Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?
Розпочалася всеукраїнська кампанія з посилення імунізації проти кашлюку, дифтерії та правця, яка триватиме до кінця року. Як вона відбуватиметься, де можна буде зробити щеплення, наскільки планують підвищити рівень імунізації. (МОЗ: за підсумками 2023 року рівень вакцинації проти дифтерії та правця серед українців на 37% нижчий, ніж в країнах ЄС). Гість — Федір Лапій, лікар, дитячий інфекціоніст, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики при МОЗ України.
Журналіст чернігівської регіональної редакції Українського Радіо Анатолій Тютюнник — про відходи пластику та нові проєкти з його переробки у Чернігові.
Трансплантація у місцевій лікарні районного центру Хмельниччини. Де і як відбувається пересадка органів на Хмельниччині? Які перспективи трансплантології на обласному рівні? Хто і чому дають згоду на донорство? Програму підготувала журналістка Хмельницької регіональної редакції Українського Радіо Алла Коломея.
Журналістки регіональної редакції Українського Радіо в Івано-Франківську Наталія Асатурян та Світлана Усатюк розповідають про релокацію Харківських підприємств до Калуша через війну, збудовані там нові виробничі приміщення. Дві історії бізнесів, як вони впливають на життя громади.
Класи безпеки на Миколаївщині — навіщо потрібні і як функціонують? Хто їх відвідує і чого там вчать? Як і де можна відкрити клас безпеки? Програму підготували журналістки Миколаївської регіональної редакції Українського радіо Оксана Хмельова, Тетяна Мілякіна.
Куди і як релокувати бізнес із прифронтових регіонів? Як знайти місце, приміщення для релокації на Тернопільщині? Чи складно організувати імпорт продукції із регіону? Завдяки чому можна відновити роботу підприємств після переїзду? Програму підготувала журналістка тернопільської регіональної редакції Українського Радіо Лариса Миргородська.
Журналістка Полтавської регіональний редакції Українського Радіо Світлана Ісаєнко розповідає про декомунізацію та деколонізацію Полтави. Як змінити обличчя міста? Що робити з імперськими пам'ятниками у центрі Полтави? Чи потрібно їх переосмислювати, змінювати їх сприйняття? Чи варто демонтувати і відправити до музеїв?
У цій програмі журналістка Українського Радіо із Кропивницького розповідає, з якими проблемами стикаються внутрішньо переміщені особи на Кіровоградщині. Чому людям із промислових областей складно знайти роботу в аграрному регіоні? Як заробити гроші, орендувати житло та інтегруватися на Кіровоградщині?
Як волонтерські організації працюють у Херсоні? З якими проблемами стикаються і якої допомоги потребують на Херсонщині?
Журналіста Черкаської регіональної редакції Українського Радіо Альона Ніколенко досліджувала, чи вигідно нині тримати корову? Які проблеми мають власники рогатої худоби на Черкащині? Як і куди найкраще реалізувати молоко з-під власних корів?
Журналістка Луганської регіональної редакції Українського Радіо Вікторія Марченко та режисерка Марія Петриченко розповідають, як гуртуються луганчани, які жили на тимчасово окупованих територіях.