Українське радіо слухати онлайн
На часі. Культура
00:05:10
в ефірі
На часі. Культура
Ювілейний, 90-й сезон Національної оперти України завершується: "Ханума" — класика з новими акцентами, аудіовізуальний проєкт "Колискова. В обіймах війни" і прем'єри музичних творів у Гала-концерті. Гість — Богдан Струтинський, народний артист України, генеральний директор-художній керівник театру.
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89
00:00:02
Новини
00:05:10
На часі. Культура
00:51:08
Українське радіо рекомендує
Новини

​​​​​​Достовірна інформація з перевірених джерел

Архів передачі Новини >

Українське радіо програма передач

Харківська область, 22 червня 2025 року

00:00 - 00:05

У Краматорську пролунали вибухи.

На саміті НАТО в Гаазі скасовано засідання щодо України.

00:05 - 00:51
Ювілейний, 90-й сезон Національної оперти України завершується: "Ханума" — класика з новими акцентами, аудіовізуальний проєкт "Колискова. В обіймах війни" і прем'єри музичних творів у Гала-концерті. Гість — Богдан Струтинський, народний артист України, генеральний директор-художній керівник театру.
01:00 - 01:05
01:05 - 01:24

Reuters: спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог планує найближчими днями відвідати Білорусь. Команда Трампа шукає шлях до перемир’я в Мінську? Гість — Павло Радь, аналітик програми російських та білоруських студій аналітичного центру "Українська призма".

01:24 - 01:46

Рекрутинг 20-го окремого полку безпілотних систем "К-2", а також проблема СЗЧ, і поверненя з СЗЧ, як приймають цих військових? Гість — Ярослав Калінін, начальник рекрутингу 20-го окремого полку безпілотних систем "К-2" (ОПБС).

01:46 - 01:59

"Серце" - Жадан/Собаки."Ба" - Kola. "Ой, чий то кінь стоїть" - Orest. "Тепло так" - Domiy. "Розірвані спогади" - Denoma.

02:00 - 02:05
02:05 - 02:09

Звернення Президента України Володимира Зеленського.

02:14 - 02:34

Ще раз про безпеку під час повітряних ударів, що треба знати і пам'ятати? Де сховатися під час ворожих обстрілів: нагадаємо головні правила і навички, які можуть врятувати життя. Як поводитися, якщо опинився поряд з епіцентром вибуху чи під завалом? Гість — Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС України; на зв'язку — Ігор Молодан, експерт з безпеки, інструктор з виживання і тактичної медицини.

02:34 - 02:45

"Аудіокнижка". Людмила Старицька-Черняхівська, "Діамантовий перстень". Історична повість. Читає народна артистка України Лариса Руснак.

03:00 - 03:05
03:05 - 03:29

Що відбувається на Харківщині. Про ухвалений парламентом закон, який дозволяє створення спільних оборонних проєктів між державою та приватним бізнесом. Адже завдяки йому вдасться залучати приватні інвестиції у військово-промисловий сектор, розвивати технологічні потужності й не лише. Наскільки важливою є ця законодавча ініціатива? Гість — Юрій Федоренко, командир 429 окремого полку безпілотних систем "АХІЛЛЕС".

03:29 - 03:47

“Пилип Орлик. Шлях гетьмана”: у Києві вперше покажуть унікальні експонати, пов’язані з гетьманом Пилипом Орликом. Гостя — історикиня Національного заповідника "Гетьманська столиця" Наталія Дробязко

03:47 - 03:59

Україна та Австрія в єдності: хор імені Григорія Верьовки та переможниця Євробачення—2016 Джамала виступлять із концертом у Відні. Гостя — організаторка концерту Юлія Гершун

04:00 - 04:05
04:05 - 04:59

"Ти сонце в небі" - Софія Ротару.

"Два кольори" - Василь Зінкевич.

"Ти, тільки ти" - Оксана Білозір.

"Весна примари" - Надія Пащенко.

"Марічка" - Павло Зібров.

"Тіко ти" - Віка Врадій.

"Я про тебе мріять хочу" - Співаючі юнги.

"Зоряна ніч" -  Жива вода/Іво Бобул.

"Афіни, Київ і Стамбул" - Віктор Павлік.

"Піду горами" - Світязь.

"Диво сторона" - Лілія Сандулеса.

"Все буде гаразд" - Тарас Петриненко.

"Золотоволоска" - Назарій Яремчук.

