потрібна робота, мені потрібні гроші, я хочу купити котел. І я зрозуміла, що просто мушу дати людині цей заробіток, мушу дописати книжку, видати її, щоб людина змогла купити котел. І в рекордний термін, за місяць, я дописала матеріал. А другим мотивуючим моментом стала друкарня. За два дні після дзвінка верстальниці вони раптом зателефонували і кажуть: ми всі довоєнні замовлення виконали, від початку війни не було жодного. Давайте ми вашу книгу надрукуємо. Я вирішила ― це знак. Якщо двоє людей, з різних боків, майже одночасно дали мені сигнал, то я мушу це зробити.

Друзі, якщо ви не можете встали з ліжка, просто подумайте, скільком людям ви допоможете. Якщо ви не можете це зробити заради себе, зробіть заради когось. Я знаю, що це дуже діє і дуже мотивує".

Те, що я роблю, можна отримати безкоштовно. Хто ж до мене прийде?

"Це стосується психологів, викладачів мов, математики, музикантів. Зараз дуже багато проєктів, які надають аналогічні послуги безкоштовно. Друзі, є величезна кількість людей, які у вас бачать ресурс, вони хочуть відчути себе живими і бажають заплатити вам за те, що можна отримати безкоштовно. З абсолютно різних причин. І в тому числі ― аби зрозуміти, що вони не знищені, що вони не потребують безкоштовного, що вони можуть вам заплатити і з радістю це зроблять".

Насамкінець Людмила Калабуха звернулася до слухачів: "Усі моральні самозаборони ви придумали, і вони існують виключно у вашій голові. Прямо сьогодні оголосіть на всіх можливих ресурсах, що ви працюєте, проводите акції, у вас є новинки, що ви десь переїхали ― і знайдеться багато людей, які з великою радістю стануть вашими клієнтами. Це наш економічний фронт, який ми маємо  тримати, щоб наближати нашу перемогу".

Фото: kalabukha.com.ua

Як приватному бізнесу ефективно продавати в умовах війни ― бізнес-тренерка

Новини по темі