Достовірна інформація з перевірених джерел
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Бажаю здоров’я, шановні українці, українки!
Коротко про цей день. Доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка. Ключові речі – і щодо посилення Служби, і щодо нашої роботи стосовно надзвичайно чутливої інформації, яку здобувають наші українські розвідники. Зараз на всіх напрямках та на всіх рівнях ми готуємо максимальні результати для держави на осінь. Увесь необхідний зміст для «Рамштайну» – військові, Офіс, дипломати – усе, що потрібно від України для партнерів, щоб краще розуміти наявні можливості, – усе це забезпечимо. З іншого боку, працюємо й щодо тих намірів, які має ворог. Ми готуємось протидіяти, і саме так, як буде найбільш корисно для захисту України, для захисту життів наших людей. Ууже кілька разів говорив сьогодні з Головкомом. Передусім – щодо Донеччини, щодо напрямків, де зараз особливо важко. Дякую кожній нашій бойовій бригаді за справжню стійкість і справжню відвагу. Щотижня попри все наші воїни забезпечують справді відчутне ураження окупанту, і це найголовніше – виснажувати ворога й забезпечувати Україні можливість переконувати партнерів у саме таких кроках, які здатні принципово, стратегічно змінити воєнну ситуацію. Дуже потребуємо цієї рішучості від партнерів. Далекобійності. І окремо я хочу подякувати кожному лідеру, усім друзям України за розуміння, що тиску на Росію зараз замало, і саме тому – тільки тому – російське керівництво не сприймає серйозно дипломатію. Сили треба більше. Минулої ночі російська армія завдала чергового удару по Україні «шахедами». Зокрема, є влучання в Одеській області, в Ізмаїльському районі, зовсім неподалік від кордону Румунії. «Шахеди» вдарили по звичайній цивільній інфраструктурі – поромному терміналу, по вантажівках, по складу із зерном. Саме те, що російські терористи завжди сприймають як мішень – продовольча безпека регіону та світу. Україна давно говорить усім сусідам, усім основним партнерам: треба взаємодіяти, треба разом збивати "шахеди", збивати ракети, а надто в районах, які поруч із державами НАТО. Це абсолютно можливо. Щоразу на Близькому Сході під час злочинних іранських ударів ми бачимо, як міжнародна коаліція діє разом. Я дякую кожній державі, яка дійсно допомагає нам із ППО. Я дякую особливо Румунії за "петріот". І ми можемо досягти ще більшої ефективності – ми можемо взагалі покласти край російському терору, збиваючи "шахеди", збиваючи ракети у взаємодії. Сьогодні ж говорили про відновлення в Україні, про будівництво укриттів із Самантою Пауер, керівницею USAID – американської Агенції з міжнародного розвитку. Зараз, перед зимою, дуже важливо пришвидшитись із реалізацією всіх наявних проєктів – захисних в енергетиці, безпекових у громадах – для шкіл, для лікарень. На всіх рівнях ми маємо бути ефективними – і в Україні, і у відносинах із нашими партнерами, і у партнерів – у розумінні перспектив. Я дякую всім, хто б’ється й працює заради нашої держави та людей! Дякую всім, хто з Україною! Слава Україні!
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?
Про авторів державного гімну України – Павла Чубинського й Михайла Вербицького. Що їх спонукало написати вірш "Ще не вмерла"? Чому саме ця пісня стала державним гімном? Й чому перший рядок гімна не можна змінювати за жодних обставин? Гість — Віталій Капранов, письменник.
Його по праву вважають найбільшим та найоригінальнішим українським мислителем другої половини 19 сторіччя – мислителем, чиї праці в 1870-80-ті роки гучно лунали не тільки обабіч Дніпра на підросійській та підавстрійській частинах роз’єднаної України, але й у цілій Європі. Йдеться про видатного історика та філософа, громадського діяча й видавця Михайла Драгоманова, який був рідним братом Олени Пчілки й дядею Лесі Українки.
Який суспільний лад пропонував мислитель для українців? Яким він бачив майбутнє України в контексті майбутнього Європи та світу? Й чому далеко не всі сучасники були ладні сприйняти його ідеї?
Історики називають його одним із провідних діячів українського національно-визвольного руху другої половини 19 ст. Він чи не першим серед тодішньої інтелігенції твердо відкинув хитання між українською та всеросійською ідентичностями, що були притаманні іншим представникам руху українофілів, й переконливо заявив, що українцям слід абстрагуватися від усього російського – мови, літератури, культури – і сконцентруватись на творенні власних. Про видатного громадського діяча, літератора, видавця Олександра Кониського, його візію України й практичні справи — Ігор Гирич, доктор історичних наук.
Літературна і просвітницька місія Руської трійці, яка хоч і була нетривалою в часі, але запалила на Галичині потужне вогнище, що його підхопили й піднесли нащадки першопрохідців. Які ідеї гуртківці виклали у першій друкованій збірці українською мовою – "Русалка Дністрова"? Як вони усвідомили свою єдність із українцями під росією й як вбачали шлях до воз’єднання? Розповідає Микола Проців, краєзнавець.
Бурхливий світ видатного письменника, мовознавця, громадського діяча Пантелеймона Куліша. Яка його роль у формуванні ідеології Кирило-Мефодіївського товариства? Який його внесок у розвиток української мови? Чому за радянських часів було знищено навіть маєток, де мешкав Куліш? Гостя — історикиня Ольга Гончар.
Тараса Шевченка називають батьком-засновником України, пророком та геніальним поетом, який створив міф модерної України. В умовах, коли нащадки гетьманської старшини щиро ностальгували за колишньою славою Війська Запорозького, але водночас активно інкорпорувалися в державні структури Російської імперії й більше не бачили для своєї Малої Росії окремішнього майбутнього, на арені історії з’явився він. Поет-міфотворець, який цілковито змінив парадигму. Який запропонував модерну концепцію української нації, котра об’єднує "й мертвих, й живих, й ненарожденних", котра об’єднує "й пана, й хлопа", себто усіх українців, хай би якого походження вони були. Чому саме поет став творцем українського міфу? Який код України він запрограмував – так, що вже майже впродовж двох сторіч українці змагаються за реалізацію цього коду? Гостя — Оксана Забужко, дослідниця та письменниця, авторка монографії "Шевченків міф України".
У чому полягає історична місія України? У чому особливість українського народу і чим він відрізняється від сусідніх народів – поляків та росіян? Який політичний устрій Східної Європи найбільше відповідає інтересам слов’янських народів? Гостя — Ольга Гончар, історикиня.
Літературознавець Ростислав Семків — про основоположника сучасної української літератури, письменника Івана Котляревського. Що спонукало його перекласти на українську мову Вергілієву "Енеїду"? Чому він обрав комедійний жанр — травестію? Який вплив україномовна "Енеїда" справила на діячів українського національного відродження ХІХ ст.?
Жодна книжка з історії не справила такого потужного впливу на учасників українського національного руху середини ХІХ ст., як "Історія Русів". Написана на рубежі XVIII - ХІХ сторіч, вона надихала й Тараса Шевченка, й кирило-мефодіївців, й інших будителів. Задовго до Михайла Грушевського невстановлений автор цієї історичної повісті містифікації постулював окремішність та відрубність історії України й її спадкоємність від часів Русі. Гість — доктор історичних наук, доцент кафедри історії Києво-Могилянської академії Володимир Маслійчук намагається вгадати автора "Історії Русів", обговорює ключові ідеї твору та його вплив на національне відродження.
