Обговорюємо рішення, що визначають життя країни, важливі зустрічі. Останні новини.
Після нічної атаки росіян на Північний і Південний мости спеціалісти визначають ступінь пошкоджень, — інформує мер Кличко.
Цієї ночі в районі Кримського мосту пролунала низка потужних вибухів. За повідомленнями соцмереж, міст зазнав значних пошкодень і там міг обвалитися автомобільний проліт.
У столиці пролунали вибухи.
Україна має залучити 70 мільярдів євро на 2027 рік.
Скандал із технологічним гігантом Nvidia. Як китайські спецслужби намагалися підібратися до керівника компанії, чому ця компанія у світі не менш важлива ніж OpenAI чи Google та які ця історія може мати наслідки? Гість — Іван Ус, кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру "Обʼєднана Україна".
Від 142 тисяч до майже мільйона гривень на місяць: стільки держава платить членам наглядових рад своїх компаній і банків - дослідження Руху "Чесно". Гостя — Софія Лазарова, аналітикиня руху ”Чесно”, авторка статті.
Внаслідок російського обстрілу в окремих районах Києва перебої з водо- та теплопостачанням.
ЄС планує підготувати Україну до інтеграції для подальшої відбудови після припинення війни.
Донеччина під особливим тиском: яка ситуація на фронті поблизу Добропілля? Що відбувається із Костянтинівкою, де москва намагається домогтися захопити місто і на полі бою, і за допомогою дипломатичного тиску? Чи вдається російській армії просуватися до Краматорська, Слов’янська та Дружківки, якими є темпи наступу та як українські військові утримують позиції на ключових напрямках? Де Силам оборони вдається перехоплювати ініціативу на полі бою? Україна продовжує наносити далекобійні удари, але росія не зупиняє свої атаки дронами, як обмеження у швидкості роботи терміналів Starshield впливають на наш захист та оборону? Гість — Іван Тимочко, військовий оглядач, голова ради резервістів Сухопутних військ Збройних Сил України.
Гуманітарна ситуація на окупованих територіях Луганщини. Гостя — журналістка онлайн-видання "Трибун" Юлія Канзе.
"Мовчати" - Скрябін/Ірина Білик. "Буревіями" - Shumei/Zlata Ognevich. "Ба" - Kola. "Вір мені" - Krut.
У Харкові посилюють антидроновий захист.
У Львові відбулися відбіркові змагання “Ігор нескорених”.
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Шановні українці, українки!
Сьогодні була ще одна розмова переговорних груп – української, американської і європейської – на рівні команд. Активно тривають дипломатичні процеси, і сподіваємось, що це буде недаремно. Наша команда працює максимально конструктивно. Нам потрібне достойне завершення війни і гарантована безпека Україні. Активно взаємодіє і американська команда – Стів Віткофф та Джаред Кушнер були в розмові онлайн. Європу представляли вперше в цій розмові у повному складі саме ті, хто представлятиме на перемовинах із росіянами. Це Франція, Німеччина, Британія, Італія, Польща, представники ЄС, тобто Єврокомісії та Євроради, і представник НАТО. Розмова була непроста, але результат є: в Берліні в рамках Коаліції охочих зустрінемось і напрацюємо конкретні спільні кроки в перемовному процесі. Готуємось до зустрічі «Рамштайну» завтра. Потрібні нові й сильні оборонні пакети для України, це не тільки про захист тут і зараз, це й довгостроково – сигнал, що партнери з нами, з Україною. Всі у світі бачать, що Росія не хоче йти на чесне закінчення війни, намагається затягнути удари, намагається затягнути страждання. Була сьогодні на Ставці доповідь ГУР про російські ракетні плани – по виробництву балістики, по виробництву крилатих ракет. Такий обсяг виробництва, як вони планують, – не для миру. Також Росія, на жаль, отримує більше балістики від Північної Кореї: ідеться про десятки ракет на місяць. Це вкрай небезпечно, і не тільки для України. Завдяки застосуванню їхньої балістики в цій війні Північна Корея робить свою зброю більш ефективною. Для всього регіону поруч із Кореєю це додаткові виклики. І для нас у Європі це теж виклик: якщо Росія має такого союзника, який передає балістику, то потрібен чіткий паритет і для України, щоб ми могли на рівних відповідати на російську загрозу. Європа має ракети, які завдають дійсно ефективних ударів. Німеччина, Франція, Британія, Італія – говоримо про те, що протидія російському глобальному бандитизму за підтримки їхнього союзника в Пхеньяні має спиратись на більше відповідне постачання для України. Дзеркальні відповіді – це абсолютно справедливо. Треба повернутись і до розмови про знищення пускових балістики з Росії. Технології для цього є в західних партнерів, і щоб швидше схилити Росію до миру, щоб надійніше гарантувати безпеку, мають бути такі технології у нас, в Україні.
