Що показав перший тур виборів у Литві? Чи є шанси пройти до литовського Сейму проросійській партії? Як це може вплинути на підтримку України? Які настрої в суспільстві? Гість — Юрій Панченко, журналіст-міжнародник, редактор видання "Європейська правда".
Маніпулятивні вкиди у відеороликах пропагандистів для спотворення громадської думки, якими намагаються переконати, що більшість українців нібито "проти" ведення бойових дій на території росії, натомість хочуть пошвидше підписати бодай якусь мирну угоду.
Маніпулятивні вкиди у відеороликах пропагандистів для спотворення громадської думки, якими намагаються переконати, що більшість українців нібито "проти" ведення бойових дій на території росії, натомість хочуть пошвидше підписати бодай якусь мирну угоду.
Чергова інформаційна атака, спрямована на українських громадян. Центр протидії дезінформації при РНБО повідомляє, що на електронні скриньки українців почали надходити електронні листи нібито від Державної служби України з надзвичайних ситуацій — вони стосуються ракетного обстрілу Рівненської АЕС.
Черговий фейк, який можна зустріти в соцмережах — твердження, що Україна є начебто "найгіршою країною для жінок".
Російські медіа продовжують використовувати будь-який привід для поширення дезінформації, цього разу — про радіоактивну загрозу.
Шахрайські схеми в інтернеті та соцмережах.
Яку дезінформацію можна зустріти в Тік-Тоці, як на дезінформацію працюють ботоферми.
Операція Збройних Сил України на Курщині стала новою мішенню для російської пропаганди. Пропагандистські медіа активно поширюють фейкові повідомлення, стверджуючи, що ця операція призведе до поразки України. У своїх наративах російські ЗМІ виривають з контексту цитати із західних джерел: ось, наприклад, спотворили матеріал поважного американського видання Wall Street Journal. Пропагандисти пишуть, що у матеріалі цього видання Україну начебто називають "аутсайдером" і пророкують Україні остаточну поразку. Про те, чому тема просування на фронті стала важливою для російських пропагандистів, що вони намагаються донести світу і якими методами, ми поговорили з Вадимом Міським, програмним директором громадської організації "Детектор медіа".
Останнім часом у соцмережах, зокрема TikTok, набувають популярності відео, в яких обіцяють виплати дітям війни в розмірі 15 тисяч гривень щомісяця. У таких відео посилаються на закон, який нібито починає діяти з 1 вересня нинішнього року, і там же закликають заходити на портал "Дія" і оформлювати статус "дитина війни", аби отримати виплату. Однак ця інформація є неправдивою та спрямованою на введення користувачів в оману. Чому саме такі фейки з'являються та як не стати жертвою дезінформації? Про це ми розпитали експертку Альону Романюк, редакторку фактчекерського проєкту "НотаЄнота" та викладачку Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Російська пропаганда створює популярні англомовні акаунти у соцмережах, що маскуються під нейтральні сторінки про науку, культуру чи статистику. Cеред цікавих дописів приховано прокремлівські меседжі, які формують позитивний образ росії та применшують роль інших країн, зокрема й України. За якими ознаками можна відрізнити дезінформацію? Про це ми розпитали Альону Маліченко, фактчекерку проєкту "По той бік новин".
Ідея Національного банку України змінити назву розмінної монети з "копійки" на "шаг" викликала бурхливу реакцію в суспільстві, яка виплеснулася в соцмережі. Багато хто написав, що вважає слово "шаг" російським, натомість історики і мовознавці доводять, що воно має глибоке українське коріння. Російські пропагандисти одразу побачили в ініціативі НБУ черговий прояв "русофобії". Як прокремлівські медіа використовують це питання для маніпуляції та поширення дезінформації, які тези вони висувають проти українських ініціатив. Як такі теми використовуються для створення конфліктів та які наслідки це може мати в умовах повномасштабної війни.