Новини

​​​​​​Достовірна інформація з перевірених джерел

Архів передачі Новини >

Українське радіо програма передач

Черкаська область, 12 жовтня 2026 року

00:00 - 00:05

До 25 зросла кількість постраждалих через російський удар у Пісочині, подробиці від журналіста Суспільного.

Зеленський обговорив з партнерами енергетичне припинення вогню.

00:05 - 00:27

Росія намагається зробити окупацію незворотною. У захоплених районах України Москва формує систему управління, яка охоплює суди, податки, міграційний контроль, силові структури та бюджетні процеси. За даними авторів статті для The Atlantic, у 2025 році окупаційні адміністрації навіть підключили до російської системи моніторингу, що в реальному часі відстежує будівництво, бюджети та виконання вказівок. Кремль прагне до 2030 року об’єднати ці території з Росією в єдиний простір. Чи йдеться про спробу створити паралельну державу всередині окупованої України? І наскільки складно буде відновити українське управління після деокупації? Гість — Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації.

00:27 - 00:43

Мінінфраструктури планує розпочати будівництво резервних переправ через Дніпро на випадок пошкодження наявних мостів у найкоротші терміни. Йдеться, зокрема, про насипні дамби з понтонними переправами. Що важливо знати про гідрологічні особливості будівництва таких об'єктів на Дніпрі? Як тут може стати в нагоді історичний досвід — як будували їх раніше, чим керувалися вибираючи місце та які аспекти важливо врахувати під час будівництва сьогодні? Гість — Віктор Вишневський, гідролог, доктор географічних наук.

00:43 - 00:59

"Шкільні протести" у Франції: що відбувається в країні? Як реагує влада і політичні сили: підтримка і критика. Чого вимагають протестувальники і чому виникла "шкільна криза", яка призвела до "найтяжчих наслідків за останні десятиліття", як пише Reuters? Гість — Микола Скиба, аналітик Коаліції дієвців культури.

01:00 - 01:05

Російська війська збільшують використання дронів та авіації на Костянтинівському напрямку.

Накопиченого в Україні газу вистачить не лише на зиму, а й експорт.

01:05 - 01:26

Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах, — про це високопоставлений український чиновник заявив у коментарі Financial Times. Завдяки чому в України є можливість нанесення далекобійних ударів? Якщо напруження між США та Україною продовжиться, і Америка тиснутиме на питання використання Україною Старлінк, як це може вплинути на реалізацію ударів углиб росії? Тим часом Україна застосовує оновлені далекобійні дрони Ан-196 RS та FP-6 — повідомив Президент України Володимир Зеленський. Що тепер можуть оновлені БпЛА, які характеристики покращилися? Росіяни продовжують атаки реактивними дронами, тепер під ударом вже захід України. Як ворог змінює тактику? Гість — Ярослав Гончар, голова ГО "Аеророзвідка".

01:26 - 01:44

Угода про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією. Як країнам вдається підтримувати дружні стосунки, історія взаємин яких налічує майже тисячу років, беручи свій початок ще з часів Русі. Борис Джонсон різко розкритикував рішення президента США Дональда Трампа скасувати санкції щодо російського пального. Гість — Єгор Брайлян, історик, кандидат історичних наук.

01:44 - 01:59

"Хтось знов" - Kalush/Agape. "Свята" - Kazka. "5 Хвилин" - Kozak System. "Очерет" - Схожа. "Поклянись. Поцілуй. Обійми." - Без Обмежень.

02:00 - 02:05

Україна наростила закупівлю безпілотників.

На сході Африки затонуло понад 100 людей.

02:05 - 02:10

Звернення Президента України Володимира Зеленського.

02:14 - 02:35

Домовленості Трампа і Путіна щодо поставок дизелю до США.

Кабінет Міністрів вирішив дозволити частковий експорт блакитного палива до Європейського Союзу. Чому питання експорту виникло саме зараз? Яка мета такого рішення і чи виправдане воно напередодні зими? Чи достатні запаси газу в підземних сховищах перед початком опалювального сезону? Україна також експортує електроенергію до Європи навіть на тлі відключень для споживачів. Чому це відбувається і якою буде ситуація з електроенергією та водопостачанням в Україні в період похолодань, якщо вже на початку жовтня більшу частину дня немає ні того, ні іншого, а мер столиці каже про перехід до режиму виживання у Києві? Гість — Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія 21".

02:35 - 02:54

"Аудіокнижка". Марія Матіос, "Жінці можна довіряти". Роман. Читає Галина Стефанова.

