2026 року виповниться 180 років з дня народження видатного етнографа, антрополога, географа, філософа, біолога, відомого мандрівника українського походження з козацького роду Миклух, Миколи Миклухо-Маклая. 1996-го, в рік 150-річчя ЮНЕСКО назвало його Громадянином світу. Мандрівник вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії й Океанії, зокрема, папуасів Нової Гвінеї. Та особливо в останні роки росіяни активізувалися привласнювати собі видатні постаті науки і культури. Роблять вони це системно і послідовно, витрачають на це величезні державні кошти. Вміло використовують родинні зав'язки, зокрема, нащадків роду Миклухо-Маклаїв у Росії. Саме про це ми й говорили з віцепрезиденткою Світового Конгресу Українців у країнах південної, південно-східної Азії, Австралії, Нової Зеландії, очільницею освітньої референтури Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, головою Союзу Українок штату Вікторія в Австралії Наталією Пошивайло-Таулер.

Letay - Не забуду я тебе ніяк. Артем Пивоваров - Дежавю. Cheev - Гарно так.

Як на Київщині завершують сівбу гречки, і чому після дворічної перерви знову вирішили вирощувати цю традиційну для українських гречкосіїв культуру?

З якою метою керівництво Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів уклало Меморандум з Українською зерновою асоціацією? Як це позначиться на експорті українського зерна та надходженні митних зборів до Держбюджету?

Що роблять фахівці відомства, аби зупинити поширення таких небезпечних вірусних захворювань, як сказ та африканська чума свиней? Який вихід із цієї складної епізоотичної ситуації бачать в Асоціації м’ясної галузі?

Дніпрян Євген Воротниченко працював в інвестиційній компанії. А в березні 2022 розпочався бойовий шлях. Наразі сержант Воротниченко мужній воїн 93-ї Холодноярськоі бригади.

412-й окремий полк безпілотних систем NEMESIS: історія підрозділу, служба, рекрутинг. Гість — позивний "Сон", офіцер 412 полку Nemesis СБС.

Ситуація в Житомирі.

Ситуація в Ужгороді.

Про проєкт "Полтава — місто Петлюри" — 25 травня 1879 року народився Симон Петлюра. Гість — Олег Пустовгар, представник Українського інституту національної пам'яті в Полтаві.

Зміна культурних традицій. Чому ми більше не кличемо друзів додому. Яку культуру породжує війна? Гостя — Марина Діденко, кандидатка психологічних наук, психологиня.

Виробничі спеціальності для жінок: як перекваліфікація відкриває нові можливості. Гостя — Олександра Панасюк, програмна координаторка проєкту Reskilling Ukraine.

Виробничі спеціальності для жінок: як перекваліфікація відкриває нові можливості. Гостя — Олександра Панасюк, програмна координаторка проєкту Reskilling Ukraine.

Книга історика Ігоря Гирича "Саксаганського, Володимирська, Хрещатик...", автор змальовує людей Києва, які ідеологічно змінили місто й перетворили його на українську столицю. Гість — Ігор Гирич, доктор історичних наук.

Книга історика Ігоря Гирича "Саксаганського, Володимирська, Хрещатик...", автор змальовує людей Києва, які ідеологічно змінили місто й перетворили його на українську столицю. Гість — Ігор Гирич, доктор історичних наук.

- У статті для видання THE ATLANTIC аналітик-міжнародник Тім Ніколс пише, що телефонна розмова між Трампом і Путіним показала, що російський диктатор, на жаль, поки що керує ходом російсько-української війни;

- Журнал FOREIGN POLICY змоделював можливу війну РФ проти країн-членів НАТО і спробував розглянути її відмінності від війни в Україні;

- Ведучі читають спільну колонку-заклик міністрів закордонних справ країн Європи, у тому числі й очільника українського МЗС, опубліковану у THE NEW YORK TIMES, щодо надважливості вивчення уроків Другої світової війни задля недопущення Третьої;

- Болгарське видання BULGARIAN MILITARY пише про те, як Фінляндія виробляє боєприпаси для України коштом заморожених російських активів.