"Музиченьки" - Алла Кудлай.

"Русалонька" - Руся.

"Коло річки" - Іван Попович.

05:00 - 05:05
05:05 - 05:48

Чому важливо не дозволити історичним суперечкам знищити зближення України та Польщі. Як уявляв взаємини Варшави і Києва один із найважливіших польських інтелектуалів ХХ ст. Юліуш Мєрошевський. Гість — Лукаш Адамський, доктор історичних наук, заступник директора польського Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського.

05:48 - 05:58

"Сонячна" - Kalush. "Думки" - Mayorova. "Шукали вчора" - Otoy. "Імператори" - Klavdia Petrivna. "Білгород" - Саша Чемеров/Міша Крупін/Коля Сєрга.

06:00 - 06:07
06:07 - 06:36

Бугурт як метод відновлення та інструмент допомоги військовим ветеранам. Гостя — Олена Кречет, засновниця і керівниця ветеранського проєкту "Бугурт Січ".

06:36 - 06:45

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) провів масштабне дослідження про права дітей, яке покзало, що понад третина українців порушують права власних дітей. Про дослідження, чому так відбувається, які порушення визнають батьки та наскільки українські родини взагалі обізнані про права дітей, як можна виправити ситуацію? Гість — Ростислав Гаврилов, фахівець з комунікацій, ЮНІСЕФ.

06:45 - 06:57

Як пам'ять про славну козацьку минувщину оживає в сучасній українській символіці. Які символи, відзнаки, нагороди і кольори знайшли втілення в сучасній атрибутиці військових та в переможних знаках Збройних Сил України. Гість — Олександр Сурченко, історик, науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи Національного заповідника "Хортиця".

07:00 - 07:07
07:12 - 07:35

Ще раз про безпеку під час повітряних ударів, що треба знати і пам'ятати? Де сховатися під час ворожих обстрілів: нагадаємо головні правила і навички, які можуть врятувати життя. Як поводитися, якщо опинився поряд з епіцентром вибуху чи під завалом? Гість — Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС України; на зв'язку — Ігор Молодан, експерт з безпеки, інструктор з виживання і тактичної медицини.

07:35 - 07:55

Звитяжний воїн з романтичним прізвищем Ружа. Це кавалер ордена "За мужність" Сергій з позивним "Хата" — головний сержант взводу розвідки бригади оперативного призначення "Спартан" Національної гвардії України.

08:00 - 08:07
08:07 - 08:30

Чи здатна рф інтенсифікувати повітряні атаки на території нашої країни і чи справді вони можуть стати масштабнішими восени. На чому базуються такі прогнози? І як реально цьому можна протистояти. Актуальна ситуація на фронті. Гість — Денис Ярославський, командир підрозділу розвідки ЗСУ.

08:30 - 08:35
08:38 - 08:47

Ситуація в Тернополі.

08:47 - 08:54

Ситуація в Полтаві.

09:02 - 09:10
09:10 - 09:27

Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ухвалив рішення про створення Підкомітету з питань відновлення державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях України, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Над якими напрямами працюватиме Комітет? Гостя — Таміла Ташева, народна депутатка України, членкиня фракції партії "Голос".

09:30 - 09:35
09:35 - 09:57

Пейнтбол для ветеранів, інклюзивний спорт. На ВДНГ у Києві відбувається великий спортивний захід — змагання з адаптивного пейнтболу для ветеранів та людей з інвалідністю. Гість — Єгор Алєксєєнко, керівник адаптивного напряму "Агенції масового спорту України".

10:00 - 10:07
10:07 - 10:30

Коли банк може спитати: звідки у вас гроші і чому не варто ігнорувати запити фінустанови? Чи відстежує банк дрібні транзації, і як розблокувати картку, якщо таке сталося? Про юридичні аспекти фінансовового моніторингу. Гостя — Леся Михаленко, адвокатка.

10:30 - 10:35
10:38 - 10:56

Коли банк може спитати: звідки у вас гроші і чому не варто ігнорувати запити фінустанови? Чи відстежує банк дрібні транзації, і як розблокувати картку, якщо таке сталося? Про юридичні аспекти фінансовового моніторингу. Гостя — Леся Михаленко, адвокатка.

11:00 - 11:07
11:07 - 11:27

Бібліотерапія — від яких хвороб лікують тв книжки, які медики виписують за рецетом. Гостя — Тамара Сухенко, співзасновниця благодійного фонду "Бібліотечна країна", психологиня, фасилітаторка.

