У 60-х роках розвиток радіо набув неймовірних масштабів. Це був найпоширеніший і найдоступніший засіб масової інформації. Окрім всеукраїнського, працювали обласні, районні, сільські радіостанції, і навіть радіовузли на окремих підприємствах. Але зважаючи на те, що на республіканському рівні існував лише один канал – Українське Радіо, його програмне наповнення було універсальним. На цьому одному каналі звучали і випуски новин, і суспільно-політичні програми, і музика, і театральні постановки. Про що були програми того часу, чому стати диктором було недосяжною мрією та за що карали працівників Українського Радіо у часи хрущовської відлиги?
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Про статтю "Укрінформу" з назвою "Боротьба за медалі не закінчилася, а за пост президента Мііжнародного олімпійського комітету почалася".
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Суперечки навколо метро. Поки в Києві ремонтують частину "синьої гілки", прокуратура заявила, що причиною підтоплення була неналежна експлуатація. Мер Києва заперечує і стверджує, що причина — помилки при будівництві. Як розібратися у всьому цьому. І як тим часом просувається сам ремонт підземки? Чи реальною є перспектива метро на Виноградар до 2027 року, за яке взялася та ж компнаія Autostrada, що зараз ремонтує "синю" лінію. Гість — В'ячеслав Скриль, інженер-енергетик, співзасновник громадської організації "Пасажири Києва".
"Спротив мобілізації" на заявку рф. Як журналістам теракт замовили. На зв'язку — Олександр Білокобильський, головний редактор "Фарватер.Схід".
До якого миру готують українців Зеленський, і Кличко також. Чому активізувалися світові політики зі своїми мирними планами, а Кулеба поїхав до Китаю, який має свій мирний план. Гість — Мілан Лєліч, політичний оглядач РБК-Україна.
Міністр фінансів Сергій Марченко закликав парламентарів підтримати законопроєкт про підвищення військового збору. Чи можна уникнути підвищення податків? Чи не вплине це рішення на інфляцію? Гість — Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії.
Угода про визначення винуватості. Розширення гарантій для журналістів. Гостя — Оксана Заболотна, аналітикиня Центру спільних дій.
Як в Японії допомагають Україні, як держава і суспільство ставляться до подій російсько-української війни? Гостя — Оксана Піскунова, перекладачка (українська — японська), редакторка українських новин на загальнонаціональних японських каналах NHK and Асахі TV, громадська діячка, організаторка багатьох українських заходів в Японії культурного, освітнього і патріотичного спрямування.
Чи почує Китай Україну. Перший візит очільника закордонного відомства Дмитра Кулеби до Піднебесної. У центрі уваги - питання про мир. На зв'язку — Юрій Пойта, керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону у Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння / CACDS.
Один із комплектів одягу, який отримала національна збірна України на Олімпійські ігри в Париж, створила івано-франківська дизайнерка Любов Чернікова.
1990 — уперше перед будинком Київської міської ради поруч із державним прапором УРСР піднято національний синьо-жовтий прапор. На зв'язку — Олександр Мосіюк, перший в історії не комуніст-заступник голови Київської міської ради народних депутатів, в. о. голови Київської міської ради та виконкому Київської міської ради у У 1990–1992 роках.
Держспецзв'язку зобов'язало мобільних операторів забезпечити 10 годин роботи мережі без світла замість чотирьох. Чи реально це здійснити? Чому зв'язок зникає практично одразу після відключення світла? І як можна його покращити? З якими проблемами наразі стикаються мобільні оператори? Як діє спека на зв'язок? І що буде взимку, за мінусових температур? Гість — Олександр Федієнко, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу".
