Скільки коштів витратила Україна на контракти із закупівлі зброї в перший рік після повномасштабного вторгнення і скільки з них зникло, куди і хто має за це відповідати? Гостя — Тетяна Ніколаєнко, журналістка Цензор.НЕТ, членкиня Громадської антикорупційної Ради при Міноборони.
На Київщині внаслідок російського обстрілу дронами поранено двох людей.
В Україні починається ягідний сезон.
Ризики для українських дітей у цифровому світі: сексуальне насильство та експлуатація онлайн. Спікер — Василь Філоненко, тренер-методолог ГО Dignity Online.
Kalush - Зорі. Христина Соловій - Тримай. Бумбокс - Злива. Vivienne Mort - Вечір.
Законопроєкт сенаторів Блюменталя та Грема має понад 80 співавторів: чи готовий Сенат США схвалити жорсткі санкції проти рф? Гість — Євген Костогризов, аналітик ради зовнішньої політики "Українська призма".
ЄС скасував економічні санкції проти Сирії. Як росія втрачає стратегічні позиції після падіння режиму Асада. Гість — Євген Добряк, експерт-міжнародник, народний депутат VI скликання.
Tember Blanche - Запитай у серця. Ir`S - Карнізи. Domiy - Тепло так. Нумер 482 - Сніг.
В Україні дозволили забирати дитину в родину ще до усиновлення. Про плюси такого рішення для дитини і потенційних батьків. А також про те, як швидко можна оформити опіку, як наразі виглядає сама процедура усиновлення та чи багато є бажаючих усиновити дітей, які залишилися без батьків через війну. Гостя — Олена Ремень, керівниця експертної групи з усиновлення та сімейних форм виховання Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.
"Аудіокнижка". Галина Матвєєва, "Ключ соль". Роман. Читає заслужений артист України Іван Залуський.
Скільки коштів витратила Україна на контракти із закупівлі зброї в перший рік після повномасштабного вторгнення і скільки з них зникло, куди і хто має за це відповідати? Гостя — Тетяна Ніколаєнко, журналістка Цензор.НЕТ, членкиня Громадської антикорупційної Ради при Міноборони.
"Подія, що створить нову хвилю в сучасній українській культурі": у Львові заснували новий літературний фестиваль BestsellerFest. Гостя — Марʼяна Савка, поетка та видавчиня.
Кобза - "Впали дві зірниці".
Краяни - "Роксолана".
Іван Попович - "Василина".
Арніка - "Сонячний дощ".
Василь Зінкевич - "Заметіль".
Ірина Білик - "Тіа ту".
Опришки - "Верба".
Віктор Павлік - "Ти подобаєшся мені".
Назарій Яремчук/Смерічка - "Незрівняний світ краси".
Лілія Сандулеса - "Диво сторона".
Віталій Білоножко - "Половина саду".
Світязь - На Івана, на Купала".
Ватра/Оксана Білозір - "Барвисті сни".
Віталій Свирид - "На долині туман".
Жива вода/Іво Бобул - "Зоряна ніч".
Раїса Кириченко - "Козачка".
2026 року виповниться 180 років з дня народження видатного етнографа, антрополога, географа, філософа, біолога, відомого мандрівника українського походження з козацького роду Миклух, Миколи Миклухо-Маклая. 1996-го, в рік 150-річчя ЮНЕСКО назвало його Громадянином світу. Мандрівник вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії й Океанії, зокрема, папуасів Нової Гвінеї. Та особливо в останні роки росіяни активізувалися привласнювати собі видатні постаті науки і культури. Роблять вони це системно і послідовно, витрачають на це величезні державні кошти. Вміло використовують родинні зав'язки, зокрема, нащадків роду Миклухо-Маклаїв у Росії. Саме про це ми й говорили з віцепрезиденткою Світового Конгресу Українців у країнах південної, південно-східної Азії, Австралії, Нової Зеландії, очільницею освітньої референтури Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, головою Союзу Українок штату Вікторія в Австралії Наталією Пошивайло-Таулер.
Letay - Не забуду я тебе ніяк. Артем Пивоваров - Дежавю. Cheev - Гарно так.