02:57 - 02:59

"Хвилина класики". Антон Муха, "Інтермецо" із "Сюїти в класичному стилі". Виконує оркестр "Perpetuum mobile". Диригент Ігор Блажков.

03:00 - 03:05

Україна готова провести президентські вибори: за яких умов?

Росіяни можуть збільшити швидкість реактивних дронів до 800 км/год.

На честь української спортсменки Ярослави Магучіх назвали астероїд.

03:05 - 03:45

Економіка війни: яким має бути бюджет на наступний фінансовий рік? Гість — Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу.

03:47 - 03:59

Кава, танець і орнамент: вийшов третій сезон проєкту "Книга-мандрівка", присвяченого культурі кримських татар. Гостя — засновниця проєкту "Книга-мандрівка. Україна" Ірина Тараненко.

04:00 - 04:05

Україна має далі атакувати російську нафтопереробку - вважає Кіт Келлог.

У Запоріжжі завершились пошуково-рятувальні роботи на місці учорашнього російського удару.

04:05 - 04:59

"А ми удвох" - Кобза.

"Дівчина з країни зірок" - Канікули.

"Вінок" - Лілея.

"Передвістя" - Софія Ротару/Червона Рута.

"Зоряна ніч" - Жива вода/Іво Бобул.

"Дай руку мені" - Ірина Білик.

"Подаруй мені щастя" - Чарівні Гітари.

"Мамо, дайте гроші на книжки" - Ірина Грей.

"Понеси мене, весно" - Сергій Левін.

"Повернися, соловейко" - Любов Анісімова/Віктор Анісімов.

"Нікому то не треба" - Скрябін.

"Світ без тебе" - Василь Зінкевич.

"Барвисті сни" - Ватра/Оксана Білозір.

"Стожари" - Назарій Яремчук.

"Де ти тепер" - Квітка Цісик.

05:00 - 05:05

До 25 зросла кількість поранених у передмісті Харкова, росіяни вдарили ракетами.

Україна готова зупинити удари по російських нафтопереробних заводах: які умови?

05:05 - 05:22

Нобелівську премію миру 2026 року отримала південноафриканська юристка, суддя та президентка Міжнародного кримінального суду по Руанді Наванетхем "Наві" Піллей. Про те, як небіла жінка почала юридичну кар'єру в Південній Африці за панування білої меншості. Геноцид в Руанді і його уроки для людства, чи виконав свою місію Міжнародний трибунал і що завдяки йому стало відомо про причини і винуватців геноциду? Гість — Юрій Олійник, директор Недержавного аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень".

05:23 - 05:41

Про 68-му окрему аеромобільну бригаду. Хто може рекрутуватися до бригади і кого бригада шукає? Які міфи про службу доводиться спростовувати найчастіше? Чи впливає сезонність Гість — Сергій Мильо, начальник відділення рекрутингу 68 ОАМБр.

05:41 - 05:58

"Дежавю" - Артем Пивоваров. "Плакала" - Kazka. "Tdme" - Антитіла. "Не лякай" - Osty/Klavdia Petrivna. "Salut рapa" - Kola.

06:00 - 06:06

До 25 зросла кількість постраждалих через російський ракетний удар по селищу Пісочин у передмісті Харкова.

Європейський Союз найближчим часом надасть Україні додаткове фінансування на дрони й ракети.

06:07 - 06:31

Вижити і встояти. Чи спровокують масовані обстріли бізнесу кризу на ринку праці? Вже багато компаній заявляють про втрату робочих місць. Зокрема, група компаній "Епіцентр" за останній місяць втратила порядка 7000 робочих місць. Звісно, йдеться не про масове звільнення такої кількості людей, але це поки що. Як масовані обстріли впливають на ринок праці? Працівники яких сфер можуть залишитись без роботи? Чи є альтернативна робота для них? Наскільки ймовірно, що люди будуть змушені виїжджати з України через відсутність роботи? Гостя — Тетяна Пашкіна, незалежна експертка ринку праці.

06:34 - 06:52

Взаємні удари по українським та російським дата-центрах: до чого це може призвести? Що відбувається, коли дата-центр повністю або частково виходить з ладу? Наскільки захищеними сьогодні є великі дата-центри і чи можна швидко відновити їхню роботу? Гість — Олександр Глущенко, експерт з питань цифрових технологій.

07:00 - 07:07

До 25 зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару по Пісочину у передмісті Харкова.