Ще одне. Доповідь міністра оборони Євгенія Хмари. Міністр буде на «Рамштайні» завтра. Але, окрім цього, ми говорили з ним про українські дипстрайки. План наших далекобійних санкцій має виконуватись повністю. І щойно я підписав нові санкційні укази. Будуть і ще рішення РНБО щодо санкцій. Документи готуються. Санкційний тиск – наш і партнерів – має залишатись сильним. Санкції – це те, що найбільше сприяє створенню у Росії мотиву закінчити війну. І обов’язково сьогодні ввечері, вночі та протягом завтрашньої доби, будь ласка, зважайте на сигнали ракетної небезпеки. Є інформація, що росіяни підготувались до удару. Бережіть себе. І вони там, у Росії, повинні знати, що на кожне їхнє зло буде наша справедлива відповідь. Я дякую всім, хто з Україною! Слава Україні!
Переговори в Абу-Дабі та останні заяви. 18–19 листопада, на саміті АТЕС, Дональд Трамп можливо проведе зустріч із лідером Китаю Сі Цзіньпіном та Путіним. Наскільки ймовірно, що така зустріч відбудеться? Чи йтиметься там про Україну і які наслідки для нас може мати? Гостя — Лариса Волошина, журналістка та політична психологиня.
"Аудіокнижка". Брати Капранови, "Справа Сивого", роман. Читає народний артист України Петро Панчук.
16 українців вдалося евакуювати з ТОТ.
На Хмельниччині відбувся навчальний семінар-практикум гри у петанк.
16 листопада був День працівників радіо, телебачення та звʼязку. Гість — Микола Аммосов, ведучий програм, ветеран Українського радіо, заслужений діяч мистецтв України.
Повернутися на Майдан і побачити події, які змінили Україну, через 13 років після Революції Гідності. В український прокат з 19 листопада, у переддень річниці Революції Гідності, виходить фільм режисерів Романа Любого та Володимира Тихого "Машина часу Майдан". Це копродукція Суспільного Мовлення та кінооб’єднання "Вавилон’13". Гості: Володимир Тихий, режисер фільму "Машина часу Майдан"; Роман Любий, режисер фільму "Машина часу Майдан".
Оголосили довгий список Національної премії України імені Тараса Шевченка 2027. Обговоримо детальніше, які твори увійшли до переліку та чим особлива премія цього разу? Гість — Євген Нищук, голова комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Українські оборонці успішно відбивають штурми росіян на Північно-Слобожанському напрямку фронту.
Уряд планує до кінця року подати до парламенту законопроєкт про реформу ДБР.
"Повір очам" - Софія Ротару/Червона Рута.
"Куди йдеш ти, дівчино" - Кобза.
"Зоряний острів" - Тарас Петриненко/Гроно.
"Золотоволоска" - Назарій Яремчук.
"Веснянка" - Алла Кудлай.
"Україно Моя" - Олександр Василенко.
"Як я спала на сені" - Ватра.
"Два кольори" - Квітка Цісик.
"Лиш раз цвіте любов" - Василь Зінкевич.
"Папороть цвіте" - Любов Анісімова/Віктор Анісімов.
"До третіх півнів" - Ірчик.
"Незване кохання" - Водограй/Людмила Артеменко.
"Мій край" - Микола Мозговий.
"Капелюх" - Піккардійська Терція.
"Марічка" - Павло Зібров.
"Золоте весілля" - Лілія Сандулеса.
У Комишувасі на Запоріжжі завершено пошуково-рятувальні роботи.
Україна закликала міжнародну спільноту посилити захист довкілля під час збройних конфліктів.
Генераторне питання. ЄС передасть Україні 500 генераторів, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошти. Це вже далеко не вперше Україні різні країни передають генератори. Хто веде чи має вести їх облік? Кому та куди вони передаються? Хто займається їх розподілом? Чи немає перекосу, що одним громадам їх дають більше, іншим, навпаки, значно менше? Чи не передають їх на склади, де вони без діла стоять місяцями? Які проблеми ці генератори можуть допомогти вирішити? Гість — Олег Попенко, засновник Спілки споживачів комунальних послуг.
Дроп-рахунки та фінансове шахрайство: як працюють схеми з використанням чужих банківських карток і рахунків? Хто такі дропи, як шахраї залучають людей до таких операцій? Які найпоширеніші схеми діють сьогодні? Як не стати їхнім учасником і розпізнати спробу вербування? Що змінює підписаний закон про кримінальну відповідальність і яке покарання загрожує тим, хто передає власні картки або допомагає проводити незаконні фінансові операції? Гість — Євген Невмержицький, кандидат економічних наук, фінансовий експерт.
"Моя любов" - Our Atlantic. "Факін чудово" - Ann іn Black. "Квіти мінних зон" - Океан Ельзи. "Не кажу прощай" - Lama. "Changes" - Kalush/Kalush Orchestra.
РФ вдарила балістикою по Смілі на Черкащині: є постраждалі.
Росіяни вдарили по Києву балістикою вночі та вранці, є влучання в мости. Рух поїздів метро на "зеленій" лінії між станціями "Осокорки" – "Червоний хутір" тимчасово призупинено.
У Запоріжжі через нічні атаки є загиблий, постраждала жінка.
