Як вишиванка стала в сучасній Україні не даниною традиції і ознакою коду нації, а модним сучасним оглядом. Гість — Олександр Ткачук, співзасновник Всесвітнього дня вишиванки, військовослужбовець сил ТРО.
Запит на мир в українському суспільстві. Що таке справедливий мир і безумовний мир. Як змінювалася соціологія за час повномасштабного вторгнення. Чому “перемога” стала менше згадуватися поруч із поняттям “мир”? Соціальний запит: як він формується. І що у нас із внутрішньою єдністю? Гість: Олександр Стегній, доктор соціологічних наук.
У Києві зафіксовано випадки кору та гепатиту А. Що може спровокувати ці інфекційні захворювання? Які симптоми? Як пора року впливає на захворюваність? Гостя — Наталія Виноград, завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, професорка, докторка медичних наук, експертка МОЗ за фахом епідеміологія, експертка РНБО з біобезпеки.
Світи Валерія Шевчука: 6 травня 2025 року помер український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко Валерій Шевчук. Гостя: Оксана Хмельовська, головна редакторка проєкту про книжки "Читомо".
Як працює освітній застосунок "Мрія" та що він змінює для українських школярів. Гість — Максим Ілюхін, співкерівник програми "Мрія".
Як працюють Центри "Дія", які надають адмінпослуги у новому форматі. У студії — Марина Бобраніцька, керівниця управління системного розвитку надання адміністративних послуг Міністерства цифрової трансформації України.
Міжнародна організація цивільної авіації визнала росію відповідальною за збиття MH17: що чекає на москву? Гість — Богдан Долінце, авіаційний експерт, член Громадської ради при Державіаслужбі.
"Аудіокнижка". Наталка Сняданко, "Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма", роман. Читає Ольга Лях.
Новообраний Папа Римський Лев XIV планує відвідати Україну з візитом. Про це пише La Repubblica. При цьому з усіх Пап до України приїздив Іван Павло ІІ. Це було у червні 2001 року. Тоді Понтифік відвідав Київ і Львів. Гість — отець Богдан Прах, віцепрезидент Українського католицького університету.
Як вишиванка стала в сучасній Україні не даниною традиції і ознакою коду нації, а модним сучасним оглядом. Гість — Олександр Ткачук, співзасновник Всесвітнього дня вишиванки, військовослужбовець сил ТРО.
"Книжковий Арсенал" оголосив програму: всього заплановано понад 200 подій — Ірина Славінська, кураторка основної програми Книжкового Арсеналу.
Історія НАТО. Як змінювався Альянс від заснування до сьогодення. 1955 рік. Західна Німеччина стає членом НАТО не зважаючи на те, що країна розділена - її частина, по суті, окупована, навіть столиця поділена навпіл. Застосування 5 статті після теракту 11 вересня 2001 року. Бомбардування Югославії. З точки зору міжнародного гуманітарного права, чи завжди НАТО дотримувався його вимог. Наскільки рішуче налаштований Альянс щодо допомоги Україні, чи розкриє він над нами свою безпекову парасольку? Гість — Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
Національна програма перинатальної підтримки "Перший подих". Гостя — Валерія Середа, менеджерка з адвокації і партнерств Національної агенції гуманітарної допомоги ZDOROVI.
Уперше з 2023 року кількість закритих ФОПів значно перевищила кількість новостворених. Так, за 4 місяці 2025-го зареєстровано майже 82 тисячі нових підприємців. Водночас майже 120 тисяч ФОПів припинили діяльність. Чим зумовлена така тенденція. Чому бізнеси припиняють свою діяльність. Гість — Андрій Забловський, керівник Секретаріату Ради підприємців при КМУ, Амбасадор українського бізнесу.
На тлі розмов про мирні перемовини ворог на фронті продовжує активні бойові дії. Зокрема, на Покровському напрямку, де мало не щодня відбувається кілька десятків штурмів. Так само велика активінсть рф на Лиманському та Новопавлівському напрямках. При цьому за словами командувача тактичної групи "Вугледар" генерал-лейтенанта Сергія Наєва у Донецькій області українським захисникам вдалося покращити тактичне положення на трьох ключових напрямках. Що зараз відбувається на фронті. Як самі військові реагують на повідомлення про мирні ініціативи? Гість: Павло Нарожний, засновник БО "Реактивна пошта" та військовий експерт.
