- Україна і світ
- Київська область
- Вінницька область
- Дніпропетровська область
- Житомирська область
- Хмельницька область
- Волинська область
- Запорізька область
- Харківська область
- Чернігівська область
- Херсонська область
- Полтавська область
- Миколаївська область
- Кіровоградська область
- Сумська область
- Черкаська область
- Тернопільська область
- Чернівецька область
- АР Крим
- Львівська область
- Рівненська область
- Луганська область
- Донецька область
- Одеська область
- Закарпатська область
- Івано-Франківська область
Рекордне здорожчання євровалюти — офіційний курс євро вперше в історії перетнув позначку у 48 грн в Україні. Якими можуть бути наслідки зростання євро для національної економіки. Чи може євро претендувати на заміну долара як світової резервної валюти в найближчій перспективі. Гість — Руслан Чорний, шеф-редактор Інформаційного агентства "Фінансовий клуб".
Українське радіо програма передач
Кіровоградська область, 18 червня 2025 року
Сьогодні у Києві оголошено День жалоби.
Канада оголосила про новий масштабний пакет військової допомоги Україні.
Ризики торгівлі людьми в Україні значно зросли. Про це йдеться в третьому звіті щодо України у звіті групи експертів Ради Європи з протидії торгівлі людьми. Як цьому протидіяти? В яких країнах є найбільші ризики потрапити українцям в полон? Як не стати жертвою? Гостя — Катерина Бороздіна, віцепрезидентка ГО "Ла Страда - Україна".
Стратегія державної міграційної політики: яких змін потребує та чому. Пріоритети міграційної політики в конкурентній боротьбі за людей. Стратегічні пріоритети міграційної політики, які вони? Як потрібно врахувати довгострокові демографічні прогнози при плануванні міграційної політики до 2035 року? Гість — Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії.
В Канаді триває саміт "Великої сімки" за участі Президента Зеленського. Які результати для України? Гість — Олександр Леонов, виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента".
Після Ізраїльських ударів Іран розпочав процедуру виходу з договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Що це означає на практиці? І які ядерні можливості залишилися в Ірану, зважаючи, що Ізраїль не зміг знищити підземні ядерні об'єкти в Фордо і лише частково пошкодив у Натанзі. Які можливості моніторингу Ірану мала МАГАТЕ раніше і чи зникли вони? Гостя — Валерія Гергієва, докторка політичних наук, наукова співробітниця Інституту досліджень миру та політики безпеки Гамбурзького університету в Гамбурзі та Одеського Центру з питань нерозповсюдження ядерної зброї.
"Журавлі" -The Hardkiss. "Відлюбилося" - Averin/Chursanov. "Замало" - Victoria Niro. "Таро" - Cheev. "Пташечка" - Lilianna Granat.
Рекордне здорожчання євровалюти — офіційний курс євро вперше в історії перетнув позначку у 48 грн в Україні. Якими можуть бути наслідки зростання євро для національної економіки. Чи може євро претендувати на заміну долара як світової резервної валюти в найближчій перспективі. Гість — Руслан Чорний, шеф-редактор Інформаційного агентства "Фінансовий клуб".
"Аудіокнижка". Людмила Старицька-Черняхівська, "Діамантовий перстень". Історична повість. Читає народна артистка України Лариса Руснак.
Вона перемогла у Європейському етапі і увійшла до 20-ти найкращих поетів-слемерів світу на Чемпіонаті світу з поетичного слему у Мексиці! Як звучить Україна у жанрі слему? Гостя — Олена Герасим'юк, письменниця, ветеранка, парамедикиня Добровольчого медичного батальйону "Госпітальєри".
"Господи, помилуй нас" - Тарас Петриненко/Тетяна Горобець.
"Три поради " - Ліна Прохорова.
"Душі криниця" - Іво Бобул.
"Одинокая" - Ірина Білик.
"Балада про мальви" - Софія Ротару/Червона рута.
"Чарівна скрипка" - Ніна Матвієнко.
"Чорнобривці" -Вячеслав Хурсенко.
"Каштани" - Лідія Відаш.