Український агросектор опинився на межі системної кризи через блокування чорноморських портів, яке може завдати галузі 7,5 мільярда доларів збитків у 2026-2027 році, зокрема 2,4 мільярда доларів додаткового логістичного навантаження, за оцінкою міністра агрополітики Тараса Висоцького, а також через енергетичний терор, що змусив великі олійноекстракційні як заводи "Кернел" та дніпровські "Потоки" тимчасово зупинити роботу. Водночас фермери зібрали лише третину врожаю кукурудзи й опинилися перед критичною дилемою: залишати зерно в полі чи використовувати його як пальне, дешевше за газ, оскільки закупівельні ціни не покривають витрат на досушування та перевезення. Чому вітчизняне сільське господарство зазнає багатомільярдних втрат навіть за наявності врожаю, які альтернативні шляхи експорту здатні врятувати виробників від банкрутства, як зупинка переробних гігантів вдарить по вартості базових продуктів для українців та чи загрожує криза з кукурудзою майбутній посівній кампанії й валютній стабільності держави? Гість — Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Як запобігти загибелі дітей на дорогах і яких законодавчих змін вимагають батьки, що втратили дітей. 10 листопада у Верховній Раді відкрили фотовиставку "Захистити право дитини на безпечну дорогу", приурочену до Всесвітнього дня пам’яті жертв дорожньо-транспортних пригод та Всеукраїнського тижня безпеки дорожнього руху, другий етап якого тривав з 9 до 15 листопада. Гостя — Оксана Левицька, членкиня Координаційної ради з безпеки дорожнього руху, голова правління ГО "Життя", співорганізатора фотовиставки у Верховній Раді з історіям дітей, які загинули на дорогах.
Унаслідок російських ударів по Києву тимчасово перекрито рух Північним і Південним мостами.
Вночі росіяни завдали удари дронами по Чугуєву на Харківщині.
Цієї ночі зазнало ударів підприємство паливно-енергетичного комплексу "Газпром нефтехим Салават" у Башкірії в росії, сукупна потужність переробки сировини якого 10 млн тонн на рік.
Ситуація в Чернігові.
Обстріли в місті.
Робота аграрного сектору Чернігівщини в умовах війни.
Причини зростання кількості справ про банкрутство фізичних осіб на Чернігівщині.
У Чернігові та на Чернігівщині поступово зростає туристичний збір.
У Чернігові втретє стартує акція "Долоньки тепла. Подаруй свято дитині воїна"
Розповідає журналістка чернігівської регіональної редакції УР Ірина Воробей.
Українцям надходять підозрілі повідомлення нібито від стримінгових сервісів та онлайн-кінотеатрів. У тексті можуть згадуватися дивні тарифи чи пропозиції, яких насправді не існує, але при цьому немає жодних посилань або прохань перейти на сайт. Це і може притупляти пильність, подібні розсилки можуть бути першим етапом шахрайської схеми зі збору активних номерів телефонів.
В Оболонському районі столиці внаслідок російської атаки пошкоджено житлові будинки та нежитлову будівлю. Відомо про одного постраждалого чоловіка.
Зранку у столиці через атаку рф тимчасово перекрито рух Північним і Південним мостами. З подробицями — кореспондент Суспільного.
Вранці вояки рф атакували об’єкт промислової інфраструктури Запоріжжя, є поранені.
16 листопада відбулася міністерська зустріч у Брюсселі, присвячена безпеці Чорного моря на тлі почастішання атак безпілотників на цивільні судна поблизу Румунії й Болгарії. Також обговоримо атаку на Кримський міст. Гість — Андрій Риженко, капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ України (2004-2020).
Через російські ракетні удари пошкоджені два мости в Києві. З подробицями про ситуацію у столиці - кореспондент Суспільного.
Зазнала ушкоджень і теплова мережа, без тепла наразі понад три сотні будинків Дарницького району, в окремих районах є перебої з подачею води.
Після осіннього ажіотажу панічні настрої на готівковому валютному ринку України вщухають, населення почало активніше здавати валюту, а пропозиція готівки зросла на 7,5%. Проте на безготівковому ринку спостерігається зворотна картина: на тлі історичного антирекорду дефіциту зовнішньої торгівлі у 6,3 мільярда доларів, добовий дефіцит на міжбанку підскочив майже до 240 мільйонів доларів, що змусило Нацбанк витратити понад 1,78 мільярда доларів за тиждень для втримання курсу біля позначки 45,42 грн за долар. Чому настільки розходяться настрої населення та реальний попит на міжбанку? Наскільки довго резерви НБУ зможуть перекривати такі обсяги торговельного дефіциту? Та чого очікувати від курсу гривні найближчим часом? Гість — Олег Пендзин, експерт "Економічного дискусійного клубу".
Росіяни завдали комбінованого удару по Запоріжжю, є загиблий і поранені.
Війська РФ атакували ракетами Смілу на Черкащині, там зросла кількість потерпілих.
Через новий удар по Керченському мосту рух транспорту мостом зупинили.
Ситуація в Харкові.
Удари російських фпв і ситуація в північному прикордонні Харківщини, які рішення пропонують для захисту?
Чи не щодня у зведеннях про наслідки ударів по Харківщині фігурують магазини, підприємства, склади, ферми. Яких втрат зазнає економіка області через російські удари, що з сільським господарством, торгівельними мережами, робочими місцями?
Розповдає журналістка харківської регіональної редакції УР Тетяна Кривоніс.