11:30 - 11:35
11:35 - 11:56

Бібліотерапія — від яких хвороб лікують тв книжки, які медики виписують за рецетом. Гостя — Тамара Сухенко, співзасновниця благодійного фонду "Бібліотечна країна", психологиня, фасилітаторка.

12:00 - 12:07
12:07 - 12:27

Жінка-воїн, жінка великої патріотичної душі. Наталя Федоренко на псевдо "Валєрчик" — головний сержант взводу звʼязку 118-ї окремої механізованої бригади.

12:30 - 12:35
12:38 - 12:57

Жінка-воїн, жінка великої патріотичної душі. Наталя Федоренко на псевдо "Валєрчик" — головний сержант взводу звʼязку 118-ї окремої механізованої бригади.

13:00 - 13:07
13:07 - 13:26

22 червня 1941 року Німеччина напала на СРСР. Почалася німецько-радянська війна. Чи лишаються невідомі сторінки у цьому протистоянні, на які запитання історики досі продовжують шукати відповіді, зокрема, якщо говорити про причини і передумови. Розвінчування міфів, які досі живі. Гість — Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

13:30 - 13:35
13:35 - 13:56

Обговорюємо рішення, що визначають життя країни, важливі зустрічі. Останні новини.

14:00 - 14:07
14:07 - 14:30

Спецефір до Дня пам'яті та Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років "Перемога. Український вимір війни".

Перемога. Український вимір у війні. Яку роль зіграли українці і Україна в Другій світовій війні? Як зупинити тенденцію останніх десятиліть зводити роль українців і України у війні до ролі УПА, яка викликає складну реакцію наших сучасних сусідів і союзників. Водночас фактично замовчується, якщо не піддається осуду, роль України і мільйонів українців, які воювали проти нацистської Німеччини у складі Червоної Армії і зробили ледь не вирішальний внесок у цю перемогу, разом з іншими народами тодішнього СРСР. Яку роль зіграли українці і Україна у війні проти нацизму і які жертви принесли? Гість — Владислав Гриневич, доктор політичних наук.

14:30 - 14:35
14:38 - 14:59

Спецефір до Дня пам'яті та Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років "Перемога. Український вимір війни".

Перемога. Український вимір у війні. Яку роль зіграли українці і Україна в Другій світовій війні? Як зупинити тенденцію останніх десятиліть зводити роль українців і України у війні до ролі УПА, яка викликає складну реакцію наших сучасних сусідів і союзників. Водночас фактично замовчується, якщо не піддається осуду, роль України і мільйонів українців, які воювали проти нацистської Німеччини у складі Червоної Армії і зробили ледь не вирішальний внесок у цю перемогу, разом з іншими народами тодішнього СРСР. Яку роль зіграли українці і Україна у війні проти нацизму і які жертви принесли? Гість — Владислав Гриневич, доктор політичних наук.

15:00 - 15:07
15:07 - 15:30

Окупована культура України. Про що говорили на всеукраїнському форумі? Гостя — Діана Трима, директорка департаменту культури Маріуполя у 2017-2023 роках, авторка проєктів з підтримки ВПО.

15:30 - 15:35
15:36 - 15:40

Нова шахрайська схема на тимчасово окупованих територіях — викрадають паспортні дані і підписують контракт з російською армією. Більш детально розповість наша колега Вікторія Марченко. Також вона розкаже про те, як квітка-ірис на честь художниці-наївістки з Олешок, поширюватиме пам'ять про знищене мистецтво.

16:00 - 16:07
16:07 - 16:28

Золото, податки і занепад: економічні помилки Інків та Ацтеків, які коштували їм існування. Порівняння економічних моделей давніх цивілізацій та роль природних ресурсів у формуванні багатства. Чому ці імперії виявилися вразливими до зовнішнього втручання іспанців? Гості: Вадим Рубель, доктор історичних наук, професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Віталій Паздрій, доцент кафедри бізнес-економіки та підприємництва Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

16:30 - 16:35
16:35 - 16:52

Золото, податки і занепад: економічні помилки Інків та Ацтеків, які коштували їм існування. Порівняння економічних моделей давніх цивілізацій та роль природних ресурсів у формуванні багатства. Чому ці імперії виявилися вразливими до зовнішнього втручання іспанців? Гості: Вадим Рубель, доктор історичних наук, професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Віталій Паздрій, доцент кафедри бізнес-економіки та підприємництва Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

17:00 - 17:07
17:07 - 17:27

Республіка Хорватія пройшла шлях тривалих воєн з сусідами, відокремлення від союзної держави, євро- та євроатлантичної інтеграції. У чому її досвід може бути корисним Україні? На яких принципах сьогодні базуються міжнородні відносини, що ми бачимо на поверхні, а що залишається за кадром? Хто такий Почесний Консул та що треба аби ним стати? Гість — Віталій Запухляк, Почесний Консул Республіки Хорватія в західному регіоні України, економіст-міжнародник.

