0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
02:00:02
Новини
02:05:14
Спецефір Українського Радіо
02:14:00
Є питання
Новини

​​​​​​Достовірна інформація з перевірених джерел

Архів передачі Новини >

Українське радіо програма передач

Одеська область, 17 травня 2025 року

00:00 - 00:05

На Покровському напрямку фронту - найактивніші бойові дії.

Між росією та Україною готується великий обмін полоненими у форматі 1000 на 1000.

У Києві збільшується кількість інфікованих гепатитом "А".

00:05 - 00:25

В Україні зріс попит на електромобілі: що саме купують українці, що чекає на авторинок в поточному році? Гість — Сергій Матусяк, головний редактор "Авто 24".

00:26 - 00:44

Чи готується ЄС застосувати значно вищі тарифи на український імпорт протягом декількох тижнів. Що це означає для економіки України? На зв'язку — Євген Хлобистов, доктор економічних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", експерт Кримськотатарського ресурсного центру.

00:44 - 00:58

Shy - Повернись. Botashe - Якби. Victoria Niro - Замало. Бувє - Закохані.

01:00 - 01:05
01:05 - 01:26

На тлі розмов про мирні перемовини ворог на фронті продовжує активні бойові дії. Зокрема, на Покровському напрямку, де мало не щодня відбувається кілька десятків штурмів. Так само велика активінсть рф на Лиманському та Новопавлівському напрямках. При цьому, за словами командувача тактичної групи "Вугледар" генерал-лейтенанта Сергія Наєва, у Донецькій області українським захисникам вдалося покращити тактичне положення на трьох ключових напрямках. Що зараз відбувається на фронті. Як самі військові реагують на повідомлення про мирні ініціативи? Гість — Павло Нарожний, засновник БО "Реактивна пошта" та військовий експерт.

01:26 - 01:48

Рада Європи підтримала створення Спецтрибуналу щодо злочинів рф. Що це означає, які ще залишаються юридичні нюанси. Як довго триватиме наступний етап ратифікацій в парламентах країн-учасниць? Гостя — Марія Мезенцева-Федоренко, заступниця голови Комітету, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, членкиня депутатської фракції партії "Слуга народу".

01:48 - 01:58

Сергій Бабкін - Вона знає. Христина Соловій - Под облачком. Без Обмежень - Поклянись. Поцілуй. Обійми.

02:00 - 02:05
02:05 - 02:09

Звернення Президента України Володимира Зеленського.

02:14 - 02:34

Запит на мир в українському суспільстві. Що таке справедливий мир і безумовний мир. Як змінювалася соціологія за час повномасштабного вторгнення. Чому "перемога" стала менше згадуватися поруч із поняттям "мир"? Соціальний запит: як він формується. І що у нас із внутрішньою єдністю? Гість — Олександр Стегній, доктор соціологічних наук.

02:34 - 02:59
"Аудіокнижка". Наталка Сняданко, "Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма", роман. Читає Ольга Лях.
03:00 - 03:05
03:05 - 03:26

Українки за кордоном, роль жіночих спільнот та менторських ініціатив у відбудові України, сприяння поверненню українок з-за кордону. Адаптація та інтеграція жінок ВПО у нових громадах. Гості: Ольга Веселовська, голова громадської організації "Асоціація амбасадорок України", кандидатка економічних наук, магістерка бізнесу Шеффілдського університету (Велика Британія) та Ксенія Макаревич, внутрішньо переміщена особа з Херсона, фахівчиня з комунікацій, брендингу, PR-технологій, проєктного та івент-менеджменту, тренерка навчальних програм із комунікацій, SMM, брендингу та маркетингу, креативна директорка громадської організації "Асоціації амбасадорок України".

03:26 - 03:46

З 20 травня на Радіо Промінь розпочинається цикл програм "Бременські Щоденники в Годині Меломана". Гість — Олексій Коган, автор і ведучий "Години Меломана" на Радіо Промінь.

03:46 - 03:59

ЮНЕСКО долучиться до відбудови Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, яка постраждала внаслідок російського обстрілу у 2024 році. Гостя — Олена Осадча, ректорка Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

04:00 - 04:05
04:05 - 04:58

Володимир Удовиченко - "Диво сон".