Епідсезон гострих респіраторних вірусних інфекцій розпочався в Україні.

07:11 - 07:24

Ситуація в Черкасах.

На Черкащині 94% дітей-сиріт виховуються в сім’ях: які форми сімейного виховання діють в області?

Як у школах Черкас проходять заняття з нового навчального курсу "Професії"?

Як у Черкасах відтворюють традиції українського весілля?

На зв'язку — журналістка Черкаської регіональної редакції УР Альона Ніколенко.

07:24 - 07:44

Військове капеланство.

07:48 - 07:55

18–20 вересня Росія провела вибори до Державної думи й поширила це голосування на тимчасово окуповані території України.

Російська пропаганда описує голосування на окупованих територіях мовою звичайного демократичного процесу — говорить про явку виборців, міжнародних спостерігачів і представництво регіонів у владі. Які основні наративи використовують російські медіа й телеграм-канали, щоб створити враження "законності" цих так званих виборів?

08:00 - 08:07

США погрожують зупинити продаж зброї Україні, якщо Київ не припинить удари по російських НПЗ.

Вдарили окупанти напередодні ввечері по Івано-Франківську.

08:07 - 08:30

Трамп на тлі закликів змінити Зеленського також погрожує припинити надання Україні розвідданих. Які наслідки це може мати? Водночас у росії так і не почалася відкрита мобілізація - про що це може свідчити з точки зору ситуації на фронті? Гість — Владислав Селезньов, військовий експерт, полковник запасу ВМС ЗСУ.

08:30 - 08:35

Щонайменше 25 людей зазнали поранення через російський ракетний удар по селищу Пісочин у передмісті Харкова.

США погрожують – зупинити продаж зброї Україні, якщо Київ не припинить удари по російських НПЗ.

08:38 - 08:55

Гість — Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього.

09:03 - 09:10

Російський дрон влучив у багатоповерхівку у Київському районі Харкова.

Сьогодні в Україні діятимуть графіки погодинних вимкнень електрики.

09:10 - 09:17

Ситуація в Дніпрі.

Безпекова ситуація на Дніпропетровщині.

Як на Дніпропетровщині готуються до опалювального сезону, зокрема у прифронтових областях та Дніпрі?

На зв'язку — журналістка регіональної редакції УР у Дніпрі Світлана Угнівенко.

09:18 - 09:26

З відключеннями електроенергії також виникають перебої в роботі громадського транспорту, і не лише з метро. Чи можливо вирішити цю проблему і до якої міри? Гість — Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування.

09:30 - 09:35
09:35 - 09:40

Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.

09:40 - 09:57

З відключеннями електроенергії також виникають перебої в роботі громадського транспорту, і не лише з метро. Чи можливо вирішити цю проблему і до якої міри? Гість — Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування.

10:00 - 10:07
10:07 - 10:30

Як інвестувати в мистецтво і які зміни в законодавство потрібні, аби цей ринок працював кращк? Гість — арт-едвайзер Владислав Вакуленко.

10:30 - 10:35
10:38 - 10:56

Як інвестувати в мистецтво і які зміни в законодавство потрібні, аби цей ринок працював кращк? Гість — арт-едвайзер Владислав Вакуленко.

11:00 - 11:07
11:07 - 11:26

Які наслідки для росії матиме зняття санкцій з російського дизпалива і чи може вона поставити Трампу те, що пообіцяв путін? Чи залежать насправді ціни на бензин у США від наших ударів по НПЗ? Гість — Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.

11:30 - 11:35
11:35 - 11:55

Документальні фільми Суспільного Мовлення "Природний кордон" і "Бастіон зони відчуження" планують представити в межах заходів Українського павільйону під час 31-ї Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP31*), яка відбудеться 9–20 листопада 2026 року в Анталії (Туреччина). Гостя — Олеся Моргунець-Ісаєнко, режисерка Суспільного, режисерка фільмів "Природний кордон" і "Бастіон зони відчуження".

12:00 - 12:07
12:30 - 12:35
12:35 - 12:40

Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.

12:40 - 12:58

В Україні 62% бізнесів бояться відключень світла цієї зими — дані з дослідження Deloitte Ukraine та Американської торговельної палати в Україні. Як готується бізнес, що дав досвід попередніх років, що найбільше загрожує компаніям зараз та в яких сферах може бути найбільше проблем, як в цілому можна оцінити індекс стійкості бізнесу? Гість — Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати України.