Довгобуди і що з ними можна зробити. З 19 травня в Україні стартує Національний тиждень безбар'єрності — вперше на державному рівні. Гість: Олександр Новицький, голова Державної інспекції архітектури та містобудування.
Оперативна інформація з усіх куточків України.
Запит на мир в українському суспільстві. Що таке справедливий мир і безумовний мир. Як змінювалася соціологія за час повномасштабного вторгнення. Чому “перемога” стала менше згадуватися поруч із поняттям “мир”? Соціальний запит: як він формується. І що у нас із внутрішньою єдністю? Гість: Олександр Стегній, доктор соціологічних наук.
Запит на мир в українському суспільстві. Що таке справедливий мир і безумовний мир. Як змінювалася соціологія за час повномасштабного вторгнення. Чому “перемога” стала менше згадуватися поруч із поняттям “мир”? Соціальний запит: як він формується. І що у нас із внутрішньою єдністю? Гість: Олександр Стегній, доктор соціологічних наук.
Як делегацію країни-агресорки виганяли з ПАРЄ? Хто такий віце-президент європейської партії ALDE? Як працює парламентська дипломатія і як вона комунікує у світ нашу позицію, зокрема й щодо збереження національної ідентичності? Гостя: заступниця голови депутатської фракції "Слуга народу", голова Комітету ПАРЄ з культури, науки, освіти та медіа, віце-президентка євпропейської партії ALDE Євгенія Кравчук.
Як делегацію країни-агресорки виганяли з ПАРЄ? Хто такий віце-президент європейської партії ALDE? Як працює парламентська дипломатія і як вона комунікує у світ нашу позицію, зокрема й щодо збереження національної ідентичності? Гостя: заступниця голови депутатської фракції "Слуга народу", голова Комітету ПАРЄ з культури, науки, освіти та медіа, віце-президентка євпропейської партії ALDE Євгенія Кравчук.
Ірина Дика, черкаська дизайнерка, яку війна застала за кордоном. Вона опинилася у французькій глибинці із переломом ноги, але знайшла в собі сили творити і знайомити французів з українською культурою. Зробила кілька виставок традиційного і сучасного українського одягу і прикрас з дефіле. Про її перформанси написала французька преса. Тепер Ірина Дика привезла свій проєкт на батьківщину у Черкаси. З нею приїхала французька письменниця, що пише книжки про Україну у війні, Сильвія Ебенштейн-Куо.
Українки за кордоном, роль жіночих спільнот та менторських ініціатив у відбудові України, сприяння поверненню українок з-за кордону. Адаптація та інтеграція жінок ВПО у нових громадах. Гості: Ольга Веселовська, голова громадської організації "Асоціація амбасадорок України", кандидатка економічних наук, магістерка бізнесу Шеффілдського університету (Велика Британія), та Ксенія Макаревич, внутрішньо переміщена особа з Херсона, фахівчиня з комунікацій, брендингу, PR-технологій, проєктного та івент-менеджменту, тренерка навчальних програм із комунікацій, SMM, брендингу та маркетингу, креативна директорка громадської організації "Асоціації амбасадорок України".
Сьогодні відбудеться церемонія вручення нагород переможцям премії KBU Awards 2024 року – першої в Україні відзнаки, що фокусується винятково на нонфікшн-літературі (документальній прозі) . Переможців визначатимуть у п’ятьох номінаціях: "Розвиток бізнесу", "Особистісний розвиток", "Ідентичність", "Історія" та "Російсько-українська війна". Телефоном - Дмитро Лаппо, засновник премії.
Новообраний Папа Римський Лев XIV планує відвідати Україну з візитом. Про це пише La Repubblica. З усіх Пап до України приїздив Іван Павло ІІ. Це було у червні 2001 року. Тоді Понтифік відвідав Київ і Львів. Гість: отець Богдан Прах, віцепрезидент Українського католицького Університету.
