Про проєкт "Полтава — місто Петлюри" — 25 травня 1879 року народився Симон Петлюра. Гість — Олег Пустовгар, представник Українського інституту національної пам'яті в Полтаві.

Зміна культурних традицій. Чому ми більше не кличемо друзів додому. Яку культуру породжує війна? Гостя — Марина Діденко, кандидатка психологічних наук, психологиня.

Виробничі спеціальності для жінок: як перекваліфікація відкриває нові можливості. Гостя — Олександра Панасюк, програмна координаторка проєкту Reskilling Ukraine.

Виробничі спеціальності для жінок: як перекваліфікація відкриває нові можливості. Гостя — Олександра Панасюк, програмна координаторка проєкту Reskilling Ukraine.

Книга історика Ігоря Гирича "Саксаганського, Володимирська, Хрещатик...", автор змальовує людей Києва, які ідеологічно змінили місто й перетворили його на українську столицю. Гість — Ігор Гирич, доктор історичних наук.

Книга історика Ігоря Гирича "Саксаганського, Володимирська, Хрещатик...", автор змальовує людей Києва, які ідеологічно змінили місто й перетворили його на українську столицю. Гість — Ігор Гирич, доктор історичних наук.

- У статті для видання THE ATLANTIC аналітик-міжнародник Тім Ніколс пише, що телефонна розмова між Трампом і Путіним показала, що російський диктатор, на жаль, поки що керує ходом російсько-української війни;

- Журнал FOREIGN POLICY змоделював можливу війну РФ проти країн-членів НАТО і спробував розглянути її відмінності від війни в Україні;

- Ведучі читають спільну колонку-заклик міністрів закордонних справ країн Європи, у тому числі й очільника українського МЗС, опубліковану у THE NEW YORK TIMES, щодо надважливості вивчення уроків Другої світової війни задля недопущення Третьої;

- Болгарське видання BULGARIAN MILITARY пише про те, як Фінляндія виробляє боєприпаси для України коштом заморожених російських активів.

- У статті для видання THE ATLANTIC аналітик-міжнародник Тім Ніколс пише, що телефонна розмова між Трампом і Путіним показала, що російський диктатор, на жаль, поки що керує ходом російсько-української війни;

- Журнал FOREIGN POLICY змоделював можливу війну РФ проти країн-членів НАТО і спробував розглянути її відмінності від війни в Україні;

- Ведучі читають спільну колонку-заклик міністрів закордонних справ країн Європи, у тому числі й очільника українського МЗС, опубліковану у THE NEW YORK TIMES, щодо надважливості вивчення уроків Другої світової війни задля недопущення Третьої;

- Болгарське видання BULGARIAN MILITARY пише про те, як Фінляндія виробляє боєприпаси для України коштом заморожених російських активів.

Як каштани стали символом Києва. А ще про інші символи столиці та історію їхньої появи. Чи з'явилися новітні символи у міста і які вони? Гість — Михайло Кальницький, дослідник історії Києва.

Про що впʼяте сповіщали "Катедральні дзвони"? Хорова українська спадщина від бароко до авангардних пошуків 20 століття — у фокусі фестивалю на Прикарпатті. Гість — Богдан Пліш, головний хормейстер Національної опери України; на зв'язку — Олександр Тарасенко, хоровий диригент, педагог, громадський діяч.

Ментальний стан українців. Які емоції ми зараз відчуваємо і як тут можуть підтримати сенси. Про їхній звʼязок із ментальним здоровʼям. Гостя — Світлана Ройз, дитяча і сімейна психологиня.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Ігор Рейтерович, політолог, кандидат політичних наук.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Ігор Рейтерович, політолог, кандидат політичних наук.

Про В'єтнам, країну, котра з 1990 року йде шляхом вібудобви та прогресу. Про війни і горе, про допомогу Україні разом із заступницею виконавчого директора Товариства "Україна - В’єтнам" Леокадією Герасименко та генеральним секретарем товариства Сергієм Черванчуком.

Про В'єтнам, країну, котра з 1990 року йде шляхом вібудобви та прогресу. Про війни і горе, про допомогу Україні разом із заступницею виконавчого директора Товариства "Україна - В’єтнам" Леокадією Герасименко та генеральним секретарем товариства Сергієм Черванчуком.

Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна "Історія України-Руси" – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – у москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України. У двадцять шостому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? Слухайте на Українському Ррадіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.

Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна "Історія України-Руси" – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – у москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України. У двадцять шостому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? Слухайте на Українському Ррадіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Максим Розумний, доктор політичних наук, головний редактор.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Максим Розумний, доктор політичних наук, головний редактор.

"Це — наш внесок у боротьбу": як підтримують воїнів і ветеранів війни в ГО "За покликом серця". Гостя — Тетяна Костинюк, голова ГО "За покликом серця".

Дмитро Мандзюк з позивним "Отче" — доброволець на визвольній війні. Його боротьба з агресором почалася ще у 2014 у добровольчому батальйоні "Волинь". Наразі він — головний сержант взводу БпЛА 100-ї окремої механізованої бригади.

Ситуація на фронті, які можливості є у Сил оборони для вибудови потужної оборони, технологічні "новації" ворога в частині посилення шахедного терору, ймовірність нападу кремля на країни Балтії та Польщу. Гість — Олександр Коваленко, координатор групи "Інформаційний спротив".

1700 років з часу першого Вселенського собору в Нікеї 325 року. Гість — Анатолій Бабинський, Ph.D. з богословʼя, викладач та науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету.

Комічне, філософське і драматичне у творчій долі народного артиста України Володимира Ніколаєнка, знакового Кума Боді з "Останнього москаля" і Виборного Макогогенка з культової "Наталки Полтавки" Театру Франка.

Війна і мир або Українці і поляк: брати, вороги, сусіди... Рік видання 2004, Слово до читачів.

"Ваші мертві вибрали мене ..." (Про Джеймса Мейса) Рік видання 2008. Слово до читачів.