Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?
Про таємну дипломатію і розвідку часів гетьмана Павла Скоропадського. Про одного з перших українських розвідників і дипломатів, очільника посольства України в Кубанській народній республіці Федора Боржинського — Олександр Скрипник, публіцист, дослідник історії української розвідки.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Сьогодні разом із українським істориком та публіцистом, доктором історичних наук, професором Українського католицького університету, директором Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Франка Ярославом Грицаком згадуємо Паризьку мирну конференцію 1919-1920 років, аби ще раз проаналізувати історичні помилки, які допустили очільники країн Антанти, коли віддали Україну на поталу більшовикам. Говорили також і про сучасну Антанти, і про перспективи росії.
Як нам правильно розуміти зовнішньополітичні кроки Китаю? Що йому вигідно: межувати із слабенькою, переможеною росією чи КНР хоче російської перемоги, аби ще раз довести, що США втрачає своє лідерство? Щоб це зрозуміти, звернемося до історії Китаю після 1949. Гість — Володимир Урусов, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка.
Знову говоримо про історію росії. Про війни, які Росія програвала."Нам доведеться навчитися дивитися на нашого ворога широко розплющеними очима. Бо будь-які ілюзії з цього приводу вбивають", — вважає гість — Сергій Громенко, кандидат історичних наук, експерт Українського інституту майбутнього, кримчанин.
Торгівельні війни, зокрема, про російсько-українські, про глобалізацію, з усіма її плюсами і мінусами, про санкції, а також про те, як глобальна економіка впливає на міжнародну політику. Гість програми — Ігор Бураковський, доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Національного Університету "Києво-Могилянська академія", голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Бразилія як лідер Глобального Півдня переживає сьогодні не кращі часи в економіці та й політичний дискурс у країні доволі контроверсійний. А якою країна була в останні кілька десятиліть? Що і як формувало її лідерів? І чи зможе, зрештою, Бразилія стати союзником України? Гість — Віталій Кулик, політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
Варшавська битва 1920 року, в якій польські війська разом із армією Української народної республіки відігнали більшовиків від Варшави і не пустили їх до Європи. Яке значення вона мала тоді? Які історичні уроки залишила? Гість — Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Хто реально стоїть за терактом у Підмосков'ї. Що таке сьогодні терористична організація "Ісламська держава" і чим вона відрізняється від Аль Каїди чи ХАМАС або Хезболли? Гість — Олександр Аулін, ісламознавець, кандидат філософських наук, президент громадської організації "Український центр ісламознавства".
Про чотириразового президента США Франкліна Рузвельта. Мова піде про третій і четвертий строк у Білому домі, міжнародну політику під час Другої світової війни та ядерну зброю. Гостя — докторка політичних наук, професорка кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та держаної служби Київського національного університету імені Шевченка Ірина Дудко.
Про унікальну людину Франкліна Рузвельта - єдиного з американських президентів, який обіймав цю посаду чотири рази поспіль. В першій частині ми торкнулися його перших двох президентських строків і завершенні політики нейтралітету США. Гостя — Ірина Дудко, докторка політичних наук, професорка кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Шевченка.
Про міжнародно-правові аспекти, так званих, виборів у росії, а також в інших недемократичних країнах, що, власне, таке міжнародна легітимізація обраного президента чи парламенту. Гість — Борис Бабін, професор, доктор юридичних наук, експерт Асоціації реінтеграції Криму.