Підсумки другого туру Євробачення. Гостя: Анна Тульєва, ведуча влогів про Євробачення.
З 20 травня на Радіо Промінь розпочинається цикл програм "Бременські Щоденники в Годині Меломана". Гість: Олексій Коган, автор і ведучий "Години Меломана" на Радіо Промінь.
В Україні зріс попит на електромобілі: що саме купують українці, що чекає на авторинок в поточному році? Гість: Сергій Матусяк, головний редактор “Авто 24”.
Чи готується ЄС застосувати значно вищі тарифи на український імпорт протягом декількох тижнів. Що це означає для економіки України? Гість: Євген Хлобистов, доктор економічних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", експерт Кримськотатарського ресурсного центру.
Як зміняться правила перевезення домашніх тварин. Спікерка: Анастасія Гевчук — юристка, адвокатка UAnimals.
Мова піде про Центральноафриканську республіку. Чому від 60-х років минулого століття ця країна ніяк не може почати розбудовувати економіку? Чому там весь час відбуваються військові перевороти, і до влади приходять нікчемні та войовничі лідери? Зрештою, тепер ЦАР знаходить під контролем колишніх вагнерівців, які неконтрольовано вивозять із країни золото та діаманти. Відповіді шукали разом із кандидаткою політичних наук, аналітикинею фундації Глобал Юкрейн Мартою Олійник-Дьомочко.
Мова піде про Центральноафриканську республіку. Чому від 60-х років минулого століття ця країна ніяк не може почати розбудовувати економіку? Чому там весь час відбуваються військові перевороти, і до влади приходять нікчемні та войовничі лідери? Зрештою, тепер ЦАР знаходить під контролем колишніх вагнерівців, які неконтрольовано вивозять із країни золото та діаманти. Відповіді шукали разом із кандидаткою політичних наук, аналітикинею фундації Глобал Юкрейн Мартою Олійник-Дьомочко.
В Іспанії затримали колишнього першого заступника секретаря РНБО, якого звинувачують у завданні збитків державі на на понад 17 мільйонів гривень. Про це повідомляє САП і НАБУ. За даними правоохоронців, вирішується питання про його екстрадицію. У чому суть справи і на кого вона кидає тінь. Гість: Юрій Ніколов, редактор сайту “Наші гроші”.
Гість: Олександр Самарський, експерт ГО "Центр дослідження Росії", посол України в Ірані в 2010-2015 роках.
Гість: Олександр Самарський, експерт ГО "Центр дослідження Росії", посол України в Ірані в 2010-2015 роках.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
- Видання THE INDEPENDENT пояснило своїм читачам, яким має бути спеціальний трибунал за злочин агресії проти України, і чи можливо притягнути російського диктатора до відповідальності за його дії;
- Цифровий журнал JUST SECURITY проаналізував використання новітніх технологій у розслідуванні сексуальних та гендерних злочинів, скоєних російськими окупантами в Україні;
- У своїй колонці для AL JAZEERA дослідниця Надіна Ронк порівняла ініціативи щодо припинення війни в Україні з Дейтонською мирною угодою, яка припинила війну в Боснії та Герцеговині, і поділилася своїми застереженнями;
- У матеріалі для THE WASHINGTON POST спортивний оглядач Стівен Ґофф розповів про український футбольний клуб "Шахтар" та про те, як гравці продовжують свою діяльність поза своїм містом та домашнім стадіоном.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
- Видання THE INDEPENDENT пояснило своїм читачам, яким має бути спеціальний трибунал за злочин агресії проти України, і чи можливо притягнути російського диктатора до відповідальності за його дії;
- Цифровий журнал JUST SECURITY проаналізував використання новітніх технологій у розслідуванні сексуальних та гендерних злочинів, скоєних російськими окупантами в Україні;
- У своїй колонці для AL JAZEERA дослідниця Надіна Ронк порівняла ініціативи щодо припинення війни в Україні з Дейтонською мирною угодою, яка припинила війну в Боснії та Герцеговині, і поділилася своїми застереженнями;
- У матеріалі для THE WASHINGTON POST спортивний оглядач Стівен Ґофф розповів про український футбольний клуб "Шахтар" та про те, як гравці продовжують свою діяльність поза своїм містом та домашнім стадіоном.
