Хрещатик, 26 — найвідоміша українська адреса. Місце, яке вже понад 170 років використовується для засобів комунікації. Саме тут 1849 року запрацювала головна пошта Києва. Звідси почалася телефонізація. Стіни колишньої телеграфно-телефонної станції вціліли під час німецької окупації і дали життя Київському телерадіоцентру, звідки і мовить Українське Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Про Туркменістан, Таджикистан, Узбекистан, Киргизстан і Казахстан. Країни Центральної Азії, колись давно — осередки бурхливого розвитку філософії, астрономії, медицини, поезії, архітектури, батьківщина геніальних вчених, поетів і мислителів... Чому вже на початку 20-х років ХХ століття тут більшовики боролися з неграмотністю? Чому ці колишні радянські республіки вважалися відсталими, а нині все ще шукають свій власний шлях розвитку? До кого вони більш прихильні, до росії чи Китаю? Гість — Євген Добряк, експерт із міжнародних відносин, сходознавець.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Як об'єднувалася Європа? Чи можна стверджувати, що Британія та США були спонсорами народження гітлерівської Німеччини? Говоримо сьогодні про Локарнську конференцію 1925 року аж до Єлисейського договору 1963-го з кандидаткою історичних наук, доценткою Київського національного університету імені Шевченка Вікторією Пількевич.
На руїнах Османської імперії генерал-переможець Мустафа Кемаль Ататюрк побудував світську державу. Про його перемоги і поразки, про зовнішньополітичні інтереси Туреччини, про її союзників та ворогів говоримо з істориком-тюркологом Олександром Галенком, перекладачем з турецької на українську книги професора відділення близькосхідних досліджень Принстонського університету Шюкрю Ганіоглу "Ататюрк: біографія мислителя".
Яким чином комуністична Китайська Народна Республіка 1945 року не лише опинилася серед переможців у Другій світовій війні, а й стала постійним членом Ради безпеки ООН із правом вето? Розбираємося разом із аналітиком дослідником відносин Китаю з росію та США Петром Шевченком.
США в 20-ті роки ХХ століття. Чи справді домінуючою була політика ізоляціонізму, про яку так багато сьогодні говорять. Чи все-таки американці втручалися в міжнародні конфлікти, керуючись насамперед власними інтересами.
Говоримо про це із докторкою політичних наук, професоркою кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та держаної служби Київського національного університету імені Т. Шевченка Іриною Дудко.
Севрський договір 1920 року позбавив колишню Османську імперію виходу до Середземного моря, а Лозанський, 1923-го скасував принизливу угоду і відновив Туреччину в правах "володаря" морів і проток. Конвенція Монтре цей статус утвердила. Саме про це говоримо з віцепрезидентом Української асоціації міжнародного права, провідним науковим співробітником Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України Тимуром Коротким та дослідницею Женевської академії міжнародного гуманітарного права та прав людини, кандидаткою юридичних наук, доценткою Наталею Хендель.
Відновлення з руїн економік держав, які були практично знищені під час Другої світової. Проаналізуємо чи є щось у їхньому досвіді цінне для нас. Гість — Олексій Кущ, економіст, експерт аналітичного Центру "Об’єднана Україна".
Ялтинська та Потсдамська мирні конференції 1945 року. Як вчергове ділили Європу за підсумками Другої світової війни. Які наслідки це мало для повоєнного світу. Говоримо із завідувачем відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії Україні Академії наук, доктором історичних наук, професором Олександром Лисенком.
Цього року виповнюється 105 років Паризькій мирній конференції. Там були накреслені нові кордони Європи. Чому тодішні переможці у Першій світовій не побачили Україну, і тільки на 20 років відтермінували Другу світову? Відповіді давав доктор історичних наук, професор, завідувач кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Шевченка Олег Машевський.
Друга половина 19 століття була позначена Великою Парагвайською війною проти Потрійного союзу — Бразилії, Аргентини та Уругваю. Наслідки цієї тотальної й першої геноцидної війни в історії Латинської Америки відчувається й через 150 років. Говоримо про це із експертом програми досліджень Латинської Америки Ради зовнішньої політики "Українська призма" Іваном Фечком.
Європейські лідери ФРН, Франції, Греції та Іспанії, які перемагали на виборах із однією риторикою, а потім змінювали політичний курс. Говоримо про це з доктором історичних наук, професором, провідним науковим співробітником відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту історії України НАНУ Андрієм Мартиновим.