"Де смереки стрункі" - Василь Зінкевич.
"Несу свій хрест" - Лілія Сандулеса.
"У долі своя весна" - Лідія Михайленко.
"Ангел охоронець" - Марія Бурмака .
"Минає день" - Микола Мозговий.
Дональд Трамп не лише оголосив тарифну війну половині світу, він також пішов фінансовою війною на провідні приватні університети США, що утворюють Лігу плюща. Це сталося після масштабних студентських акцій на підтримку Палестини і проти Ізраїлю. Трамп наказав урізати державне фінансування на дослідницькі програми в Гарварді, Колумбійському, Пенсильванському, Єльському, Прінстонському та інших університетах. Більшість піддалися тиску, лише Гарвард опирається. Про те, якою є американська освіта, якими є Гарвард і Колумбійський університети, в яких свого часу кілька років працював, говорили з доктором історичних наук, професором Українського католицького університету, директором Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Франка Ярославом Грицаком.
"Квіти мінних зон" - Океан Ельзи. "Прірва" - The Hardkiss. "Одеса" - Фіолет.
Актуальна ситуація на фронті через місяць після початку літнього наступу ворога. Гість — Владислав Селезньов, військовий експерт, полковник запасу ВМС ЗСУ.
Нац.кешбек: від старту програми сума виплат населенню від держави зросла у рекордні 12 разів (від 37 млн у жовтні 2024 до 445 млн грн. в травні 2025). Як і на що українці витрачають повернуті кошти? Чи змінюються пріоритети? І чому дедалі частіше виникають затримки з виплатами? Наскільки ця ініціатива дійсно корисна українським виробникам — чи збільшується (так само як і виплати) економічний ефект? Та як довго може проіснувати ця програма? Гість — Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТ.
Ще раз про безпеку під час повітряних ударів, що треба знати і пам'ятати? Де сховатися під час ворожих обстрілів: нагадаємо головні правила і навички, які можуть врятувати життя. Як поводитися, якщо опинився поряд з епіцентром вибуху чи під завалом? Гсть — Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС України; на зв'язку — Ігор Молодан, експерт з безпеки, інструктор з виживання і тактичної медицини.
Ще раз про безпеку під час повітряних ударів, що треба знати і пам'ятати? Де сховатися під час ворожих обстрілів: нагадаємо головні правила і навички, які можуть врятувати життя. Як поводитися, якщо опинився поряд з епіцентром вибуху чи під завалом? Гсть — Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС України; на зв'язку — Ігор Молодан, експерт з безпеки, інструктор з виживання і тактичної медицини.
Сексуальне насильство як одна з тактик ведення війни росіянами – дослідження правозахисників. Гостя — Оксана Покальчук, правозахисниця, співвиконавча директорка громадської організації Truth Hounds.
Сексуальне насильство як одна з тактик ведення війни росіянами – дослідження правозахисників. Гостя — Оксана Покальчук, правозахисниця, співвиконавча директорка громадської організації Truth Hounds.
В Україні почастішали випадки "зустрічі" людей з небезпечними зміями. Під Києвом (Баришівка) на хлопця напала і вкусила чорна гадюка, а раніше небезпечного плазуна киянин виявив у своїй автівці. Як реагувати на таку несподівану "зустріч", що потрібно знати про поведінку плазунів і як багато отруйних чи небезпечних видів живуть в Україні? Чому початок літа — небезпечний місяць для зустрічі з гадюками? Гість — Тарас Гринчишин, віцепрезидент Українського герпетологічного товариства, голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства.
Польський і український диригент Роман Ревакович продовжує прокладати кільтурні містки між Польшею та Україною. Суспільний мовник — інформаційний партнер його проєктів. 19 червня — чергова програма у Тернополі. На зв'язку — Роман Ревакович, диригент, промоутер польської музики в Україні та української музики в Польщі.
США очікують "ще кілька торгових угод" під час саміту G7. Чи завершиться нарешті торгова війна Трампа? Які наслідки нові угоди можуть мати для ключових партнерів України — країн ЄС та Японії? Гість — Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) провів масштабне дослідження про права дітей, яке покзало, що понад третина українців порушують права власних дітей. Про дослідження, чому так відбувається, які порушення визнають батьки та наскільки українські родини взагалі обізнані про права дітей, як можна виправити ситуацію? Гість — Ростислав Гаврилов, фахівець з комунікацій, ЮНІСЕФ.