17 листопада - "день Х" для любителів "теорій змови". Останнім часом у мережі активно поширюються страшилки із закликами запасатися готівкою та продуктами через нібито заплановану на 17 листопада масштабну кібератаку, яка "обнулить" банківські рахунки і на три місяці вимкне світовий інтернет. На цьому тлі The Economist констатує, що сьогодні світ переживає справжній "золотий вік" теорій змови, які як ніколи швидко і масштабно процвітають у періоди глибоких соціальних та політичних потрясінь. Часто такі "страшилки" використовуються політиками та державами-агресорами. Чому в епоху миттєвого доступу до будь-яких знань людський мозок настільки охоче піддається паніці та шукає приховані змови там, де є банальні технічні збої чи випадковості? Як сьогодні ефективно протидіяти таким інформаційним вірусам, коли їх розганяють алгоритми соцмереж? І яку особливу небезпеку теорії змови становлять для українського суспільства в умовах повномасштабної війни та постійних російських інформаційно-психологічних операцій? Гість — Вахтанг Кебуладзе, філософ, письменник, перекладач.
Після нічної атаки росіян на Північний і Південний мости спеціалісти визначають ступінь пошкоджень, — інформує мер Кличко.
Цієї ночі в районі Кримського мосту пролунала низка потужних вибухів. За повідомленнями соцмереж, міст зазнав значних пошкодень і там міг обвалитися автомобільний проліт.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
17 листопада - "день Х" для любителів "теорій змови". Останнім часом у мережі активно поширюються страшилки із закликами запасатися готівкою та продуктами через нібито заплановану на 17 листопада масштабну кібератаку, яка "обнулить" банківські рахунки і на три місяці вимкне світовий інтернет. На цьому тлі The Economist констатує, що сьогодні світ переживає справжній "золотий вік" теорій змови, які як ніколи швидко і масштабно процвітають у періоди глибоких соціальних та політичних потрясінь. Часто такі "страшилки" використовуються політиками та державами-агресорами. Чому в епоху миттєвого доступу до будь-яких знань людський мозок настільки охоче піддається паніці та шукає приховані змови там, де є банальні технічні збої чи випадковості? Як сьогодні ефективно протидіяти таким інформаційним вірусам, коли їх розганяють алгоритми соцмереж? І яку особливу небезпеку теорії змови становлять для українського суспільства в умовах повномасштабної війни та постійних російських інформаційно-психологічних операцій? Гість — Вахтанг Кебуладзе, філософ, письменник, перекладач.
Росіяни атакували південь Одещини. Там травмовано людину.
Зросла кількість загиблих і постраждалих внаслідок ранкової атаки на Запоріжжя.
Україні потрібна енергосистема, яка буде швидко відновлюватись після атак. Експерти впевнені: стратегічне рішення потрібно ухвалювати саме зараз, під час війни. Вони запропонували першочергові кроки, які можуть дати ефект уже в найближчі місяці: посилення протиповітряного захисту енергооб'єктів, автономне живлення критичної інфраструктури та створення резерву аварійного обладнання. Учасники: Анатолій Пінчук, президент ВГО "Українська стратегія"; Віктор Бутко, інженер-енергетик; Ярослав Пономаренко, керівник групи моніторингу військових загроз ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Внаслідок російських атак у Києві вже двоє загиблих, є втрати через російські удари і у Вінниці.
На Харківщині вже збудовано 25 підземних шкіл. До кінця року планують завершити ще 10 об’єктів.
Один із найбільших виробників соняшникової олії зупинив роботу всіх своїх олійноекстракційних заводів. Як російські атаки на підприємства харчової промисловості вплинуть на виробництво соняшникової олії, українських аграріїв, внутрішній ринок та експорт? Чи є ризик дефіциту продукції та наскільки вразливою є продовольча галузь України перед російськими ударами? Гість — Павло Коваль, генеральний директор “Української аграрної конфедерації”.
Зранку російське військо завдало удару по приватному сектору та кондитерській фабриці у Дніпрі: поранено сімох людей.
Через пошкодження обладнання та зниження напруги у високовольтній мережі аварійні відключення електроенергії запроваджують у чотирьох областях.
Німеччина виділяє 300 мільйонів доларів на закупівлю американського озброєння для України в межах нового пакета, який готує спільно з Норвегією.
Минулого тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5651-2, який запроваджує єдину автоматизовану систему обліку пільгових пасажирських перевезень та повноцінно запрацює з 1 липня 2028 року. Застарілі паперові посвідчення будуть замінені на електронні квитки та забезпечать прозорий підрахунок кожної фактичної поїздки для чесної компенсації перевізникам. Наскільки реалістичним є термін у півтора року для технічної підготовки та підключення транспорту по всій країні? Хто саме фінансуватиме встановлення валідаторів у приватних маршрутках? Як на практиці працюватиме розрахунок за пільговиків, які користуються транспортом у "чужих" громадах? Гість — Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування.
Про влучання реактивного ворожого бойового дрону у Немишлянському районі Харкова інформує мер Ігор Терехов.
На Дніпропетровщині 700 000 родин лишились без світла після ранкової атаки ворога, — інформує ДТЕК.