13:00 - 13:07
13:07 - 13:26

Оголошення авторів і читців Радіодиктанту національної єдності 2026 року. Гості: Дмитро Хоркін, член правління Суспільного, керівник проєкту "Радіодиктант національної єдності"; Юлія Шелудько, виконавча продюсерка Українського Радіо, координаторка проєкту "Радіодиктант національної єдності".

13:30 - 13:35
13:35 - 13:56

Обговорюємо рішення, що визначають життя країни, важливі зустрічі. Останні новини.

14:00 - 14:07
14:07 - 14:27

Інтерв’ю з читцями Радіодиктанту національної єдності 2026 року.

14:29 - 14:34
14:37 - 14:57

Інтерв’ю з читцями Радіодиктанту національної єдності 2026 року.

15:00 - 15:07
15:30 - 15:35
15:47 - 15:55

Ситуація в Тернополі.

16:00 - 16:07
16:07 - 16:27

Початок 70-х років минулого століття заклав міни уповільненої дії у відносинах США, СРСР та Китаю. І автором цієї стратегії "трикутної дипломатії" був радник президента Ніксона із національної безпеки Генрі Кіссінджер. Піти на зближення з двома найбільшими в світі комуністичними державами не було випадковим рішенням або проявом раптової симпатії до комунізму. Це був винятково прагматичний, реалістичний та тонкий геополітичний розрахунок, спрямований на вирішення кількох критичних проблем США. 1972 року Річард Ніксон відвідує Китай, а потім уперше їде з офіційним візитом до Радянського Союзу, де підписує низку надважливих документів, які започатковують процес розрядки міжнародної напруженості. Разом із політичним та медійним аналітиком, членом Американської асоціації політичних наук Артуром Колдомасовим ми не лише аналізували події минулого, а й події сьогодення.

16:30 - 16:35
16:35 - 16:57

Початок 70-х років минулого століття заклав міни уповільненої дії у відносинах США, СРСР та Китаю. І автором цієї стратегії "трикутної дипломатії" був радник президента Ніксона із національної безпеки Генрі Кіссінджер. Піти на зближення з двома найбільшими в світі комуністичними державами не було випадковим рішенням або проявом раптової симпатії до комунізму. Це був винятково прагматичний, реалістичний та тонкий геополітичний розрахунок, спрямований на вирішення кількох критичних проблем США. 1972 року Річард Ніксон відвідує Китай, а потім уперше їде з офіційним візитом до Радянського Союзу, де підписує низку надважливих документів, які започатковують процес розрядки міжнародної напруженості. Разом із політичним та медійним аналітиком, членом Американської асоціації політичних наук Артуром Колдомасовим ми не лише аналізували події минулого, а й події сьогодення.

17:00 - 17:07
17:30 - 17:35
18:00 - 18:07
18:07 - 18:30

Підбиваємо підсумки дня, що минає.

18:30 - 18:35
18:35 - 18:57

Гість — Володимир Кудрицький, екс-голова правління НЕК "Укренерго" (2020—2024 роки).

19:00 - 19:07
19:30 - 19:40
19:40 - 19:47

Нова мобілізація в Росії вже почалася, але поки що не у формі публічного оголошення призову. Про це заявив президент Володимир Зеленський після доповіді ГУР. За його словами, росіяни збільшують набір військових різними методами, активніше залучають іноземців і розраховують на допомогу Північної Кореї. А ще - путін підписав наказ про збільшення штатної чисельності армії до 2 мільйонів 441 тисячі осіб. Чи свідчить це про зростання потреб Росії в живій силі, наскільки довго вона здатна підтримувати нинішні темпи набору і що може змусити Кремль перейти від прихованих мобілізаційних заходів до відкритого призову? Гість — Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії.

20:00 - 20:07
20:07 - 20:30

Ще недавно це здавалося сценарієм із наукової фантастики: один безпілотник доставляє іншого в глибину бойових порядків противника. Але операція "Вівальді" показала, що така взаємодія повітряних і наземних роботизованих систем уже стала реальністю українського фронту. Важкі дрони доправили НРК-камікадзе більш ніж на десять кілометрів у тил ворога, де ті продовжили виконувати бойові завдання. Як така тактика може змінити штурмові операції, які завдання на фронті зможуть виконувати роботизовані комплекси і чи наближаємося ми до війни, у якій машини першими заходять на позиції противника, звільняючи від цього завдання піхоту? Гість — Віктор Таран, очільник Центру підготовки операторів БпЛА "КРУК".

20:30 - 20:35
20:35 - 20:46

Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.