18 червня — День гідності аутистів. Наскільки наше суспільство толерантно до людей з розладами аутистичного спектра (РАС). Чому важливо розуміти, що аутизм — це не хвороба, а особливість розвитку. Наразі кожен випадок аутизму є унікальним, тож люди з аутизмом та їхні сім'ї цього дня мають привід святкувати свої досягнення і водночас підвищувати обізнаність про свої потреби та права. Гостя — Наталія Андрєєва, голова правління Благодійної та громадської організації "Школа Сходинки".
Рекрутинг до 93-ї бригади "Холодний Яр". Гість — Гліб Лобач, сержант-менеджер 3-ї категорії відділення рекрутингу штабу 93-ї ОМБр "Холодний Яр".
Рекрутинг: що потрібно враховувати, обираючи посаду в армії. Гість — Дмитро Кожубенко, офіцер секції планування бригади "Рубіж", підполковник Національної гвардії України.
Нещодавно Президент Зеленський заявив, що pociя хоче дійти суходолом до Молдови і Румунії. Це значить —захопити Бесарабію. А що там сьогодні? Чи ментально там — Україна? А щоб таки так було, що ми робимо? А ще про шосту едицію кінофестивалю "Око", відкриття якої чекаємо у Києві, а закриття — у Болграді, на українській Одещині! Гостя — Тетяна Станєва, режисерка.
Про геополітичну обстановку в світі, періоди відносного миру і війн, їхню природу, про двополярний і багатополярний світ, а також про оптимістичний сценарій виживання людства — Олексій Гарань, політолог, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської академії.
Про геополітичну обстановку в світі, періоди відносного миру і війн, їхню природу, про двополярний і багатополярний світ, а також про оптимістичний сценарій виживання людства — Олексій Гарань, політолог, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської академії.
Бюро економічної безпеки, що заважає черговому перезавантаженню і в чому проблема з конкурсом на директора БЕБ. Гість — Максим Яковлєв, кандидат політичних наук, директор ГО "Школа політичної аналітики", завідувач кафедри міжнародних відносин НаУКМА.
Бюро економічної безпеки, що заважає черговому перезавантаженню і в чому проблема з конкурсом на директора БЕБ. Гість — Максим Яковлєв, кандидат політичних наук, директор ГО "Школа політичної аналітики", завідувач кафедри міжнародних відносин НаУКМА.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Як візажистка та викладачка макіяжу Ольга Хома з Сіверськодонецька відновила свою роботу у Львові та як рутинна робота та догляд за собою допомогли їй впоратися в перші місяці після евакуації з рідного міста. Програму підготувала журналістка Українського Радіо Вікторія Марченко.
Ще раз про безпеку під час повітряних ударів, що треба знати і пам'ятати? Де сховатися під час ворожих обстрілів: нагадаємо головні правила і навички, які можуть врятувати життя. Як поводитися, якщо опинився поряд з епіцентром вибуху чи під завалом? Гсть — Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС України; на зв'язку — Ігор Молодан, експерт з безпеки, інструктор з виживання і тактичної медицини.
Архів Українського радіо, передача Новини
"Мало любити Україну до глибини душі, її треба любити до глибини кишені", – ці сакраментальні слова, які належать видатному громадському діячу, видавцю й меценату Євгенові Чикаленку, повною мірою відбивають його власний підхід до підтримки української справи. На рубежі 19 – 20 сторіч уродженець Одещини Чикаленко став одним із ключових спонсорів українського національного відродження, фінансуючи численні видавничі проєкти, періодичні видання, допомагаючи українським громадам розвивати різноманітні проєкти. Як він заробив свої статки й що спонукало його значну частину заощаджень спрямувати на українські проєкти? Гість - письменник та журналіст Олег Криштопа.