На Сумщині двоє поліцейських дістали поранення внаслідок дронової атаки.
Президент підтвердив удар Сил оборони по Кримському мосту.
"Опалені крила" або "Мистецтво відродження. Краса, що народжується крізь випробування". Лоза, текстиль, ювелірна пластика і … сини на фронті. Про що свідчить виставка в Черкасах? Гість — Володимир Балибердін, народний майстер декоративно-ужиткового мистецтва, ювелір.
Внаслідок обстрілів знеструмлено частину споживачів у 9-ти областях.
300 млн доларів виділить Німеччина на черговий пакет закупівель американського озброєння для України.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Про гастрокультуру та крадіжки традицій москалями. Гостя — Лариса Латипова, менеджерка, корпоративна директорка, громадська діячка та засновниця культурно-гастрономічних ініціатив.
Зросла кількість поранених через ранкову атаку росіян на Дніпро.
У Рівному через атаку тимчасово припинили рух тролейбусів на всіх маршрутах.
Україна піднялася з 90-го на 87-ме місце у світовому індексі верховенства права зі 143 країн. Попри невелике зростання, показник досі залишається нижчим за рівень 2021 року. Водночас у світі верховенство права слабшає дев'ятий рік поспіль - World Justice Project. Якими є індикатори ефективності судів? Чому точкові покращення не дають системного ривка? Стан судової влади в Україні? Яким є вплив корупційних скандалів, тиску на антикорупційні органи та роботи Вищого антикорупційного суду на міжнародні оцінки України? Яким має бути баланс між національною безпекою та захистом основоположних прав людини під час війни? Якою є ціна неробочого верховенства права та його вплив на бізнес-середовище? Гість — Михайло Жернаков, виконавчий директор Фундації DEJURE.
У Брюсселі розпочалося засідання міністрів оборони країн Євросоюзу.
Іран розробляє плани нападу на високопосадовців адміністрації президента Дональда Трампа.
З початку повномасштабного вторгнення, за даними МЗС, Росія викрала з України понад 35 тис музейних предметів, а ще понад 2,3 мільйона артефактів залишаються в окупації під загрозою розграбування чи знищення, що є частиною цілеспрямованої політики РФ зі стирання української національної ідентичності та привласнення нашої спадщини. Наскільки ефективною є фіксація та верифікація викрадених цінностей та внесення до міжнародних розшукових баз (зокрема Інтерполу)? Яким є реальний стан колекцій на окупованих територіях? Як можна посилити міжнародний санкційний тиск на російські музейні інституції? Які ми маємо напрацювання дієвих юридичних механізмів для притягнення винних до відповідальності та майбутньої реституції українського мистецтва? Гості: Ігор Пошивайло, співзасновник Агенції стійкості культури, керівник Музею Майдану; Катерина Чуєва, експертка проєкту "Мережа захисту культурної спадщини", громадська та культурна діячка, експертка з питань музейної справи.
В окупованому Криму вдруге за два дні атаковано Керченський міст.
Підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробний завод у Башкортостані.
Майбутнє радіо: FM, подкасти, стримінг, відкриті студії. Чи "загрожують" подкасти класичному ефіру? Порівняння традиційного лінійного радіомовлення та аудіоконтенту "за запитом". Чим подкаст відрізняється від традиційної радіопрограми? Диджиталізація радіо: як сучасні станції успішно інтегруються в мобільні застосунки та соцмережі. Кросплатформенні проєкти, як спосіб розширення аудиторії, збільшення охоплення та залучення молодших слухачів. На прикладі одного з найуспішніших проєктів Українського радіо – культурно-історичного подкасту "Батьки засновники", який вже давно вийшов за "стіни" ефірних студій. Гості: Дмитро Афанасьєв, продюсер подкастів Суспільного Мовлення; Дарина Заржицька, директорка Sebto media, авторка подкасту "Ранкове допіо"; Олена Гусейнова, креативна продюсерка "Радіо Хартія", ведуча "Радіо Культура"; Вадим Міський, медіа-дослідник, програмний директор ГО “Детектор медіа”.
Німеччина виділить 300 мільйонів доларів на закупівлю американського озброєння для України.
У Києві частину Дарницького, Оболонського та Подільського районів переводять на резервне теплопостачання.
Майбутнє радіо: FM, подкасти, стримінг, відкриті студії. Чи "загрожують" подкасти класичному ефіру? Порівняння традиційного лінійного радіомовлення та аудіоконтенту "за запитом". Чим подкаст відрізняється від традиційної радіопрограми? Диджиталізація радіо: як сучасні станції успішно інтегруються в мобільні застосунки та соцмережі. Кросплатформенні проєкти, як спосіб розширення аудиторії, збільшення охоплення та залучення молодших слухачів. На прикладі одного з найуспішніших проєктів Українського радіо – культурно-історичного подкасту "Батьки засновники", який вже давно вийшов за "стіни" ефірних студій. Гості: Дмитро Афанасьєв, продюсер подкастів Суспільного Мовлення; Дарина Заржицька, директорка Sebto media, авторка подкасту "Ранкове допіо"; Олена Гусейнова, креативна продюсерка "Радіо Хартія", ведуча "Радіо Культура"; Вадим Міський, медіа-дослідник, програмний директор ГО “Детектор медіа”.