17:30 - 17:35
17:35 - 17:57

Республіка Хорватія пройшла шлях тривалих воєн з сусідами, відокремлення від союзної держави, євро- та євроатлантичної інтеграції. У чому її досвід може бути корисним Україні? На яких принципах сьогодні базуються міжнородні відносини, що ми бачимо на поверхні, а що залишається за кадром? Хто такий Почесний Консул та що треба аби ним стати? Гість — Віталій Запухляк, Почесний Консул Республіки Хорватія в західному регіоні України, економіст-міжнародник.

18:00 - 18:07
18:30 - 18:35
18:35 - 18:57

Підбиваємо підсумки дня, що минає.

19:00 - 19:07
19:07 - 19:30

Залучення жінок до сфери гуманітарного розмінування: що мотивує та які барʼєри виникають. Гостя — Анастасія Молоціян, аналітикиня, дослідниця ГО "Дівчата".

19:30 - 19:40
19:40 - 19:59

Відомий волинський журналіст Святослав Лисюк. Місце його звитяги на визвольній війні — Бахмут, Торецьк… Він заступник командира батальйону 42-ї механізованої бригади.

20:00 - 20:07
20:07 - 20:30

Петербурзький міжнародний економічний форум: бравада і відверте вихваляння кремля? Чи справді росія ще зберігає певний економічний потенціал? Чи спрацьовує санкційний режим проти агресора? Який реальний стан російської економіки? Гість — Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту Конфліктології та Аналізу росії.

20:30 - 20:35
20:35 - 20:57

Петербурзький міжнародний економічний форум: бравада і відверте вихваляння кремля? Чи справді росія ще зберігає певний економічний потенціал? Чи спрацьовує санкційний режим проти агресора? Який реальний стан російської економіки? Гість — Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту Конфліктології та Аналізу росії.

21:35 - 21:57

Про множинне громадянство, реєстр військовслубовців, декларації посадовців, корупцію і про те, як Україна виконує умови європейської програми Ukraine Facility. Гостя — Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії "Слуга народу".

22:00 - 22:07
22:07 - 22:57

З якими здобутками українські фермери підійшли до свого тридцятип’ятирічного ювілею і чому кількість фермерських господарств в умовах воєнного стану помітно скорочується?

Як підвищити ефективність агробізнесу в умовах, коли рентабельність виробництва знижується через воєнні загрози та їхні негативні впливи на економіку? Коли зміни клімату усе дошкульніше позначаються на вирощуванні сільськогосподарських культур. Чи справді одеський регіон стає осередком інноваційного господарювання на українській ниві? У чому це проявляється в практичній діяльності хліборобів краю, які першими в Україні розпочали “Жнива-2025”? Яким чином у цьому південному регіоні аграрії використовують можливості зрошення? Чому наразі стримується створення організацій водокористувачів? Як розв’язання цієї проблеми бачать у Мінагрополітики України?

23:00 - 23:05
23:05 - 23:56

Фронт, тил, зброя, допомога: аналіз ситуації. Який "внесок" парламенту в безпеку та оборону і чому депутати запізнюються з ухваленням потрібних рішень. Гість — Олександр Саєнко, військовий експерт-аналітик НАКО (Незалежна антикорупційна комісія), військовий аташе у Франції (2011-2012 роки), полковник, командир бригади (2022-2023 роки).

Архів Українського радіо, передача Новини

Завідувач відділу Національного музею історії України Олександр Кучерук — про очільника Української народної республіки, мислителя Симона Петлюру.

"Мало любити Україну до глибини душі, її треба любити до глибини кишені", – ці сакраментальні слова, які належать видатному громадському діячу, видавцю й меценату Євгенові Чикаленку, повною мірою відбивають його власний підхід до підтримки української справи. На рубежі 19 – 20 сторіч уродженець Одещини Чикаленко став одним із ключових спонсорів українського національного відродження, фінансуючи численні видавничі проєкти, періодичні видання, допомагаючи українським громадам розвивати різноманітні проєкти. Як він заробив свої статки й що спонукало його значну частину заощаджень спрямувати на українські проєкти? Гість - письменник та журналіст Олег Криштопа.

