МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо

Про переіменування вулиць на Дніпропетровщині розповідає журналістка регіональної редакції Українського Радіо у Дніпрі Світлана Угнівенко.

Чи справді села на Черкащині почали вимирати в 60-их роках, коли селянам дали паспорти та дозволили виїжджати в місто? Нині в області є села, в яких проживає 65 осіб, хоча раніше там жило 2500 жителів. Чому занепадають села на Черкащині та як їх відродити? Дізнавалася журналістка регіональної редакції Українського Радіо у Черкасах Альона Ніколенко.

Журналістка Чернігівської регіональної редакції Українського Радіо Ірина Воробей — про діалекти Чернігівщини і їх збереження. Діалекти не можуть вижити самі собою, їх необхідно активно зберігати. Для цього слід видавати книжки, створювати інформаційні центри та фольклорні колективи, діалект має увійти в сучасну літературу. І коли місцевих говірок не цуратимуться молоді люди, представники інтелігенції, місцева говірка Чернігівщини виживе.

Перша в Україні “Мандрівна бібліотека”. Як працює зараз двічі переміщена Луганська обласна наукова універсальна бібліотека. Про нові виклики та нові формати, які впроваджують працівники установи розповідає журналістка Українського Радіо Вікторія Марченко.

Понад півтора мільйона жителів Донецької, Харківської, Луганської, Сумської областей з початку повномасштабного вторгнення або проїхали транзитом, або зупинилися на кілька днів, або залишилися вже назавжди на Полтавщині. Які найпоширеніші виклики нині перед новомістянами в області? Як вони об'єднуються заради розв'язання проблем? Програму про життя ВПО у Полтавській області підготували Світлана Ісаєнко та Олександр Бобошко.

Сільська вулиця, річка, снопи пшениці та млин — така картина з'явилася на сумській багатоповерхівці, що на вулиці Шевченка. Ініціатором цієї ідеї став військовослужбовець Володимир на псевдо "Мазай". Чому вирішив створити мурал та як сам став героєм картини, "Мазай" розповів журналістці Сумської регіональної редакції Українського Радіо Валентині Москвіній.

Перші 5 модульних будинків монтують у Немишлянському районі Харкова замість зруйнованих обстрілами. Таке житло облаштовують для людей, які втратили домівки через російські атаки і з різних причин не мають де жити. Найближчим часом у Харкові загалом поставлять 13 будинків у різних районах міста. Який вигляд має один із перших будиночків, який вже встановили? Коли перша родина, яка після травневих ударів у Харкові втратила дім і живе в гаражі, зможе заселитися і обживатися у новій домівці та на яких умовах людям надають таке жило? Детальніше про це розповідають журналісти регіональної редакції Українського Радіо у Харкові Роман Кривко і Тетяна Кривоніс.

Як до адаптації та працевлаштування внутрішньо переміщених українців, які переїхали на Волинь, долучається громадський сектор? Звідки залучають кошти, як організовують навчання та яку допомогу можна отримати для старту власної справи? Програму підготувала журналістка регіональної редакції Українського Радіо у Луцьку Ольга Шарута.

Кожна дитина заслуговує на сім'ю: досвід вінницької патронатної родини. Троє дітей виховує патронатна родина міста. Наразі це єдина сім'я в територіальній громаді, яка надає послугу патронату. Водночас, 138 дітей перебувають на обліку міської служби в справах дітей як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах. 10 з них потребують влаштування в патронатні родини. У чому ж суть послуги патронату та як і хто у Вінниці може стати патронатним вихователем? Як патронатних вихователів та їхніх помічників навчає держава і яку підтримку вона забезпечує патронатній родині? Програму підготувала журналістка вінницької регіональної редакції Українського Радіо Наталя Тукало.

У Хмельницькому на базі громадської організації "Захист – об'єднання волонтерів" вже майже рік діє Ветеранський простір ""Захист 4.5.0". Мовою військових ці цифри означають - "усе спокійно". Як команда центру працює з військовослужбовцями та їхніми родинами? Як допомагає ветеранам адаптуватися до мирного життя? Дізнавалась журналістка Хмельницької регіональної редакції Людмила Коваль.