Хрещатик, 26 — найвідоміша українська адреса. Місце, яке вже понад 170 років використовується для засобів комунікації. Саме тут 1849 року запрацювала головна пошта Києва. Звідси почалася телефонізація. Стіни колишньої телеграфно-телефонної станції вціліли під час німецької окупації і дали життя Київському телерадіоцентру, звідки і мовить Українське Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
За перше десятиліття ХХІ століття в світі відбувалося 7 воєн, а от від 2011 до 2024-го їх стало вже 20. Для багатьох зарубіжних й вітчизняних дослідників військових конфліктів у світі, наша війна знаходиться в переліку інших 183 регіональних та місцевих війн. І така їх кількість є найвищим показником за останні три десятиліття. Про деякі із цих потенційних війн — Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм недержавного центру "Українські студії стратегічних досліджень".
До нас у студію завітали чеські журналісти-україністи — Ленка Віх, редакторка українського журналу в Празі та Богдан Копчак. Говоримо цього разу не про високу політику, яка будується у владних кабінетах, а про те, як звичайні люди переживають страшну війну, про російську пропаганду, антиукраїнські протести і про допомогу українським біженцям.
Румунія була однією з перших країн, яка почала поставляти Україні летальну зброю. 14 травня, одним із перших, румунське посольство відновило свою роботу у Києві. А 16 червня 2022 року президент Румунії Клаус Йоганніс відвідав Україну у складі делегації Європейських лідерів, які констатували: ЄС допомагатиме Україні перемогти агресора, а не просто зупинити його на якомусь рубежі. Про українсько-румунські відносини сьогодні — кандидат історичних наук, доцент Сергій Гакман.
Історія Балто-Чорноморського союзу, який виник у 20-ті роки 20 століття. Наскільки ідеї того "Балтійського НАТО", як його дехто називає, й досі життєздатні. Гість програми — кандидат історичних наук, доцент Національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Руккас.
Ідея розвалу росії лякає США, Європу та нинішню російську опозицію – тих самих "хороших русских", які чудово живуть за межами росії,й на грантові гроші.
Але вже давно і активно працює ціла група українських фахівців. Вже в серпні 2023 року в Токіо пройшов сьомий Форум вільних народів Пост Росії. І саме про те, наскільки план розвалити Росію серйозний, життєздатний, будемо говорити з організатором Форумів вільних народів Пост Росії Олегом Магалецьким.
Ланцюг помилок, які послідовно допускали лідери післявоєнної Німеччини, призвів до посиленого впливу росії не лише на політичну еліту, а й на її промислових та ділових очільників. Як Німеччина стала залежною від російського газу, як за це розплачується. Будемо розбиратися разом із Михайлом Гончаром, президентом Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Сьогодні спробуємо дослідити чому Іран став союзником росії в його війні проти України. Гість програми — аналітик Українського інституту майбутнього, сходознавець Ілія Куса.
Чи завжди Британія була на нашому боці, і чи завжди Україна мала свою чітку позицію в колі великих світових гравців? 2010 року новим Надзвичайним і Повноважним Послом України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії стає Володимир Хандогій.
Війну на Балканах і війну росії проти України часто порівнюють. Як з огляду на події майже 30-річної давнини на Балканах будувати відносини з країнами, що утворилися на теренах колишньої Югославії. Про які проблеми і протиріччя треба пам’ятати, шукаючи підтримку і допомогу, зокрема, на Балканах? Говоримо про це з редакторкою порталу "Балканський оглядач" Наталею Іщенко.
Після зникнення з карти світу СРСР, імперія зла набрала нових сил і обрисів. І США, і їхні друзі та партнери в Старому світі разом плекали і підтримували нового старого монстра, котрий виріс і зміцнів. Своє серйозне розслідування щодо цього провів мій сьогоднішній співрозмовник – юрист-міжнародник, адвокат Олександр Чебаненко.
Сучасна історія Європейського союзу: фермерські протести проти квот, Брекзіт, балканські проблеми. Аналізує виконавча директорка ГО "Український центр європейської політики" Любов Акуленко.