19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.
Чи існує загроза водопостачанню Києва? Гостя — Ірина Жданова, журналістка Українського Радіо.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Цього року виповнюється 105 років Паризькій мирній конференції. Там були накреслені нові кордони Європи. Чому тодішні переможці у Першій світовій не побачили Україну, і тільки на 20 років відтермінували Другу світову? Відповіді давав доктор історичних наук, професор, завідувач кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Шевченка Олег Машевський.
Друга половина 19 століття була позначена Великою Парагвайською війною проти Потрійного союзу — Бразилії, Аргентини та Уругваю. Наслідки цієї тотальної й першої геноцидної війни в історії Латинської Америки відчувається й через 150 років. Говоримо про це із експертом програми досліджень Латинської Америки Ради зовнішньої політики "Українська призма" Іваном Фечком.
Європейські лідери ФРН, Франції, Греції та Іспанії, які перемагали на виборах із однією риторикою, а потім змінювали політичний курс. Говоримо про це з доктором історичних наук, професором, провідним науковим співробітником відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту історії України НАНУ Андрієм Мартиновим.
Чи можна говорити, що з року в рік Давос формує політичні та економічні тренди в геополітиці, та й узагалі має якийсь вплив на формування зовнішньополітиічної стратегії країн-учасниць? Говоримо про це з учасником цьогорічного ВЕФ, президентом Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайлом Гончаром.
Міжнародно-політична складова нинішнього без’ядерного статусу України. Хто і як тиснув на першого президента, якими були ті перемовини, які рішення приймав той український парламент, які були аргументи американців і чи справді вони вірили росії? Гість студії — народний депутат України п’яти скликань, міністр охорони довкілля та ядерної безпеки 1992-1998 років, керівник парламентської робочої комісії щодо ядерного роззброєння, автор книги "Історія ядерного роззброєння" Юрій Костенко.
Чому світ так боїться розпаду Росії? Чи треба в Україні серйозно вивчати історію росії з точки зору імперськості цієї держави, показуючи справжню суть нинішньої рф? Говоримо про це з Надзвичайними і Повноважними послами України, міністром закордонних справ 2007-2009 роках, керівником аналітично-інформаційного Центру досліджень росії Володимиром Огризком та головою правління Українського кризового медіа-центру, послом України в США у 2015-2019 роках Валерієм Чалим.
Як мирні й нейтральні країни стають членами військових альянсів. Фінляндія і Швеція одночасно подали заявки на вступ до НАТО. Що таке шведський нейтралітет і як країна від нього відмовилася говоримо з головною консультанткою Національного інституту стратегічних досліджень Аліною Гриценко.
Про рішучість і політичні ризики, які змушують агресорів відступати, можливо про примус до миру чи вміння бути лідером міжнародного світу — в розмові з директором Програми "Північна Америка" Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександром Краєвим.
Про секрети роботи Ради Безпеки ООН — Олександр Мацука, український дипломат, голова секретаріату Ради безпеки ООН у 2009–2016 роках.
Саудівська Аравія: її намагання стати не лише лідером близькосхідного регіону а й глобальним світовим. Гість студії — заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