Якщо Іван Котляревський заснував сучасну українську літературу, Тарас Шевченко створив художній міф України, а Михайло Грушевський обґрунтував історичну тяглість від Русі до України, то Микола Міхновський увійшов в українську історію як політик, який першим уголос заявив про політичну мету – створення самостійної України. Однойменна брошура, котра змінила хід історії України, вийшла друком 1900 року. Досвідчений адвокат Микола Міхновський вдався до історичної та юридичної аргументації і переконливо показав, що становище України в Російській імперії веде до занепаду українців, тож Україна має законне право на проголошення незалежності. Про батька-засновника Миколу Міхновського — історик Юрій Юзич.

Наприкінці 19 сторіччя проголошення амбітної політичної мети – утворення самостійної та соборної Української держави – витало в повітрі й мусило зрештою визріти. Парадоксально, але тим мислителем, який вперше публічно заговорив про здобуття незалежності України, став не націоналіст із Наддніпрянської України, а марксист із Галичини Юліан Бачинський. Журналіст Олексій Мустафін розповість про мислителя, який на 5 років раніше від Миколи Міхновського проголосив політичну мету – здобуття незалежності України. Як Бачинський дійшов до цієї ідеї й чим її обґрунтував, та як склалася доля батька-засновника.

Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Історик Ігор Гирич розповідає про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким. Яку роль він відводив народові та державі в історії України. Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії.

Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка Лариса Косач – донька Олени Пчілки і племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність і не випадково обрала собі промовистий псевдонім – Леся Українка. Письменниця, авторка проникливої монографії про Лесю Українку Оксана Забужко розповідає, який образ України постає у творах Лесі Українки, чому вона часто порівнює Україну із Давньою Грецією та який вплив справила письменниця на процес українського націєтворення.

"Української мови ніколи не існувало, не існує і бути не може, тому що це тільки говірка російської мови!" – ключова теза російської пропаганди, яку активно використовувала Московія впродовж сторіч задля заперечення природного права українців на власну культуру й освіту. Протягом декількох десятиріч науковці та мовознавці на чолі із Борисом Грінченком збирали слова, аби укласти щонайповніший словник української мови й показати її придатність для творення національних літератури й культури. Історик Ігор Стамбол — про геніального словникаря Бориса Грінченка. За що мовознавець критикував своїх сучасників. Як його праця вплинула на процес націєтворення українців.

Майже сторіччя тому у своєму есеї "Душа і пісня" український філософ ХХ сторіччя Микола Шлемкевич зазначив, що впродовж багатьох сторіч українська душа проявляла себе щонайглибше не через тексти чи публіцистичні трактати, а через музику та пісні. Про найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який не просто підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня, але й спромігся інтегрувати українські народні співи й мелодії доПро найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня. класичної музики. Гість — Микола Лисенко, праправнук видатного композитора, диригент.

Попри розхожі стереотипи про те, що ідеологи української самостійності походять як не зі Львова, то з Києва, насправді сонм діячок та діячів, яких можна іменувати батьками-засновниками України, подарував нам буквально кожен край, зокрема, й Крим. Двадцять другий епізод проєкту "Батьки-засновники" присвячено одному з найяскравіших уродженців Криму Іванові Липі. Лікар за освітою, він за студентських часів, що минули у Харкові, став співзасновником молодіжної політичної організації "Братерство тарасівців", члени якої заприсяглися втілити у житті ідеали Тараса Шевченка щодо вільного та самостійного розвитку української нації. У програмовому документі "Символ віри молодих українців" братчики проголосили амбітну програму, в якій лишень на пів кроку спинилися від мети створення незалежної України. У двадцять другому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про видатного громадсько-політичного діяча кінця 19 – початку 20 сторіччя. Яку мету ставили перед собою члени "Братерства тарасівців"? Як так трапилося, що саме Іван Липа став мером Одеси після революції 1917 року? Які ідеї поширював Іван Липа у своїх політичних казках для дорослих? Слухайте на Українському Радіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.

Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом 19 сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов. Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів? В прем’єрному епізоді третього сезону проєкту "Батьки-засновники" ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є "аднім народом" із росіянами та білорусами.

Спецпроєкти