Українське радіо слухати онлайн
Реконструкція
03:05:12
в ефірі
Реконструкція

Сьогодні в центрі нашої уваги буде Єгипет. Точніше його революції 20 і 21 століття, його роль як регіонального лідера на Близькому Сході, його відносини з Ізраїлем, США, Британією і, звісно, з Україною та Росією. Говоримо з експертом Центру громадянських свобод, сходознавцем Вʼячеславом Ліхачовим.

00:00:02
Новини
0
00:05:09
На часі
1
00:27:25
На часі
2
01:00:02
Новини
3
01:05:15
Є питання
4
01:26:05
Є питання
5
02:00:02
Новини
6
02:05:14
Спецефір Українського Радіо
7
02:13:36
Є питання
8
02:31:53
На часі. Культура
9
02:51:37
На часі. Культура
10
03:00:02
Новини
11
03:05:13
Батьки-засновники
12
04:00:02
Новини
13
04:05:16
На часі. Культура
14
04:53:21
На часі. Культура
15
05:00:02
Новини
16
05:05:09
Формула життя
17
06:00:02
Новини
18
06:07:13
На часі
19
06:33:57
На часі
20
07:00:02
Новини
21
07:07:23
Сьогодні. Зранку
22
07:19:28
Сьогодні. Зранку
23
07:47:24
Фейк-контроль
24
08:00:02
Новини
25
08:07:14
Сьогодні. Зранку
26
08:30:00
Новини
27
08:37:40
Сьогодні. Зранку
28
09:02:43
Новини
29
09:13:59
Сьогодні. Зранку
30
09:21:01
Сьогодні. Зранку
31
09:30:00
Новини
32
09:37:45
Сьогодні. Зранку
33
10:00:02
Новини
34
10:07:12
Сто тисяч
35
10:30:01
Новини
36
10:38:08
Сто тисяч
37
11:00:02
Новини
38
11:07:14
Сьогодні. Зранку
39
11:30:03
Новини
40
11:35:00
Сьогодні. Зранку
41
12:00:02
Новини
42
12:09:23
Сьогодні. Вдень
43
12:30:02
Новини
44
12:37:19
Неопалимий. Остання жертва Василя Макуха
45
13:00:02
Новини
46
13:07:14
Сьогодні. Вдень
47
13:29:59
Новини
48
13:34:59
Сьогодні. Вдень
49
14:00:02
Новини
50
14:07:13
На часі
51
14:30:00
Новини
52
14:37:58
На часі
53
15:00:02
Новини
54
15:07:08
Сьогодні. Вдень
55
15:30:00
Новини
56
15:40:15
Сьогодні. Вдень
57
15:47:13
Сьогодні. Вдень
58
16:00:02
Новини
59
16:07:08
Реконструкція
60
16:30:02
Новини
61
16:34:59
Реконструкція
62
17:00:02
Новини
63
17:07:13
Сьогодні. Ввечері
64
17:30:01
Новини
65
17:35:00
Сьогодні. Ввечері
66
18:00:02
Новини
67
18:07:13
Сьогодні. Ввечері
68
18:30:07
Новини
69
18:35:00
Сьогодні. Ввечері
70
19:00:02
Новини
71
19:07:15
Сьогодні. Ввечері
72
19:30:01
Новини
73
19:40:01
Планета спорту
74
19:49:18
Фейк-контроль
75
20:00:02
Суспільне Новини
76
20:40:28
Сьогодні. Ввечері
77
21:00:02
Новини
78
21:07:15
Сьогодні. Ввечері
79
21:30:15
Планета спорту
80
21:40:07
Сьогодні. Ввечері
81
22:00:02
Новини
82
22:07:30
Психологія злочину. Війна
83
22:55:53
Спецефір Українського Радіо
84
23:00:02
Новини
85
23:05:12
Разом
86
23:25:07
Сьогодні. Ввечері
87
Батьки-засновники

Священник, учитель та літератор Маркіян Шашкевич у юному віці разом з однодумцями – Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким – заснував невеличкий, але надзвичайно потужний гурток – Руську трійцю. Літературна й просвітницька місія Руської трійці, хоч була нетривалою в часі, але запалила на Галичині потужне вогнище, що його підхопили й піднесли нащадки першопрохідців. Які ідеї гуртківці заклали до першої друкованої збірки українською мовою – "Русалки Дністрової"? Як вони усвідомили свою єдність із українцями під Росією й як вбачали шлях до возз’єднання? Розповідає Микола Проців, краєзнавець.

МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо

Творчий, громадський і політичний доробок Івана Франка не може не вражати. Зібрання творів у 50 томах, яке існує на сьогодні, є далеко не повним і не вичерпує всього написаного Франком. Але, крім художніх творів, поезій, публіцистики та наукових праць, – слід пам’ятати про титанічний обсяг громадської діяльності та й, зрештою, заснування перших в історії України політичних партій. Чому Івана Франка можна без перебільшення вважати ключовим ідеологом творення української модерної нації, які ідеї він закладав до своїх творів — професор, доктор історичних наук Ярослав Грицак.

Про життя, діяльність і творчість Олени Пчілки – матері-засновниці України. Які були її ключові ідеї? В чому вона була згідна, а в чому розходилася зі своїм знаменитим братом Михайлом Драгомановим і своєю славетною донькою – Лесею Українкою? Гостя — Богдана Романцова, літературна критикиня.

19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.

Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?

Про авторів державного гімну України – Павла Чубинського й Михайла Вербицького. Що їх спонукало написати вірш "Ще не вмерла"? Чому саме ця пісня стала державним гімном? Й чому перший рядок гімна не можна змінювати за жодних обставин? Гість — Віталій Капранов, письменник.

Його по праву вважають найбільшим та найоригінальнішим українським мислителем другої половини 19 сторіччя – мислителем, чиї праці в 1870-80-ті роки гучно лунали не тільки обабіч Дніпра на підросійській та підавстрійській частинах роз’єднаної України, але й у цілій Європі. Йдеться про видатного історика та філософа, громадського діяча й видавця Михайла Драгоманова, який був рідним братом Олени Пчілки й дядею Лесі Українки.

Який суспільний лад пропонував мислитель для українців? Яким він бачив майбутнє України в контексті майбутнього Європи та світу? Й чому далеко не всі сучасники були ладні сприйняти його ідеї? Досліджували світоглядні засади праць Михайла Драгоманова з письменником, есеїстом Анатолієм Дністровим.

Історики називають його одним із провідних діячів українського національно-визвольного руху другої половини 19 ст. Він чи не першим серед тодішньої інтелігенції твердо відкинув хитання між українською та всеросійською ідентичностями, що були притаманні іншим представникам руху українофілів, й переконливо заявив, що українцям слід абстрагуватися від усього російського – мови, літератури, культури – і сконцентруватись на творенні власних. Про видатного громадського діяча, літератора, видавця Олександра Кониського, його візію України й практичні справи — Ігор Гирич, доктор історичних наук.

Священник, учитель та літератор Маркіян Шашкевич у юному віці разом з однодумцями – Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким – заснував невеличкий, але надзвичайно потужний гурток – Руську трійцю. Літературна й просвітницька місія Руської трійці, хоч була нетривалою в часі, але запалила на Галичині потужне вогнище, що його підхопили й піднесли нащадки першопрохідців. Які ідеї гуртківці заклали до першої друкованої збірки українською мовою – "Русалки Дністрової"? Як вони усвідомили свою єдність із українцями під Росією й як вбачали шлях до возз’єднання? Розповідає Микола Проців, краєзнавець.

Бурхливий світ видатного письменника, мовознавця, громадського діяча Пантелеймона Куліша. Яка його роль у формуванні ідеології Кирило-Мефодіївського товариства? Який його внесок у розвиток української мови? Чому за радянських часів було знищено навіть маєток, де мешкав Куліш? Гостя — історикиня Ольга Гончар.

Тараса Шевченка називають батьком-засновником України, пророком та геніальним поетом, який створив міф модерної України. В умовах, коли нащадки гетьманської старшини щиро ностальгували за колишньою славою Війська Запорозького, але водночас активно інкорпорувалися в державні структури Російської імперії й більше не бачили для своєї Малої Росії окремішнього майбутнього, на арені історії з’явився він. Поет-міфотворець, який цілковито змінив парадигму. Який запропонував модерну концепцію української нації, котра об’єднує "й мертвих, й живих, й ненарожденних", котра об’єднує "й пана, й хлопа", себто усіх українців, хай би якого походження вони були. Чому саме поет став творцем українського міфу? Який код України він запрограмував – так, що вже майже впродовж двох сторіч українці змагаються за реалізацію цього коду?  Гостя — Оксана Забужко, дослідниця та письменниця, авторка монографії "Шевченків міф України".

Спецпроєкти