Хто такі доули смерті. Як і коли з'явився цей фах в Україні. Як вони допомагають пережити втрату чи підготуватися до смерті. Чи потрібно це? Гостя — Заріна Желяскова, доула смерті.
Підібиваємо міжнародні підсумки тижня. Гість: Ігар Тишкевич, політичний аналітик.
Про контраверсійного дипломата, колишнього Держсекретаря і радника двох американських президентів Генрі Кіссінджера, який прожив ціле століття, й до кінця своїх днів залишався впливовим політиком, вийшла несподіваною. Міркування про світову архітектуру, яку вибудовував упродовж 55 років Кіссінджер, змусила уважніше подивитися на те, як Україна позиціонує себе в світі. Гість — Артур Колдомасов, експерт із політики США, аналітик із дезінформації видання "Детектор медіа".
В'єтнам, країна, котра з 1990 року йде шляхом вібудови та прогресу. Згадуємо про війни і горе, про допомогу Україні разом із заступницею виконавчого директора Товариства "Україна - В’єтнам" Леокадією Герасименко та генеральним секретарем товариства Сергієм Черванчуком.
Вперше в історії Мексики керувати країною впродовж шести років буде Клаудіа Шейнбаум — науковиця, політикиня й ексмер Мехіко. Саме ця визначна подія стала приводом поговорити про Мексику, її історію з кандидаткою історичних наук, доценткою кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерткою Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Наталею Шевченко.
Про таємну дипломатію і розвідку часів гетьмана Павла Скоропадського. Про одного з перших українських розвідників і дипломатів, очільника посольства України в Кубанській народній республіці Федора Боржинського — Олександр Скрипник, публіцист, дослідник історії української розвідки.
Монголія — країна, що має лише два кордони — з Китаєм та росією. Але парадокс у тому, що Монголію не можна назвати ні прокитайською, ні проросійською. Сповідуючи нейтралітет, країна намагається будувати відносини з США, Японією, Південною Кореєю та країнами ЄС. Про давню і сучасну історію Монголії — Олександр Галенко, історик-тюрколог, викладач Київської школи економіки.
Про санкції. Подивимося на конкретні галузі, де росія продовжує торгувати із Заходом і заробляти на війну попри ухвалений Радою ЄС в липні 2024 року чотирнадцятий пакет економічних та індивідуальних санкцій. Хто вони, порушники санкційних заборон і як із ними боротися — Павло Кухта, економіст, політик і громадський діяч, експерший заступник міністра економіки України.
За перше десятиліття ХХІ століття в світі відбувалося 7 воєн, а от від 2011 до 2024-го їх стало вже 20. Для багатьох зарубіжних й вітчизняних дослідників військових конфліктів у світі, наша війна знаходиться в переліку інших 183 регіональних та місцевих війн. І така їх кількість є найвищим показником за останні три десятиліття. Про деякі із цих потенційних війн — Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм недержавного центру "Українські студії стратегічних досліджень".
Про історичну пам’ять. У нашій з поляками спільній історії є незагоєна рана – Волинська трагедія. І хоча про це останніми роками пишеться і говориться дуже багато, сьогодні ми вкотре спробуємо зрозуміти як і чому минуле доволі сильно впливає на сьогодення. Гість — Володимир В’ятрович, український історик, публіцист, політик, громадський діяч, доктор філософії, народний депутат України.
Лейбористська партія отримала більшість голосів у Палаті громад за підсумками дострокових парламентських виборів у Великій Британії. Це означає кінець 14-річного правління консерваторів. Про те, як програвали і вигравали дві основні британські партії, принаймні, після завершення Другої світової війни. Гість програми — Єгор Брайлян, кандидат історичних наук, дослідник британської історії, член Королівського історичного товариства.
Про Туркменістан, Таджикистан, Узбекистан, Киргизстан і Казахстан. Країни Центральної Азії, колись давно — осередки бурхливого розвитку філософії, астрономії, медицини, поезії, архітектури, батьківщина геніальних вчених, поетів і мислителів... Чому вже на початку 20-х років ХХ століття тут більшовики боролися з неграмотністю? Чому ці колишні радянські республіки вважалися відсталими, а нині все ще шукають свій власний шлях розвитку? До кого вони більш прихильні, до росії чи Китаю? Гість — Євген Добряк, експерт із міжнародних відносин, сходознавець.