Російські війська завдала удару по Мукачеву, через що Угорщина короткостроково зупиняє залізничне сполучення з Україною.
У Вінниці внаслідок російського обстрілу загинула жінка.
Промисловий чи домашнього приготування: який корм краще обрати для вашого домашнього улюбленця. Гостя — Єлизавета Бабій, ветеринарна лікарка.
Чергове судове засідання у справі про вбивство Андрія Парубія розпочалося у Львові.
В окупованому Криму вдруге за два дні атаковано Керченський міст.
Ситуація в Чернівцях.
У Вижницькій лікарні на Буковині планують модернізувати систему опалення за понад 10 мільйонів гривень кредиту.
Чи зникла проблема маловоддя Дністра після дощів - відповідь Укргідроенерго.
У грудні в Чернівцях запрацює на Соборній площі зимовий ярмарок, провести який зініціював ветеран війни та підприємець, а також відкриється резиденція святого Миколая в музеї просто неба.
Розповідає журналістка УР із Чернівців Галина Комерзан.
Від жовтня 2026 року у Вищому земельному суді Гамбургу розглядають справу про підрив "Північних потоків", а на лаві підсудних – український офіцер Сил спеціальних операцій Сергій Кузнецов. Вчора, 16 листопада відбулося чергове судове засідання, після якого ми записали одного з команди адвокатів – народного депутата кількох скликань, а нині керуючого партнера адвокатського об’єднання "Катеринчук, Моор і партнери" Миколу Катеринчука. Це дуже непроста справа, бо, по-перше, Сергій Кузнецов не дає свідчень, бо як офіцер ССО не може розголошувати таємної інформації, а по-друге, німецька прокуратура має беззаперечно довести, що Кузнєцов здійснив підрив газогонів, бо інакше суд мусить його виправдати попри будь-який політичний контекст. Водночас політика визначає юридичну рамку процесу: через невизнання операції з боку України та статус газогонів суд розглядає це не як епізод війни між Києвом і Москвою, а як кримінальний злочин проти безпеки Німеччини.
Від жовтня 2026 року у Вищому земельному суді Гамбургу розглядають справу про підрив "Північних потоків", а на лаві підсудних – український офіцер Сил спеціальних операцій Сергій Кузнецов. Вчора, 16 листопада відбулося чергове судове засідання, після якого ми записали одного з команди адвокатів – народного депутата кількох скликань, а нині керуючого партнера адвокатського об’єднання "Катеринчук, Моор і партнери" Миколу Катеринчука. Це дуже непроста справа, бо, по-перше, Сергій Кузнецов не дає свідчень, бо як офіцер ССО не може розголошувати таємної інформації, а по-друге, німецька прокуратура має беззаперечно довести, що Кузнєцов здійснив підрив газогонів, бо інакше суд мусить його виправдати попри будь-який політичний контекст. Водночас політика визначає юридичну рамку процесу: через невизнання операції з боку України та статус газогонів суд розглядає це не як епізод війни між Києвом і Москвою, а як кримінальний злочин проти безпеки Німеччини.
Президент вперше прокоментував резонансне розслідування НАБУ у справі "Карфаген", заперечивши причетність згаданих на плівках високопосадовців до співпраці зі злочинним угрупованням. Водночас “Мексиканець” дав велике інтерв'ю українському блогеру. А в Естонії тим часом після тривалої перерви відновилася активність українських колцентрів - про це повідомляють місцеві правоохоронні органи. Чи пов'язані ці події між собою? Навіщо заговорив "Мексиканець" та кому це вигідно? І чому "Карфаген" буде не просто зруйнувати? Гостя — Ірина Федорів, співзасновниця громадської ініціативи “Голка”, громадська діячка.
Європейський Союз затвердив склад своєї делегації на мирні переговори між Україною, США та Росією: за столом перемовин будуть присутні представники інституцій ЄС і п’яти країн Коаліції охочих групи Е5 - Німеччини. Як цей склад європейських учасників вплине на перебіг перемовин і чи допоможе він наблизити реальне припинення війни? Гостя — Оксана Юринець, народна депутатка України VIII скликання, ексголова української делегації у ПА НАТО, професорка Національного університету "Львівська політехніка".
Вогонь по мостах. Обговоримо враження Керченського Силами оборони України, а також Південного і Північного в Києві рашистами. Гість — Богдан Долінце, авіаційний експерт, член Громадської ради при Державіаслужбі.
Як пошкодження Керченського мосту впливає не лише на Крим, а й на російські річкові порти Дону, Волги і навіть Каспію? Гість — Володимир Заблоцький, оглядач журналу Defence Express, капітан 1 рангу у відставці, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України.
Місія Міжнародного валютного фонду завершила переговори про другий і третій перегляди чотирирічної програми розширеного фінансування, але остаточної домовленості поки немає. Що для України на кону і які завдання на найближчий час? Гість — Олександр Крамаренко, економічний оглядач агенції “Інтерфакс-Україна”.
