Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Бажаю здоров’я, шановні українці, українки!
Провів сьогодні Ставку – енергетичну – про всі ключові питання підготовки до зими та щодо захисту енергооб’єктів. Кожна служба та всі інституції мають чіткі завдання. Були доповіді щодо кожного рівня захисту енергосистеми. Доповідали Прем’єр-міністр, міністр енергетики, представники обласної влади – саме тих регіонів, які найбільше під ризиком. Була доповідь командувача Повітряних сил щодо ППО: збиття ракет і дронів, а також наша система РЕБ. Обговорили формат посилення ППО, і вже є певні рішення щодо «шахедів» і деяких видів ракет. Доповідав сьогодні й керівник «Нафтогазу» Чернишов щодо накопичення газу у сховищах, відповідних питань захисту інфраструктури. Всі елементи підготовки до зими – електрика, газ, вугілля – те, на що ми розраховуємо, те, до чого готуємось, і те, в чому потребуємо допомоги партнерів, – абсолютно чітко визначено. Обов’язково – доповідь Головкома Сирського. Щодо фронту. Ситуація непроста, але тримаємо позиції, і я вдячний кожній бригаді, кожному солдату, сержанту та офіцеру, які забезпечують нашу стійкість. Окремо – Курська операція. Визначені завдання продовжуємо реалізовувати. Була сьогодні доповідь міністра оборони. Щодо мого доручення збільшення фінансування нашого внутрішнього, українського виробництва зброї. Дрони, РЕБ, артилерія. Залучення інвестицій партнерів. Наші можливості. На кінець цього місяця ми будемо мати конкретні нові контракти в нашому українському оборонному виробництві. І це – один із найбільш пріоритетних наших напрямків. Хоч би що відбувалось у світі, Україна матиме силу. Це найголовніше.
І ще одне. Говорив напередодні з Марком Рютте, Генсеком НАТО. Ми узгоджували позиції щодо посилення України. Дякуємо Марку за підтримку! Дякую всім, хто з Україною! Дякую всім нашим людям – хто б’ється, хто працює, хто допомагає. Слава Україні!
Цю мелодію пізнають мільйони українців, вона стала вірусною у ТікТоці. Саме з неї починається кожна година мовлення, і саме ці мотиви протягом десятиліть є незмінним символом Українського Радіо. Позивні "Реве та стогне Дніпр широкий..." вперше пролунали під час Другої світової в ефірі радіостанції, яка виходила в ефір з потяга. Що це була за радіостанція, і чому вона опинилася у залізничних вагонах? Яка історія бандуриста, у виконанні якого роками звучала класична версія позивних? Слухайте у 9-му епізоді проєкту до сторіччя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Цю мелодію пізнають мільйони українців, вона стала вірусною у ТікТоці. Саме з неї починається кожна година мовлення, і саме ці мотиви протягом десятиліть є незмінним символом Українського Радіо. Позивні "Реве та стогне Дніпр широкий..." вперше пролунали під час Другої світової в ефірі радіостанції, яка виходила в ефір з потяга. Що це була за радіостанція, і чому вона опинилася у залізничних вагонах? Яка історія бандуриста, у виконанні якого роками звучала класична версія позивних? Слухайте у 9-му епізоді проєкту до сторіччя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
22 червня 1941 року біля київських гучномовців зібралися натовпи людей — по Українському Радіо звучала новина про початок німецько-радянської війни. Радіо працювало з Києва до останнього дня перед заходом німецької армії. Журналістам доводилося чергувати ночами на даху будинку радіо, аби гасити запалювальні бомби і не допустити пожежі. Як працювало Українське Радіо у перші воєнні роки та як склалася доля одного з радійників, який не встиг евакуюватися.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
30-ті роки минулого століття стали темними часами для всього українського народу. Сталінські репресії, які винищили майже всю українську інтелігенцію тих часів, не оминули і працівників Українського Радіо. За що розстріляли радійників, від голови радіокомітету до завідувача музичним сектором, які забезпечували ефір 24 серпня 1936 року? Чому їхні родичі не знали, що сталося з репресованими аж до 90-х? У 7-му епізоді проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі" вперше оприлюднюємо подробиці справ репресованих працівників Українського Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Майже всі хіти 70-х, які досі знає і співає країна, зокрема пісні Володимира Івасюка, були записані завдяки Українському Радіо. Багато з них — разом з його естрадно-симфонічним оркестром. Симфонічний оркестр та хор Українського Радіо звучав у багатьох кінофільмах. А з відновленням державної незалежності розпочався новий етап масштабних оффлайн-проєктів, видовищних шоу, концертів з аншлагами у Будинку звукозапису та гастролей на трьох континентах. За що Симфонічний оркестр Українського Радіо обожнюють в Алжирі, чому нашим оркестром і хором захоплювалася королева Іспанії та які курйози трапляються на гастролях за кордоном, дізнаєтеся з 6-го епізоду проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Два оркестри і хор Українського Радіо — майже ровесники самої радіостанції. У ті часи радіо працювало тільки у прямому ефірі, тож художнім колективам доводилося щоразу грати твори вживу. Саме завдяки ним було сформовано Фонди Українського Радіо, які містять понад 11 000 годин еталонних записів української та світової класики. Про історію Заслуженого академічного симфонічного оркестру, Оркестру народної та популярної музики, Академічної хорової капели Українського Радіо йтиметься у 5-му епізоді проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі"
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
"1937 року робочий день починався зі страху, який охоплював кожного, хто підходив у Радіодомі до дошки оголошень: кого ще звільнили, тобто кого вночі заарештували?" згадувала випускова редакторка харківського радіо Сусанна Розова. Про що були програми у перші роки роботи Українського Радіо? Як проводили звукозапис до винайдення магнітофонів? Хто був першим диктором Українського Радіо? Як українці слухали радіо до того, як у Радянському Союзі почали випускати приймачі? Про Українське Радіо 20-30-х років минулого століття.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Талановитий винахідник, успішний підприємець, лауреат Нобелівської премії, очільник італійської академії наук, член фашистської партії, друг Беніто Муссоліні і "батько радіо". Все це про Гульєльмо Марконі, життя і творчість якого досі приховує багато таємниць. Людині, завдяки якій радіо увійшло у наше повсякденне життя, присвячено 3-й епізод проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Хто винайшов радіо? Суперечки з цього приводу точаться вже більше століття. У 2-му епізоді проєкта до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі" розкриємо імена вчених, які експериментували з радіотехнікою до Марконі і тим паче до Попова.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
16 листопада 1924 року в ефір вийшла перша програма Українського Радіо. Якою вона була? Чому радіо почало мовити з Харкова? Які українські вчені підготували технічну базу для регулярного радіомовлення в Україні? Про все це в першому епізоді проєкту до 100-річчя Українського Радіо "Життя в ефірі".
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