Якщо Іван Котляревський заснував сучасну українську літературу, Тарас Шевченко створив художній міф України, а Михайло Грушевський обґрунтував історичну тяглість від Русі до України, то Микола Міхновський увійшов в українську історію як політик, який першим уголос заявив про політичну мету – створення самостійної України. Однойменна брошура, котра змінила хід історії України, вийшла друком 1900 року. Досвідчений адвокат Микола Міхновський вдався до історичної та юридичної аргументації і переконливо показав, що становище України в Російській імперії веде до занепаду українців, тож Україна має законне право на проголошення незалежності. Про батька-засновника Миколу Міхновського — історик Юрій Юзич.
Наприкінці 19 сторіччя проголошення амбітної політичної мети – утворення самостійної та соборної Української держави – витало в повітрі й мусило зрештою визріти. Парадоксально, але тим мислителем, який вперше публічно заговорив про здобуття незалежності України, став не націоналіст із Наддніпрянської України, а марксист із Галичини Юліан Бачинський. Журналіст Олексій Мустафін розповість про мислителя, який на 5 років раніше від Миколи Міхновського проголосив політичну мету – здобуття незалежності України. Як Бачинський дійшов до цієї ідеї й чим її обґрунтував, та як склалася доля батька-засновника.
Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Історик Ігор Гирич розповідає про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким. Яку роль він відводив народові та державі в історії України. Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії.
Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка Лариса Косач – донька Олени Пчілки і племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність і не випадково обрала собі промовистий псевдонім – Леся Українка. Письменниця, авторка проникливої монографії про Лесю Українку Оксана Забужко розповідає, який образ України постає у творах Лесі Українки, чому вона часто порівнює Україну із Давньою Грецією та який вплив справила письменниця на процес українського націєтворення.
"Української мови ніколи не існувало, не існує і бути не може, тому що це тільки говірка російської мови!" – ключова теза російської пропаганди, яку активно використовувала Московія впродовж сторіч задля заперечення природного права українців на власну культуру й освіту. Протягом декількох десятиріч науковці та мовознавці на чолі із Борисом Грінченком збирали слова, аби укласти щонайповніший словник української мови й показати її придатність для творення національних літератури й культури. Історик Ігор Стамбол — про геніального словникаря Бориса Грінченка. За що мовознавець критикував своїх сучасників. Як його праця вплинула на процес націєтворення українців.
Майже сторіччя тому у своєму есеї "Душа і пісня" український філософ ХХ сторіччя Микола Шлемкевич зазначив, що впродовж багатьох сторіч українська душа проявляла себе щонайглибше не через тексти чи публіцистичні трактати, а через музику та пісні. Про найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який не просто підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня, але й спромігся інтегрувати українські народні співи й мелодії доПро найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня. класичної музики. Гість — Микола Лисенко, праправнук видатного композитора, диригент.
Попри розхожі стереотипи про те, що ідеологи української самостійності походять як не зі Львова, то з Києва, насправді сонм діячок та діячів, яких можна іменувати батьками-засновниками України, подарував нам буквально кожен край, зокрема, й Крим. Двадцять другий епізод проєкту "Батьки-засновники" присвячено одному з найяскравіших уродженців Криму Іванові Липі. Лікар за освітою, він за студентських часів, що минули у Харкові, став співзасновником молодіжної політичної організації "Братерство тарасівців", члени якої заприсяглися втілити у житті ідеали Тараса Шевченка щодо вільного та самостійного розвитку української нації. У програмовому документі "Символ віри молодих українців" братчики проголосили амбітну програму, в якій лишень на пів кроку спинилися від мети створення незалежної України. У двадцять другому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про видатного громадсько-політичного діяча кінця 19 – початку 20 сторіччя. Яку мету ставили перед собою члени "Братерства тарасівців"? Як так трапилося, що саме Іван Липа став мером Одеси після революції 1917 року? Які ідеї поширював Іван Липа у своїх політичних казках для дорослих? Слухайте на Українському Радіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.
Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом 19 сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов. Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів? В прем’єрному епізоді третього сезону проєкту "Батьки-засновники" ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є "аднім народом" із росіянами та білорусами.
19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.