20:46 - 20:58

18–20 вересня Росія провела вибори до Державної думи й поширила це голосування на тимчасово окуповані території України.

Російська пропаганда описує голосування на окупованих територіях мовою звичайного демократичного процесу — говорить про явку виборців, міжнародних спостерігачів і представництво регіонів у владі. Які основні наративи використовують російські медіа й телеграм-канали, щоб створити враження "законності" цих так званих виборів?

21:40 - 21:57

Підбиваємо підсумки дня, що минає.

22:00 - 22:07
22:07 - 22:47

Борги за комуналку: за яких умов закон дозволяє виставити на продаж єдине житло боржника? Чи може банк автоматично списати гроші за комунальні борги? Що робити, якщо нарахували за послугу, якою споживач фактично не користувався? Роз'яснює Михайло Чорний, юрист Спілки власників житла України.

22:50 - 22:59

Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.

23:00 - 23:05
23:05 - 23:25

Архів Українського радіо, передача Новини

Смарагдова мережа Європи: чи є в Україні такі території, що віднесені до цього зеленого поясу? Одна з них проходить по річці Удай, яка може втратити своє особливе природоохоронне значення. Чому? Тому що в одній зі смарагдових родзинок, зокрема, у селі Піски Удайські, товариство "Агрокультура Полтава" планує проводити забір води з цієї мальовничої річки для зрошення 150-ти гектарів сільгоспугідь. Про це заявив даний суб’єкт господарювання наприкінці вересня 2026 року в своєму повідомленні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності. А вже 6 жовтня в режимі он-лайн відбулося відповідне слухання усіх зацікавлених сторін. Про що зрештою домовилися? Чи буде користь від такого зрошення для бюджету Чорнухинської селищної територіальної громади? Чому власників особистих селянських та фермерських господарств цього літа спеціалісти агропідприємства змусили знищити на своїх земельних наділах посіви кукурудзи? І як так трапилося, що місцеві жителі за використання води з сільського водогону платять, а сільгоспвиробники беруть воду з річки Удай на зрошення тисячами кубометрів і зовсім безкоштовно?

Про наболілі проблеми аграріїв нинішньої осені, які обговорювали учасники регіонального діалогу “Урожай-2026: як зберегти, продати, вижити?”, який відбувся на Полтавщині. Чи є попит на продукцію з плодів шипшини, і скільки вона коштує? І якою має бути площа сільгоспугідь шипшини, щоб виробництво вважалося промисловим? І чи такий напрямок ягідництва підтримується з боку держави?

Як гадаєте, якої найбільшої ваги може бути одна картоплина? І скільки українців вирощують бульби для себе — в яких областях найвища концентрація любителів "другого хліба"? І яку модель ринку картоплі в Україні формують професійні господарства? Чи узгоджується вона із потребами торговельних мереж та українських споживачів? Як це оцінюють самі фермери та наші європейські партнери? І чому продукція переробки соняшнику на домашній олійниці закарпатського власника особистого селянського господарства Василя Талпоша користується усе більшим попитом у споживачів?

Як гадаєте, що таке "інбридинг"? Чому цей термін викликає неабияке занепокоєння у фахівців спеціалізованих тваринницьких підприємств, які займаються виробництвом молока та м’яса? Водночас вчені Національної академії аграрних наук України вже б’ють на сполох: через катастрофічне скорочення поголів’я ВРХ виникає загроза збіднення генофонду в структурі м’ясних та молочних порід корів. Як упередити цю небезпеку, яка може призвести до інбридингу тварин? Чи варто зберігати й відновлювати аборигенні, або локальні породи українських корів, що зникають? І що при цьому має бути визначальним — продуктивність тварин, тобто, кількість, наприклад, молока, чи його якісні характеристики та значення, як національного надбання? Що треба змінювати в системі селекційно-племінної роботи, аби відтворення маточного поголів’я дійного стада відбувалося за рахунок переважно вітчизняних племінних ресурсів, а не імпортних, як це є тепер? Чи треба для цього напрацьовувати нові законодавчі норми, які відповідали б європейським стандартам? І чи може у цій важливій справі слугувати прикладом досвід відтворення, збереження і примноження поголів’я карпатських буйволів, що на Закарпатті?