Кобза - "Біля річки, біля озера".

Вячеслав Хурсенко - "Я тебе чекаю".

Ватра - "Як я спала на сені".

Назарій Яремчук - "Родина".

Лілея - "Надія".

Водограй/Людмила Артеменко - "Незване кохання".

Алла Кудлай - "Веснянка".

El Кравчук - "Доля".

Василь Зінкевич - "Забудь печаль".

Іван Попович - "Розлук не буде".

Квітка Цісик - "Кохання".

Іво Бобул - "Розмова з тобою".

Канікули - "Травень".

05:00 - 05:05
05:05 - 05:46

Мова піде про Центральноафриканську республіку. Чому від 60-х років минулого століття ця країна ніяк не може почати розбудовувати економіку? Чому там весь час відбуваються військові перевороти, і до влади приходять нікчемні та войовничі лідери? Зрештою, тепер ЦАР знаходить під контролем колишніх вагнерівців, які неконтрольовано вивозять із країни золото та діаманти. Відповіді шукали разом із кандидаткою політичних наук, аналітикинею фундації Глобал Юкрейн Мартою Олійник-Дьомочко.

05:46 - 05:57

Арсен Мірзоян - Джеральдіна. ТНМК - Мій демон. Lama - Не кажу прощай.

06:00 - 06:07
06:07 - 06:56

Мінагрополітики, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки ЄС розпочинають програму підтримки фермерських господарств у Сумській області.

У південно-східних областях три хвилі весняних заморозків і дефіцит вологи негативно вплинули на майбутній урожай. Частину площ доведеться пересівати.

В Угорщині спалах ящура. А в Україні у Мінагрополітики відбулася чергова нарада щодо заходів із профілактики африканської чуми свиней.

07:00 - 07:07
07:07 - 07:39

Економна комуналка. Як правильно обрати лічильник води та електроенергії. Що краще робити повірку чи одразу купувати нові? Скільки має прослужити якісний лічильник? Чи багато лишилось споживачів, які не встановили лічильники та які плюси і мінуси в цьому є? Гість — Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста".

07:40 - 07:59

Волинянин Максим Морозов доброволець з 2014 року. Наразі недавній ротний, майор поліції, він заради більш ефективної роботи став бійцем батальйону БПЛа 31-ї окремої механізованої бригади. Сержант "Лютий" з побратимами на Донецько-Запорізькому керунку високо тримають гасло бригади "Вогнем та мечем".

08:00 - 08:07
08:07 - 08:30

Аналіз обстановки на Куп'янському напрямку. Новинки техніки і тактики у війні дронів. Гість — Юрій Федоренко, командир 429 окремого полку безпілотних систем "АХІЛЛЕС".

08:30 - 08:35
08:38 - 08:47

Ситуація в Одесі. Журналіст Одеської регіональної редакції УР Геннадій Степаненко.

Відповідно до туристичного сезону місцева влада Одеси готує систему укриттів на узбережжі та місцях відпочинку.

08:47 - 08:55

Ситуація у Львові. Журналістка Львівської регіональної редакції УР Ольга Мельник.

Програма підтримки для ветеранів, також членів їхніх родин - вони можуть здобути професійну освіту в закладах Львова: як це зробити, хто покриває бюджет?

Літні програми для дітей, які організовує благодійний фонд. Чого навчатимуть, як долучитися, які перспективи після успішного завершення.

09:02 - 09:10
09:10 - 09:26

Довгобуди і що з ними можна зробити. З 19 травня в Україні стартує Національний тиждень безбар'єрності — вперше на державному рівні. Гість — Олександр Новицький, голова Державної інспекції архітектури та містобудування.

09:30 - 09:35
09:35 - 09:57

17 травня — День народження Інтернету. Гість — Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки.

10:00 - 10:07
10:07 - 10:29

Ефективна комунікація та антикризовий план дій під час кіберінцидентів. Спікерка — Юлія Петрик, СЕО та співзасновниця агенції Calibrated.