Після осіннього ажіотажу панічні настрої на готівковому валютному ринку України вщухають, населення почало активніше здавати валюту, а пропозиція готівки зросла на 7,5%. Проте на безготівковому ринку спостерігається зворотна картина: на тлі історичного антирекорду дефіциту зовнішньої торгівлі у 6,3 мільярда доларів, добовий дефіцит на міжбанку підскочив майже до 240 мільйонів доларів, що змусило Нацбанк витратити понад 1,78 мільярда доларів за тиждень для втримання курсу біля позначки 45,42 грн за долар. Чому настільки розходяться настрої населення та реальний попит на міжбанку? Наскільки довго резерви НБУ зможуть перекривати такі обсяги торговельного дефіциту? Та чого очікувати від курсу гривні найближчим часом? Гість — Олег Пендзин, експерт "Економічного дискусійного клубу".
Локальне перемир’я як прикриття для перегрупування військ: на зустрічі з американськими посланцями Путін запропонував організувати "гуманітарну місію" в Костянтинівці за зразком операції в Олешках і попросив п’ять днів тиші нібито для розмінування доріг. У Києві цей план назвали очевидною військовою хитрістю: радник президента Дмитро Литвин нагадав, що під час жовтневого режиму тиші в Олешках росіяни під виглядом евакуації завели в місто техніку та провели ротацію військових. Навіщо Кремлю п’ятиденна пауза на цій ділянці фронту, якою є реальна ситуація в Костянтинівці та чи погодиться Україна на таку місію? Що зуміли зробити росіяни під прикриттям гуманітарної місії в Олешках? Гість — Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Українцям надходять підозрілі повідомлення нібито від стримінгових сервісів та онлайн-кінотеатрів. У тексті можуть згадуватися дивні тарифи чи пропозиції, яких насправді не існує, але при цьому немає жодних посилань або прохань перейти на сайт. Це і може притупляти пильність, подібні розсилки можуть бути першим етапом шахрайської схеми зі збору активних номерів телефонів.
Минулого тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5651-2, який запроваджує єдину автоматизовану систему обліку пільгових пасажирських перевезень та повноцінно запрацює з 1 липня 2028 року. Застарілі паперові посвідчення будуть замінені на електронні квитки та забезпечать прозорий підрахунок кожної фактичної поїздки для чесної компенсації перевізникам. Наскільки реалістичним є термін у півтора року для технічної підготовки та підключення транспорту по всій країні? Хто саме фінансуватиме встановлення валідаторів у приватних маршрутках? Як на практиці працюватиме розрахунок за пільговиків, які користуються транспортом у "чужих" громадах? Гість — Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування.
Панамська афера: як грандіозне будівництво каналу між Атлантичним і Тихим океанами перетворилося на одну з найбільших фінансових катастроф XIX століття? Як авторитет Фердинанда де Лессепса змусив сотні тисяч французів вкласти заощадження у проєкт, який стрімко наближався до краху? Чому керівництво компанії приховувало реальний стан будівництва, продовжувало продавати облігації та витрачало гроші інвесторів на підкуп політиків, депутатів і журналістів? І як "панамський скандал" став у Франції символом корупції, маніпуляцій і зради довіри звичайних вкладників?. Гості: професор кафедри банківської справи та страхування Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Сергій Ходакевич та комунікаційний стратег Юрій Богданов.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Майбутнє радіо: FM, подкасти, стримінг, відкриті студії. Чи "загрожують" подкасти класичному ефіру? Порівняння традиційного лінійного радіомовлення та аудіоконтенту "за запитом". Чим подкаст відрізняється від традиційної радіопрограми? Диджиталізація радіо: як сучасні станції успішно інтегруються в мобільні застосунки та соцмережі. Кросплатформенні проєкти, як спосіб розширення аудиторії, збільшення охоплення та залучення молодших слухачів. На прикладі одного з найуспішніших проєктів Українського радіо – культурно-історичного подкасту "Батьки засновники", який вже давно вийшов за "стіни" ефірних студій. Гості: Дмитро Афанасьєв, продюсер подкастів Суспільного Мовлення; Дарина Заржицька, директорка Sebto media, авторка подкасту "Ранкове допіо"; Олена Гусейнова, креативна продюсерка "Радіо Хартія", ведуча "Радіо Культура"; Вадим Міський, медіа-дослідник, програмний директор ГО “Детектор медіа”.
Степан Рудницький — науковець, географ та геополітик. Він обґрунтував Україну з геополітичної точки зору. Його мапами користувалася делегація УНР на міжнародних переговорах щодо майбутнього України. Він став засновником сучасної української географії й керівником Інституту географії при Академії наук. Яким є геополітичне становище України у працях Степана Рудницького? Як Україні забезпечити свій суверенітет? Гість програми — доктор географічних наук Іван Ровенчак.
Олена Теліга — поетка, публіцистка, громадсько-політична діячка. Як молода поетка увійшла до "вісниківської квадриги" й стала улюбленицею Дмитра Донцова? Які ідеї висловлювала Олена Теліга в своїй поезії та публіцистичних статтях 1930-х – початку 1940-х років? Чому, попри попередження й настійливі рекомендації виїхати з Києва, оунівка лишилася у столиці? Про творчість і державницький чин незламної борчині за самостійну українську державу — голова ОУН Богдан Червак.
