Про страти українських бійців окупантами і про те, як працювали над фільмом "У полон не брати". Гостя — Анастасія Горпінченко, журналістка "Слідство.Інфо", співавторка документального фільму "У полон не брати".
Графіки відключень світла сьогодні не задіюватимуться.
Україна повернула з полону ще 49 військових.
На відновлення річок Сейму та Десни потрібно 2-3 роки.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Його мрія — підняти український прапор у рідному Луганську. Командир полку імені Героя України Сергія Губанова у складі штурмової бригади "Лють" кавалер ордена "За мужність" Олександр Твердохліб.
Штаб-сержант Краматорського прикордонного загону Павло на псевдо "Тєлік" найкращою роботою у світі вважає роботу воїна. Гордо носить кавалера ордена "За мужність", шеврон "Захисник фортеці Бахмут".
Кожен бойовий виліт лицаря 2-х орденів Богдана Хмельницького, командира гвинтокрила Володимира Остапенка — то ще один крок, що наближає до мрії — пролетіти над звільненим від рашистів Севастополем.
На визвольній війні він пізнав своє справжнє місце в житті — воїн, захисник! Герой України, лицар трьох орденів Богдана Хмельницького, відзнаки Президента "Хрест бойових заслуг" командир батальйону К-2 Кирило Верес.
Її військова кар'єра, омріяна з дитинства, почалася ще у 2016. Лицар ордена Богдана Хмельницького офіцер-артилерист крупнокаліберної арти Любов Плаксюк — єдина дівчина — командир батареї грізних "Гіацинтів".
Колишній член Національної збірної з легкої атлетики, а нині — бойовий офіцер. Лицар ордена Богдана Хмельницького на псевдо "Майстер", майор поліції Віктор Левченко.
Захищати свою державу, свою родину від ворога він вважає найголовнішим обов‘язком кожного чоловіка. Ішхан Григорян, на псевдо "Хан" — командир роти окремого штурмового батальйону "Арей", для котрого Україна з дворічного віку стала Батьківщиною.
Герой України, кавалер двох орденів "За мужність" з позивним "Хантер". Ну, дуже вже подобається головному сержанту із 95-ї десантно-штурмової бригади Борису Харчуку нищити рашистську бронетехніку.
Оборонець Києва і Бахмута — киянин з позивним "Дєд" — боєць третьої штурмової бригади Володимир Давидюк.