10:30 - 10:35
10:36 - 10:54

Ефективна комунікація та антикризовий план дій під час кіберінцидентів. Спікерка — Юлія Петрик, СЕО та співзасновниця агенції Calibrated.

11:00 - 11:07
11:07 - 11:26

В Європейські дні млинів, що відзначаються 17-18 травня, розповідаємо історію ще одного унікального млина. Гість — Володимир Миленко, ініціатор відновлення млина у селі Дейманівка.

11:30 - 11:35
11:35 - 11:56

"Фестиваль кар’єри" на ВДНГ. Гість студії — Євген Мушкін, директор з розвитку Національного комплексу "Експоцентр України" (ВДНГ).

12:07 - 12:29

 - Видання THE INDEPENDENT пояснило своїм читачам, яким має бути спеціальний трибунал за злочин агресії проти України, і чи можливо притягнути російського диктатора до відповідальності за його дії;

- Цифровий журнал JUST SECURITY проаналізував використання новітніх технологій у розслідуванні сексуальних та гендерних злочинів, скоєних російськими окупантами в Україні;

- У своїй колонці для AL JAZEERA дослідниця Надіна Ронк порівняла ініціативи щодо припинення війни в Україні з Дейтонською мирною угодою, яка припинила війну в Боснії та Герцеговині, і поділилася своїми застереженнями;

- У матеріалі для THE WASHINGTON POST спортивний оглядач Стівен Ґофф розповів про український футбольний клуб "Шахтар" та про те, як гравці продовжують свою діяльність поза своїм містом та домашнім стадіоном.

12:38 - 12:56

 - Видання THE INDEPENDENT пояснило своїм читачам, яким має бути спеціальний трибунал за злочин агресії проти України, і чи можливо притягнути російського диктатора до відповідальності за його дії;

- Цифровий журнал JUST SECURITY проаналізував використання новітніх технологій у розслідуванні сексуальних та гендерних злочинів, скоєних російськими окупантами в Україні;

- У своїй колонці для AL JAZEERA дослідниця Надіна Ронк порівняла ініціативи щодо припинення війни в Україні з Дейтонською мирною угодою, яка припинила війну в Боснії та Герцеговині, і поділилася своїми застереженнями;

- У матеріалі для THE WASHINGTON POST спортивний оглядач Стівен Ґофф розповів про український футбольний клуб "Шахтар" та про те, як гравці продовжують свою діяльність поза своїм містом та домашнім стадіоном.

13:07 - 13:26

Що впливає на європейський ринок пального? Яка відбувається ситуація в Європі на українських АЗС? Гість — Сергій Куюн, директор "Консалтингової групи А-95".

13:35 - 13:57

Про аналітичний огляд щодо документування воєнних злочинів рф проти цивільного населення в Україні у квітні 2025 року. Що розповідають люди, які пережили полон? Гість — голова ГО "Об'єднання родичів політв'язнів Кремля" Ігор Котелянець.

14:10 - 14:30

Місяць обізнаності про ментальне здоров’я. Ментальне здоров’я як один із головних викликів не лише для України, а й усього світу. Гість — Віктор Ляшко, Міністр охорони здоров'я України.

14:38 - 14:58
15:07 - 15:27

Українки за кордоном, роль жіночих спільнот та менторських ініціатив у відбудові України, сприяння поверненню українок з-за кордону. Адаптація та інтеграція жінок ВПО у нових громадах. Гості: Ольга Веселовська, голова громадської організації "Асоціація амбасадорок України", кандидатка економічних наук, магістерка бізнесу Шеффілдського університету (Велика Британія) та Ксенія Макаревич, внутрішньо переміщена особа з Херсона, фахівчиня з комунікацій, брендингу, PR-технологій, проєктного та івент-менеджменту, тренерка навчальних програм із комунікацій, SMM, брендингу та маркетингу, креативна директорка громадської організації "Асоціації амбасадорок України".

