Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?
Про таємну дипломатію і розвідку часів гетьмана Павла Скоропадського. Про одного з перших українських розвідників і дипломатів, очільника посольства України в Кубанській народній республіці Федора Боржинського — Олександр Скрипник, публіцист, дослідник історії української розвідки.
Тріанонський договір 1920 року. Чи й досі він впливає на сучасну Угорщину? Як Тріанонський договір вплинув на угорську політику між двома світовими війнами? Карпатська Русь та спроби заснувати українську державу. Розбираємося разом із доктором історичних наук, професором кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігорем Тодоровим.
Румунія між Першою та Другою світовими війнами. Як виграти у війнах, змінюючи союзників по кілька разів? Як падати і підніматися? Розбираємося разом із львівським істориком Романом Піняжком.
Як об'єднувалася Європа? Чи можна стверджувати, що Британія та США були спонсорами народження гітлерівської Німеччини? Говоримо сьогодні про Локарнську конференцію 1925 року аж до Єлисейського договору 1963-го з кандидаткою історичних наук, доценткою Київського національного університету імені Шевченка Вікторією Пількевич.
На руїнах Османської імперії генерал-переможець Мустафа Кемаль Ататюрк побудував світську державу. Про його перемоги і поразки, про зовнішньополітичні інтереси Туреччини, про її союзників та ворогів говоримо з істориком-тюркологом Олександром Галенком, перекладачем з турецької на українську книги професора відділення близькосхідних досліджень Принстонського університету Шюкрю Ганіоглу "Ататюрк: біографія мислителя".
Яким чином комуністична Китайська Народна Республіка 1945 року не лише опинилася серед переможців у Другій світовій війні, а й стала постійним членом Ради безпеки ООН із правом вето? Розбираємося разом із аналітиком дослідником відносин Китаю з росію та США Петром Шевченком.
США в 20-ті роки ХХ століття. Чи справді домінуючою була політика ізоляціонізму, про яку так багато сьогодні говорять. Чи все-таки американці втручалися в міжнародні конфлікти, керуючись насамперед власними інтересами.
Говоримо про це із докторкою політичних наук, професоркою кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та держаної служби Київського національного університету імені Т. Шевченка Іриною Дудко.
Севрський договір 1920 року позбавив колишню Османську імперію виходу до Середземного моря, а Лозанський, 1923-го скасував принизливу угоду і відновив Туреччину в правах "володаря" морів і проток. Конвенція Монтре цей статус утвердила. Саме про це говоримо з віцепрезидентом Української асоціації міжнародного права, провідним науковим співробітником Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України Тимуром Коротким та дослідницею Женевської академії міжнародного гуманітарного права та прав людини, кандидаткою юридичних наук, доценткою Наталею Хендель.
Відновлення з руїн економік держав, які були практично знищені під час Другої світової. Проаналізуємо чи є щось у їхньому досвіді цінне для нас. Гість — Олексій Кущ, економіст, експерт аналітичного Центру "Об’єднана Україна".
Ялтинська та Потсдамська мирні конференції 1945 року. Як вчергове ділили Європу за підсумками Другої світової війни. Які наслідки це мало для повоєнного світу. Говоримо із завідувачем відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії Україні Академії наук, доктором історичних наук, професором Олександром Лисенком.
Цього року виповнюється 105 років Паризькій мирній конференції. Там були накреслені нові кордони Європи. Чому тодішні переможці у Першій світовій не побачили Україну, і тільки на 20 років відтермінували Другу світову? Відповіді давав доктор історичних наук, професор, завідувач кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Шевченка Олег Машевський.