Як на Київщині завершують сівбу гречки, і чому після дворічної перерви знову вирішили вирощувати цю традиційну для українських гречкосіїв культуру?
З якою метою керівництво Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів уклало Меморандум з Українською зерновою асоціацією? Як це позначиться на експорті українського зерна та надходженні митних зборів до Держбюджету?
Що роблять фахівці відомства, аби зупинити поширення таких небезпечних вірусних захворювань, як сказ та африканська чума свиней? Який вихід із цієї складної епізоотичної ситуації бачать в Асоціації м’ясної галузі?
Дніпрян Євген Воротниченко працював в інвестиційній компанії. А в березні 2022 розпочався бойовий шлях. Наразі сержант Воротниченко мужній воїн 93-ї Холодноярськоі бригади.
412-й окремий полк безпілотних систем NEMESIS: історія підрозділу, служба, рекрутинг. Гість — позивний "Сон", офіцер 412 полку Nemesis СБС.
Про проєкт "Полтава — місто Петлюри" — 25 травня 1879 року народився Симон Петлюра. Гість — Олег Пустовгар, представник Українського інституту національної пам'яті в Полтаві.
Зміна культурних традицій. Чому ми більше не кличемо друзів додому. Яку культуру породжує війна? Гостя — Марина Діденко, кандидатка психологічних наук, психологиня.
Виробничі спеціальності для жінок: як перекваліфікація відкриває нові можливості. Гостя — Олександра Панасюк, програмна координаторка проєкту Reskilling Ukraine.
Виробничі спеціальності для жінок: як перекваліфікація відкриває нові можливості. Гостя — Олександра Панасюк, програмна координаторка проєкту Reskilling Ukraine.
Книга історика Ігоря Гирича "Саксаганського, Володимирська, Хрещатик...", автор змальовує людей Києва, які ідеологічно змінили місто й перетворили його на українську столицю. Гість — Ігор Гирич, доктор історичних наук.
Книга історика Ігоря Гирича "Саксаганського, Володимирська, Хрещатик...", автор змальовує людей Києва, які ідеологічно змінили місто й перетворили його на українську столицю. Гість — Ігор Гирич, доктор історичних наук.
- У статті для видання THE ATLANTIC аналітик-міжнародник Тім Ніколс пише, що телефонна розмова між Трампом і Путіним показала, що російський диктатор, на жаль, поки що керує ходом російсько-української війни;
- Журнал FOREIGN POLICY змоделював можливу війну РФ проти країн-членів НАТО і спробував розглянути її відмінності від війни в Україні;
- Ведучі читають спільну колонку-заклик міністрів закордонних справ країн Європи, у тому числі й очільника українського МЗС, опубліковану у THE NEW YORK TIMES, щодо надважливості вивчення уроків Другої світової війни задля недопущення Третьої;
- Болгарське видання BULGARIAN MILITARY пише про те, як Фінляндія виробляє боєприпаси для України коштом заморожених російських активів.
- У статті для видання THE ATLANTIC аналітик-міжнародник Тім Ніколс пише, що телефонна розмова між Трампом і Путіним показала, що російський диктатор, на жаль, поки що керує ходом російсько-української війни;
- Журнал FOREIGN POLICY змоделював можливу війну РФ проти країн-членів НАТО і спробував розглянути її відмінності від війни в Україні;
- Ведучі читають спільну колонку-заклик міністрів закордонних справ країн Європи, у тому числі й очільника українського МЗС, опубліковану у THE NEW YORK TIMES, щодо надважливості вивчення уроків Другої світової війни задля недопущення Третьої;
- Болгарське видання BULGARIAN MILITARY пише про те, як Фінляндія виробляє боєприпаси для України коштом заморожених російських активів.
Як каштани стали символом Києва. А ще про інші символи столиці та історію їхньої появи. Чи з'явилися новітні символи у міста і які вони? Гість — Михайло Кальницький, дослідник історії Києва.
Про що впʼяте сповіщали "Катедральні дзвони"? Хорова українська спадщина від бароко до авангардних пошуків 20 століття — у фокусі фестивалю на Прикарпатті. Гість — Богдан Пліш, головний хормейстер Національної опери України; на зв'язку — Олександр Тарасенко, хоровий диригент, педагог, громадський діяч.