15:35 - 15:56

Ірина Дика, черкаська дизайнерка, яку війна застала за кордоном. Вона опинилася у французькій глибинці із переломом ноги, але знайшла в собі сили творити і знайомити французів з українською культурою. Зробила кілька виставок традиційного і сучасного українського одягу і прикрас з дефіле. Про її перформанси написала французька преса. Тепер Ірина Дика привезла свій проєкт на батьківщину у Черкаси. З нею приїхала французька письменниця, що пише книжки про Україну у війні, Сильвія Ебенштейн-Куо.

16:07 - 16:28

Українсько-польська історія часів Другої світової війни. В квітні 2018 року під керівництвом польського історика, професора Ґданського університету, дослідника історії української меншини у Польщі та польсько-українських відносин Ігоря Галагіди розпочався дослідницький проєкт "Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років", у якому взяли участь четверо українських і двоє польських істориків. Про нього, а також про політизацію трагічних подій на теренах колишньої Польщі говоримо з професором Галагідою, а також з українським журналістом, дослідником історії Другої світової війни на Волині Іваном Ольховським.

16:35 - 16:59

Українсько-польська історія часів Другої світової війни. В квітні 2018 року під керівництвом польського історика, професора Ґданського університету, дослідника історії української меншини у Польщі та польсько-українських відносин Ігоря Галагіди розпочався дослідницький проєкт "Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років", у якому взяли участь четверо українських і двоє польських істориків. Про нього, а також про політизацію трагічних подій на теренах колишньої Польщі говоримо з професором Галагідою, а також з українським журналістом, дослідником історії Другої світової війни на Волині Іваном Ольховським.

17:00 - 17:07
17:07 - 17:27

Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка Лариса Косач – донька Олени Пчілки і племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність і не випадково обрала собі промовистий псевдонім – Леся Українка. Письменниця, авторка проникливої монографії про Лесю Українку Оксана Забужко розповідає, який образ України постає у творах Лесі Українки, чому вона часто порівнює Україну із Давньою Грецією та який вплив справила письменниця на процес українського націєтворення.

17:30 - 17:35
17:35 - 17:57

Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка Лариса Косач – донька Олени Пчілки і племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність і не випадково обрала собі промовистий псевдонім – Леся Українка. Письменниця, авторка проникливої монографії про Лесю Українку Оксана Забужко розповідає, який образ України постає у творах Лесі Українки, чому вона часто порівнює Україну із Давньою Грецією та який вплив справила письменниця на процес українського націєтворення.

18:00 - 18:07
18:07 - 18:30

Підсумки переговорів у Стамбулі. Гість — Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи.

18:30 - 18:35
18:35 - 18:57

Чому капуста коштує майже втричі дорожче, ніж торік? Як змінилась вартість овочів за місяць? Гостя — Лариса Гук, оглядачка в галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру "АГРО Перспектива".

19:00 - 19:07
19:07 - 19:30

До Дня науки в Україні, який традиційно відзначається в третю неділю травня, у Варшаві відбулася міжнародна конференція "Горизонт науки в Україні: інновації, міжнародне співробітництво та стійкість". Учасники конференії: Ігор Брітченко, доктор економічних наук, професор Університету Національної освітньої комісії (Польща), знаний дослідник у сфері економіки, вищої освіти та європейської інтеграції; Тарас Фініков, Президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики.

19:30 - 19:40
19:40 - 19:59

Лицар ордена Богдана Хмельницького, повний кавалер орденів "За мужність" колишній ізраїльський солдат, а нині — командир штурмової роти окремого штурмового батальйону "Айдар" з позивним "Єврей". У Григорія Пивоварова дві мрії: українська перемога і український паспорт.

20:30 - 20:57

Роберт Чижевський, експерт, ексдиректор Польського інституту у Києві — про програми ключових кандидатів президентських перегонів у Польщі.

21:00 - 21:07
21:07 - 21:30

Театр малих форм, парадоксальних людських доль, фантасмагоричних історій і актуальних сенсів. Як працює Майстерня театрального мистецтва "Сузір'я" в умовах викликів війни? Гість — директор-художній керівник театру Олексій Кужельний.

22:00 - 22:07
22:07 - 22:59

Акторство, дубляж, а також новий досвід викладацької діяльності у творчій долі заслуженого артиста України Віталія Ажнова.