- У статті для видання THE ATLANTIC аналітик-міжнародник Тім Ніколс пише, що телефонна розмова між Трампом і Путіним показала, що російський диктатор, на жаль, поки що керує ходом російсько-української війни;

- Журнал FOREIGN POLICY змоделював можливу війну РФ проти країн-членів НАТО і спробував розглянути її відмінності від війни в Україні;

- Ведучі читають спільну колонку-заклик міністрів закордонних справ країн Європи, у тому числі й очільника українського МЗС, опубліковану у THE NEW YORK TIMES, щодо надважливості вивчення уроків Другої світової війни задля недопущення Третьої;

- Болгарське видання BULGARIAN MILITARY пише про те, як Фінляндія виробляє боєприпаси для України коштом заморожених російських активів.

Як каштани стали символом Києва. А ще про інші символи столиці та історію їхньої появи. Чи з'явилися новітні символи у міста і які вони? Гість — Михайло Кальницький, дослідник історії Києва.

Про що впʼяте сповіщали "Катедральні дзвони"? Хорова українська спадщина від бароко до авангардних пошуків 20 століття — у фокусі фестивалю на Прикарпатті. Гість — Богдан Пліш, головний хормейстер Національної опери України; на зв'язку — Олександр Тарасенко, хоровий диригент, педагог, громадський діяч.

Ментальний стан українців. Які емоції ми зараз відчуваємо і як тут можуть підтримати сенси. Про їхній звʼязок із ментальним здоровʼям. Гостя — Світлана Ройз, дитяча і сімейна психологиня.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Ігор Рейтерович, політолог, кандидат політичних наук.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Ігор Рейтерович, політолог, кандидат політичних наук.

Про В'єтнам, країну, котра з 1990 року йде шляхом вібудобви та прогресу. Про війни і горе, про допомогу Україні разом із заступницею виконавчого директора Товариства "Україна - В’єтнам" Леокадією Герасименко та генеральним секретарем товариства Сергієм Черванчуком.

Про В'єтнам, країну, котра з 1990 року йде шляхом вібудобви та прогресу. Про війни і горе, про допомогу Україні разом із заступницею виконавчого директора Товариства "Україна - В’єтнам" Леокадією Герасименко та генеральним секретарем товариства Сергієм Черванчуком.

Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна "Історія України-Руси" – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – у москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України. У двадцять шостому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? Слухайте на Українському Ррадіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.

Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна "Історія України-Руси" – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – у москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України. У двадцять шостому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? Слухайте на Українському Ррадіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Максим Розумний, доктор політичних наук, головний редактор.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Максим Розумний, доктор політичних наук, головний редактор.

"Це — наш внесок у боротьбу": як підтримують воїнів і ветеранів війни в ГО "За покликом серця". Гостя — Тетяна Костинюк, голова ГО "За покликом серця".

Дмитро Мандзюк з позивним "Отче" — доброволець на визвольній війні. Його боротьба з агресором почалася ще у 2014 у добровольчому батальйоні "Волинь". Наразі він — головний сержант взводу БпЛА 100-ї окремої механізованої бригади.

Ситуація на фронті, які можливості є у Сил оборони для вибудови потужної оборони, технологічні "новації" ворога в частині посилення шахедного терору, ймовірність нападу кремля на країни Балтії та Польщу. Гість — Олександр Коваленко, координатор групи "Інформаційний спротив".

1700 років з часу першого Вселенського собору в Нікеї 325 року. Гість — Анатолій Бабинський, Ph.D. з богословʼя, викладач та науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету.

Комічне, філософське і драматичне у творчій долі народного артиста України Володимира Ніколаєнка, знакового Кума Боді з "Останнього москаля" і Виборного Макогогенка з культової "Наталки Полтавки" Театру Франка.

Війна і мир або Українці і поляк: брати, вороги, сусіди... Рік видання 2004, Слово до читачів.

"Ваші мертві вибрали мене ..." (Про Джеймса Мейса) Рік видання 2008. Слово до читачів.