Ментальний стан українців. Які емоції ми зараз відчуваємо і як тут можуть підтримати сенси. Про їхній звʼязок із ментальним здоровʼям. Гостя — Світлана Ройз, дитяча і сімейна психологиня.
Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Ігор Рейтерович, політолог, кандидат політичних наук.
Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Ігор Рейтерович, політолог, кандидат політичних наук.
Про В'єтнам, країну, котра з 1990 року йде шляхом вібудобви та прогресу. Про війни і горе, про допомогу Україні разом із заступницею виконавчого директора Товариства "Україна - В’єтнам" Леокадією Герасименко та генеральним секретарем товариства Сергієм Черванчуком.
Про В'єтнам, країну, котра з 1990 року йде шляхом вібудобви та прогресу. Про війни і горе, про допомогу Україні разом із заступницею виконавчого директора Товариства "Україна - В’єтнам" Леокадією Герасименко та генеральним секретарем товариства Сергієм Черванчуком.
Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна "Історія України-Руси" – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – у москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України. У двадцять шостому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? Слухайте на Українському Ррадіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.
Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна "Історія України-Руси" – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – у москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України. У двадцять шостому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? Слухайте на Українському Ррадіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.
Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Максим Розумний, доктор політичних наук, головний редактор.
Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Максим Розумний, доктор політичних наук, головний редактор.
"Це — наш внесок у боротьбу": як підтримують воїнів і ветеранів війни в ГО "За покликом серця". Гостя — Тетяна Костинюк, голова ГО "За покликом серця".
Дмитро Мандзюк з позивним "Отче" — доброволець на визвольній війні. Його боротьба з агресором почалася ще у 2014 у добровольчому батальйоні "Волинь". Наразі він — головний сержант взводу БпЛА 100-ї окремої механізованої бригади.
Ситуація на фронті, які можливості є у Сил оборони для вибудови потужної оборони, технологічні "новації" ворога в частині посилення шахедного терору, ймовірність нападу кремля на країни Балтії та Польщу. Гість — Олександр Коваленко, координатор групи "Інформаційний спротив".
1700 років з часу першого Вселенського собору в Нікеї 325 року. Гість — Анатолій Бабинський, Ph.D. з богословʼя, викладач та науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету.
Комічне, філософське і драматичне у творчій долі народного артиста України Володимира Ніколаєнка, знакового Кума Боді з "Останнього москаля" і Виборного Макогогенка з культової "Наталки Полтавки" Театру Франка.
Війна і мир або Українці і поляк: брати, вороги, сусіди... Рік видання 2004, Слово до читачів.
"Ваші мертві вибрали мене ..." (Про Джеймса Мейса) Рік видання 2008. Слово до читачів.
Мінагрополітики, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки ЄС розпочинають програму підтримки фермерських господарств у Сумській області.
У південно-східних областях три хвилі весняних заморозків і дефіцит вологи негативно вплинули на майбутній урожай. Частину площ доведеться пересівати.
В Угорщині спалах ящура. А в Україні у Мінагрополітики відбулася чергова нарада щодо заходів із профілактики африканської чуми свиней.
Як на Полтавщині залучають до посівних робіт молодих механізаторів та як завершують сівбу пізніх ярих культур в умовах недостатнього вологозабезпечення ниви та негативного впливу на посіви озимих і ярих культур нічних заморозків.
Чому цієї весни, зокрема, на початку травня, в Україні спостерігалися пилові бурі? Що думають з цього приводу агрономи, як представники хліборобського рослинництва? І як це пояснюють фермери, які утримують молочне або м’ясне поголів’я тварин? Зрештою, чи є ще у нас сільські громади, які не поспішають переорювати пасовища і сіножаті для вирощування сільгоспкультур, а навпаки дбають про розвиток тваринництва? Щоб було і якісне молоко, і мармурове м’ясо великої рогатої худоби. Але чи не стане на заваді у цьому ящур і блутанг?
Мінагрополітики запускає збір інвестиційних проєктів діючих українських аграрних підприємств.
Український державний фонд підтримки фермерських господарств спрямував перші виплати спеціальної бюджетної дотації фермерським господарствам.
Господарства усіх категорій в Україні у березні 2025 року виробили 556 тис. тон молока-сировини.