23:00 - 23:05
23:05 - 23:25

Книга "Апокрифи Клари Ґудзик", рік видання 2005. Слово до читача.

23:30 - 23:50

Книга "Дві Русі", рік видання 2003. Слово до читача.

Книга "День і вічність Джеймса Мейса", рік видання 2005. Слово до читача.

Архів Українського радіо, передача Новини

Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка Лариса Косач – донька Олени Пчілки і племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність і не випадково обрала собі промовистий псевдонім – Леся Українка. Письменниця, авторка проникливої монографії про Лесю Українку Оксана Забужко розповідає, який образ України постає у творах Лесі Українки, чому вона часто порівнює Україну із Давньою Грецією та який вплив справила письменниця на процес українського націєтворення.

"Української мови ніколи не існувало, не існує і бути не може, тому що це тільки говірка російської мови!" – ключова теза російської пропаганди, яку активно використовувала Московія впродовж сторіч задля заперечення природного права українців на власну культуру й освіту. Протягом декількох десятиріч науковці та мовознавці на чолі із Борисом Грінченком збирали слова, аби укласти щонайповніший словник української мови й показати її придатність для творення національних літератури й культури. Історик Ігор Стамбол — про геніального словникаря Бориса Грінченка. За що мовознавець критикував своїх сучасників. Як його праця вплинула на процес націєтворення українців.

Майже сторіччя тому у своєму есеї "Душа і пісня" український філософ ХХ сторіччя Микола Шлемкевич зазначив, що впродовж багатьох сторіч українська душа проявляла себе щонайглибше не через тексти чи публіцистичні трактати, а через музику та пісні. Про найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який не просто підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня, але й спромігся інтегрувати українські народні співи й мелодії доПро найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня. класичної музики. Гість — Микола Лисенко, праправнук видатного композитора, диригент.

Попри розхожі стереотипи про те, що ідеологи української самостійності походять як не зі Львова, то з Києва, насправді сонм діячок та діячів, яких можна іменувати батьками-засновниками України, подарував нам буквально кожен край, зокрема, й Крим. Двадцять другий епізод проєкту "Батьки-засновники" присвячено одному з найяскравіших уродженців Криму Іванові Липі. Лікар за освітою, він за студентських часів, що минули у Харкові, став співзасновником молодіжної політичної організації "Братерство тарасівців", члени якої заприсяглися втілити у житті ідеали Тараса Шевченка щодо вільного та самостійного розвитку української нації. У програмовому документі "Символ віри молодих українців" братчики проголосили амбітну програму, в якій лишень на пів кроку спинилися від мети створення незалежної України. У двадцять другому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про видатного громадсько-політичного діяча кінця 19 – початку 20 сторіччя. Яку мету ставили перед собою члени "Братерства тарасівців"? Як так трапилося, що саме Іван Липа став мером Одеси після революції 1917 року? Які ідеї поширював Іван Липа у своїх політичних казках для дорослих? Слухайте на Українському Радіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.

Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом 19 сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов. Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів? В прем’єрному епізоді третього сезону проєкту "Батьки-засновники" ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є "аднім народом" із росіянами та білорусами.

19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.

Творчий, громадський і політичний доробок Івана Франка не може не вражати. Зібрання творів у 50 томах, яке існує на сьогодні, є далеко не повним і не вичерпує всього написаного Франком. Але, крім художніх творів, поезій, публіцистики та наукових праць, – слід пам’ятати про титанічний обсяг громадської діяльності та й, зрештою, заснування перших в історії України політичних партій. Чому Івана Франка можна без перебільшення вважати ключовим ідеологом творення української модерної нації, які ідеї він закладав до своїх творів — професор, доктор історичних наук Ярослав Грицак.

Про життя, діяльність і творчість Олени Пчілки – матері-засновниці України. Які були її ключові ідеї? В чому вона була згідна, а в чому розходилася зі своїм знаменитим братом Михайлом Драгомановим і своєю славетною донькою – Лесею Українкою? Гостя — Богдана Романцова, літературна критикиня.

19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.

Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?

Спецпроєкти