Запит на мир в українському суспільстві. Що таке справедливий мир і безумовний мир. Як змінювалася соціологія за час повномасштабного вторгнення. Чому “перемога” стала менше згадуватися поруч із поняттям “мир”? Соціальний запит: як він формується. І що у нас із внутрішньою єдністю? Гість: Олександр Стегній, доктор соціологічних наук.
Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка Лариса Косач – донька Олени Пчілки і племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність і не випадково обрала собі промовистий псевдонім – Леся Українка. Письменниця, авторка проникливої монографії про Лесю Українку Оксана Забужко розповідає, який образ України постає у творах Лесі Українки, чому вона часто порівнює Україну із Давньою Грецією та який вплив справила письменниця на процес українського націєтворення.
"Української мови ніколи не існувало, не існує і бути не може, тому що це тільки говірка російської мови!" – ключова теза російської пропаганди, яку активно використовувала Московія впродовж сторіч задля заперечення природного права українців на власну культуру й освіту. Протягом декількох десятиріч науковці та мовознавці на чолі із Борисом Грінченком збирали слова, аби укласти щонайповніший словник української мови й показати її придатність для творення національних літератури й культури. Історик Ігор Стамбол — про геніального словникаря Бориса Грінченка. За що мовознавець критикував своїх сучасників. Як його праця вплинула на процес націєтворення українців.
Майже сторіччя тому у своєму есеї "Душа і пісня" український філософ ХХ сторіччя Микола Шлемкевич зазначив, що впродовж багатьох сторіч українська душа проявляла себе щонайглибше не через тексти чи публіцистичні трактати, а через музику та пісні. Про найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який не просто підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня, але й спромігся інтегрувати українські народні співи й мелодії доПро найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня. класичної музики. Гість — Микола Лисенко, праправнук видатного композитора, диригент.
Попри розхожі стереотипи про те, що ідеологи української самостійності походять як не зі Львова, то з Києва, насправді сонм діячок та діячів, яких можна іменувати батьками-засновниками України, подарував нам буквально кожен край, зокрема, й Крим. Двадцять другий епізод проєкту "Батьки-засновники" присвячено одному з найяскравіших уродженців Криму Іванові Липі. Лікар за освітою, він за студентських часів, що минули у Харкові, став співзасновником молодіжної політичної організації "Братерство тарасівців", члени якої заприсяглися втілити у житті ідеали Тараса Шевченка щодо вільного та самостійного розвитку української нації. У програмовому документі "Символ віри молодих українців" братчики проголосили амбітну програму, в якій лишень на пів кроку спинилися від мети створення незалежної України. У двадцять другому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про видатного громадсько-політичного діяча кінця 19 – початку 20 сторіччя. Яку мету ставили перед собою члени "Братерства тарасівців"? Як так трапилося, що саме Іван Липа став мером Одеси після революції 1917 року? Які ідеї поширював Іван Липа у своїх політичних казках для дорослих? Слухайте на Українському Радіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.
Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом 19 сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов. Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів? В прем’єрному епізоді третього сезону проєкту "Батьки-засновники" ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є "аднім народом" із росіянами та білорусами.
19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.
Творчий, громадський і політичний доробок Івана Франка не може не вражати. Зібрання творів у 50 томах, яке існує на сьогодні, є далеко не повним і не вичерпує всього написаного Франком. Але, крім художніх творів, поезій, публіцистики та наукових праць, – слід пам’ятати про титанічний обсяг громадської діяльності та й, зрештою, заснування перших в історії України політичних партій. Чому Івана Франка можна без перебільшення вважати ключовим ідеологом творення української модерної нації, які ідеї він закладав до своїх творів — професор, доктор історичних наук Ярослав Грицак.
Про життя, діяльність і творчість Олени Пчілки – матері-засновниці України. Які були її ключові ідеї? В чому вона була згідна, а в чому розходилася зі своїм знаменитим братом Михайлом Драгомановим і своєю славетною донькою – Лесею Українкою? Гостя — Богдана Романцова, літературна критикиня.
19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.
Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?