Україна знову стала активним імпортером картоплі.
Фермерам, які вирощують бавовник, нададуть державну підтримку із розрахунку по 10 тисяч гривень на гектар.
39-ті роковини Чорнобильської катастрофи: як живуть і обробляють забруднену радіонуклідами ниву аграрії житомирського Полісся. Чому в Народицькій громаді, яка належить до 2-ї зони безумовного обов’язкового відселення, досі проживають люди? Що найбільше турбує керівників Народицької селищної військової адміністрації? Чи сприяють вони проведенню чергової дозиметричної паспортизації населених пунктів, яку буде проводити Державне спеціалізоване підприємство "Екоцентр"? Чому керівник Інституту сільського господарства Полісся, доктор сг наук, професор, академік Національної академії аграрних наук Сергій Рижук вважає, що настав час реабілітувати та повернути радіаційно забруднені сільгоспугіддя, а це понад мільйон гектарів, до цивілізованого обробітку та використання? Тривожні аргументи керівників сільських громад та наукових установ щодо можливого вилучення земель науки та передачі їх у постійне користування Фонду держмайна України, а це 135 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення державної власності. Яке рішення щодо відповідного проєкту розпорядження Кабміну ухвалили на своєму засіданні члени Комітету Верховної ради з питань аграрної та земельної політики.
Урожаю кісточкових цього року не буде. Стверджує науковиця Інституту садівництва НААН України. Холодна погода на це вплинула.
Посівна, попри все триває. Хоча є запізнення в посівах на 200 тисяч га.
Висадка картоплі. Що і як робити правильно? Порада науковця з Інституту картоплярства.
Головний наш хліб — пшеничне зерно. Переважно, це озимі сорти продовольчої м’якої пшениці. Хоча останніми роками наші аграрії починають усе більше вирощувати і тверді сорти цієї культури. Чому? І чи користується таке зерно попитом як у сільгоспвиробників, так і в переробників такої продукції? Чи настав час переводити тверді сорти пшениці, як озимої, так і ярої, із нішевої, чи, сказати б, страхової, до основної хлібної культури? Чи має бути в сівозміні і така культура, як люпин? Чому її останнім часом мало хто вирощує?
У Мінагрополітики прагнуть удосконалювати правове регулювання у сфері захисту рослин відповідно до стандартів Європейського Союзу, що передбачає простежуваність, контроль і цифровізацію процедур.
Коментарі науковців Національної академії аграрних наук щодо прагнення Фонду держмайна України вилучити 135 тисяч гектарів земель, які наразі обробляють і використовують наукові заклади, дослідні станції та господарства для проведення фундаментальних досліджень, створення нових сортів і гібридів сільськогосподарських рослин, виробництва високоякісного посівного матеріалу.
Уряд поновив повноцінний державний контроль за імпортованими харчовими продуктами, кормами та побічними продуктами тваринного походження.
Сівбу цукрового буряку розпочали на Буковині.
Господарства усіх категорій збільшили поголів’я ВРХ відносно лютого 2025 року.
На Вінниччині у поточному році сільськогосподарські підприємства планують збільшити обсяги вирощування картоплі удвічі.
Вчені виявили гриб, який виробляє біологічно активні речовини, що потенційно можуть бути використані для розробки природних біопестицидів.
Як головне аграрне відомство просуває ідею підвищення ефективності агровиробництва за рахунок глибокої переробки не тільки зернових та олійних культур, молочної сировини, а й відходів як рослинництва, так і тваринництва і не лише для того, щоб експортувати продукцію з доданою вартістю? А передусім для використання на внутрішньому ринку з метою імпортозаміщення, щоб ми менше залежали від імпорту не лише енергоносіїв, а й продуктів харчування.
Що вигідніше вирощувати на ярому клині, наприклад, із олійних культур — соняшник чи льон? При цьому варто враховувати не лише економічні переваги, а й такий чинник, як вологозабезпечення української ниви. Адже аномальна спека минулого літа змусила багатьох аграріїв задуматись, що і як треба зробити, аби отримувати стабільні й програмовані врожаї в умовах глобального потепління?
Дайджест подій в аграрному секторі.
Дайджест подій в аграрному секторі.