Євген Маланюк. Його називали "Імператором залізних строф" через мілітаризм і різкість поетичних рядків. Його образ України як Степової Еллади перевернув культурологічні уявлення про Україну. Його публіцистичні есеї, що таврували феномен малоросійства, лишаються актуальними дотепер. Черговий епізод проєкту присвячено натхненному поету, есеїсту, культурологу та історіософу Євгену Маланюку. Гість — письменник і військовий Анатоліій Дністровий аналізує тексти мислителя, в яких він осмислював причини поразки Української народної республіки та шлях до відновлення незалежності. Які ідеї приховує збірка "Стилет і стилос" Євгена Маланюка? Який вплив він справив на українську суспільну думку в діаспорі та вже у незалежній Україні?
Мілена Рудницька. Її називають "міністеркою закордонних справ таємної Української держави". Вона однією з перших відкрила світові очі на злочин Голодомору-геноциду в УСРР. Вона стала лідеркою українського жіночого руху у міжвоєнній Європі. Які меседжі просувала з високої трибуни Ліги Націй? Які завдання ставила перед собою як депутатка Польського Сейму? Якою бачила майбутню незалежну Україну, боротьбі за яку присвятила життя? Гість — Андрій Гринчук, дослідник спадщини Мілени Рудницької.
Микола Хвильовий — літературний геній та найбільший символ Розстріляного відродження, публіцист, чий заклик "Геть від Москви!" розлютив самого Сталіна. Націонал-комуніст, який прагнув творення самостійної України замість Малоросії, що вічно озирається на "Старшого брата". Як Хвильовий обґрунтовував право України на самостійність у складі СРСР? Що він розумів під поняттям "психологічна Європа", котра мала стати взірцем для України? Чому своє самогубство він перетворив на перформанс і який меседж хотів донести? Літературознавець Євгеній Стасіневич проаналізував ключові твори письменника, щоб реконструювати його світогляд.
Микола Скрипник та Василь Еллан-Блакитний, уродженці Донеччини й Чернігівщини, які стали ключовими організаторами більшовицької політики українізації. Представники так званого націонал-комунізму, які відстоювали суб’єктність і рівноправність України у складі СРСР. Функціонери, які заклали фундамент для національного відродження 1920-х років. Як Еллан-Блакитний і Скрипник дискутували зі Сталіном щодо прав України? Як Скрипнику і Еллану-Блакитному вдалося за кілька років українізувати всі сфери життя в Україні? За що було репресовано Харківський правопис, підготовлений Скрипником? Гість — історик Геннадій Єфіменко.
Він був другою людиною в Українській Центральній Раді і вигадав назву проголошуваній державі — Українська Народна Республіка. Він дослідив історію українського письменства й довів приналежність творів часів Русі саме до української, а не російської літератури. Саме його тоталітарна система "призначила" головним обвинуваченим у сфабрикованій справі Спілки визволення України, визнавши статус лідера покоління борців за свободу. Історик та письменник Ігор Стамбол аналізує життєвий шлях Сергія Єфремова, шукаючи відповіді на такі запитання: Чому саме його сучасники шанобливо величали "совістю нації"? Як Сергій Єфремов уклав канон української літератури, яким ми послуговуємося дотепер? Та як він дійшов до ідеї пан'європейської конфедерації, фактично провістивши Європейський Союз?
Він знав 60 мов і довів стародавність української мови, чий початок виводив із 11 сторіччя. Він став засновником українського сходознавства і сформував український погляд на Схід. Він був генієм, якого радянська влада знищила тричі – ув’язнила, убила та стерла пам'ять. Видатний український науковець, один із чільних творців Української Академії Наук Агатангел Кримський. Гість — директор Дипломатичної академії імені Г. Удовенка при МЗС Ігор Осташ — про Агатангела Кримського як державотворця. Чому сходознавство – це паспорт суверенної нації? Як Агатангел Кримський науково розбив підвалини "русского міра"? В кого закохувався мовознавець і чи відповіла Леся Українка взаємністю на його почуття?
Він був етнічним поляком, але палко підтримував українську монархію. Він відкинув народництво і першим запропонував будувати українську політичну націю.
Наступний епізод проєкту "Батьки-засновники" присвячено провідному ідеологу українського консерватизму – В’ячеславу Липинському.
Гість програми — доктор історичних наук Ігор Гирич досліджує драматичну постать найсильнішого українського мислителя першої половини ХХ ст., якого не зрозуміли ані поляки, яких він зрікся, ані українці, яким запропонував цілісну консервативну ідеологію.
Як Липинський переосмислив українську історію, започаткувавши державницький підхід в історіописанні?
Які послання він залишив українцям у "Листах до братів-хліборобів"?
Яку місію, на думку Липинського, має виконати Україна в межах всесвітньо-історичного процесу?
Хто написав текст Акту проголошення незалежності України? Хто гуртував демократичну опозицію й хто переконував комуністів? Кого можна вважати батьками-засновниками сучасної України? Шукайте відповіді у спеціальному випуску проєкту "Батьки-засновники", записаному з нагоди Дня Незалежності. До розмови запросили історика, автора проєктів Суспільного Олександра Зінченка.