Хрещатик, 26 — найвідоміша українська адреса. Місце, яке вже понад 170 років використовується для засобів комунікації. Саме тут 1849 року запрацювала головна пошта Києва. Звідси почалася телефонізація. Стіни колишньої телеграфно-телефонної станції вціліли під час німецької окупації і дали життя Київському телерадіоцентру, звідки і мовить Українське Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Про Туркменістан, Таджикистан, Узбекистан, Киргизстан і Казахстан. Країни Центральної Азії, колись давно — осередки бурхливого розвитку філософії, астрономії, медицини, поезії, архітектури, батьківщина геніальних вчених, поетів і мислителів... Чому вже на початку 20-х років ХХ століття тут більшовики боролися з неграмотністю? Чому ці колишні радянські республіки вважалися відсталими, а нині все ще шукають свій власний шлях розвитку? До кого вони більш прихильні, до росії чи Китаю? Гість — Євген Добряк, експерт із міжнародних відносин, сходознавець.
Чи можна говорити, що з року в рік Давос формує політичні та економічні тренди в геополітиці, та й узагалі має якийсь вплив на формування зовнішньополітиічної стратегії країн-учасниць? Говоримо про це з учасником цьогорічного ВЕФ, президентом Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайлом Гончаром.
Міжнародно-політична складова нинішнього без’ядерного статусу України. Хто і як тиснув на першого президента, якими були ті перемовини, які рішення приймав той український парламент, які були аргументи американців і чи справді вони вірили росії? Гість студії — народний депутат України п’яти скликань, міністр охорони довкілля та ядерної безпеки 1992-1998 років, керівник парламентської робочої комісії щодо ядерного роззброєння, автор книги "Історія ядерного роззброєння" Юрій Костенко.
Чому світ так боїться розпаду Росії? Чи треба в Україні серйозно вивчати історію росії з точки зору імперськості цієї держави, показуючи справжню суть нинішньої рф? Говоримо про це з Надзвичайними і Повноважними послами України, міністром закордонних справ 2007-2009 роках, керівником аналітично-інформаційного Центру досліджень росії Володимиром Огризком та головою правління Українського кризового медіа-центру, послом України в США у 2015-2019 роках Валерієм Чалим.
Як мирні й нейтральні країни стають членами військових альянсів. Фінляндія і Швеція одночасно подали заявки на вступ до НАТО. Що таке шведський нейтралітет і як країна від нього відмовилася говоримо з головною консультанткою Національного інституту стратегічних досліджень Аліною Гриценко.
Про рішучість і політичні ризики, які змушують агресорів відступати, можливо про примус до миру чи вміння бути лідером міжнародного світу — в розмові з директором Програми "Північна Америка" Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександром Краєвим.
Про секрети роботи Ради Безпеки ООН — Олександр Мацука, український дипломат, голова секретаріату Ради безпеки ООН у 2009–2016 роках.
Саудівська Аравія: її намагання стати не лише лідером близькосхідного регіону а й глобальним світовим. Гість студії — заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Чи піде Путін війною на одну з країн Європи, не зупинить його те, що це може бути член НАТО? Про це і не лише про це — український політик і дипломат Роман Безсмертний.
Культурна дипломатія як складова міжнародної політики. Як змінювалося ставлення французів до України, які виклики стоять перед обома країнами, аби наше зближення і взаєморозуміння ставало продуктивним не лише в сфері культури. Гостя студії — представниця Українського інституту у Франції Ольга Сагайдак.
Чому Курдистану не існує як держави? Чому Туреччина так ненавидить курдів і регулярно бомбить їхні бази в Іраку? Про це та не лише — аналітик Українського інституту майбутнього, фахівець із країн Близького Сходу Ілія Куса.