Чи призведуть російські ракетно-дронові удари по продовольчих складах та логістичній інфраструктурі до дефіциту продуктів або голоду в Україні? І як це може позначитися на вартості харчів у торговельних мережах? Яким чином у цих умовах виконуватиметься урядове рішення про забезпечення безкоштовним гарячим харчуванням українських школярів? Чи готові вже на початку нового навчального року, зокрема, у місцевих громадах практично підтримувати цю ініціативу? І чому в окремих регіонах планують скористатися кейтерингом, замість приготування гарячих обідів на шкільних кухнях? Яку участь у цьому важливому процесі беруть фермери?

Картоплю українці називають другим хлібом. Саме тому переважна більшість власників особистих селянських господарств займається вирощуванням цієї культури. Не цураються справи і господарі дачних ділянок, фермери, професійно плекають посадки бульб спеціалізовані підприємства. Але, як гадаєте, де б’ється картопляне серце України? Звичайно, на Волині. Запитаєте, чому? Тому що там діє єдиний у нашій країні сільськогосподарський обслуговувальний кооператив "Волинська картопля". І саме на його базі створюється агроіндустріальний кластер з вирощування, переробки та реалізації цього продукту. Кого він об’єднує, і хто вже починає фінансувати проєкт "Волинь Смарт Агро Кластер"? Про що йшла мова на галузевій конференції "Сучасні сорти. Ефективні технології. Спільне партнерство", яка відбулася в рамках Міжнародного Дня поля "Potato Ukraine-2026" у Луцькому Національному технічному університеті? І що засвідчила польова демонстрація сортів німецької, французької та української селекції, які вирощуються і розмножуються у фермерському господарстві "Еко Тур" поблизу обласного центру? І чи виробництво оздоровленого посадкового матеріалу допоможе подолати одне з найбільш шкодочинних уражень картоплі — золотисту нематоду?

Чи повірите ви мені, що на Полтавщині в окремих власників домашніх господарств з’явилися на подвір’ях пальми? Так, вам не почулося, — саме пальми. Поруч з якими чудово почувається звична малина, смородина, полуниця, капуста, що дають незвично високі врожаї. Про це йтиметься у другій частині нашої програми. А спочатку ми поговоримо про те, чому наші аграрії не поспішають вирощувати таку культуру, як гречка, чи буде в нас вдосталь своєї гречаної крупи? І чому ціна на цей дієтичний продукт знову почала підвищуватися?

"Жнива-2026". Жито, тритикале, пшениця — що вигідніше вирощувати аграрію? Яке зерно цих культур вигідніше переробляти на борошно і пекти хліб? І хліб з якого зерна цих трьох культур найбільш корисний для українських споживачів — житній, пшеничний чи з домішкою тритикале?

Як гадаєте, що таке діабротика, або імаго? Ті господарі землі, які мають у своїй сівозміні кукурудзу, напевне, вже знають цього шкідника — це Західний кукурудзяний жук. Останніми роками він досить активно поширюється і в Україні та завдає досить великої шкоди посівам. Чи можна з ним ефективно боротися, і чому аграрії ініціюють процедуру виключення діабротики з переліку карантинних організмів України?

Днями, несподівано для всіх, помер журналіст Українського радіо, автор програми "Колос. Аграрний дайджест" Олександр Куцак. У пам’ять про нашого колегу прозвучить повтор однієї з останніх його передач.

У лісах Рівненщини розпочався сезон збору чорниці.

На Буковині розпочали збір ранніх сільськогосподарських культур.

На гуртовому ринку "Шувар", що  у Львові, стрімко знижуються ціни на овочі.

Національний банк України пропонує переглянути державну програму пільгового кредитування "Доступні кредити 5-7-9%".

Україна долучається до глобальної системи збереження генетичних ресурсів рослин, — повідомляє Мінекономіки.

Колектив Агрономічної дослідної станції НУБІП відсвяткував 70-річчя.

Як фермерам вберегтися від шахрайства під час здачі землі в оренду?

Чому зменшується кількість сімейних фермерських господарств, і яким чином на це вплинув обіг земель сільськогосподарського призначення, який триває в Україні вже 5 років? Жнива-2026: перший мільйон тонн ранніх зернових та зернобобових культур уже намолочено. Яка врожайність і хто серед лідерів? Чи використовують хлібороби у своїй аграрній практиці селекційні розробки вчених Національної академії аграрних наук України? Що, зокрема, засвідчив Всеукраїнський День поля "Сортові ресурси та технологічні інновації", який відбувся на Виставково-інноваційному полігоні НААН на базі Дослідного господарства "Саливонківське", що на Київщині. І який цьогорічний ужинок збирають черкаські аграрії?

Спецпроєкти