Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?
Про вибори у США.
1990 — уперше перед будинком Київської міської ради поруч із державним прапором УРСР піднято національний синьо-жовтий прапор. На зв'язку — Олександр Мосіюк, перший в історії не комуніст-заступник голови Київської міської ради народних депутатів, в. о. голови Київської міської ради та виконкому Київської міської ради у У 1990–1992 роках.
Держспецзв'язку зобов'язало мобільних операторів забезпечити 10 годин роботи мережі без світла замість чотирьох. Чи реально це здійснити? Чому зв'язок зникає практично одразу після відключення світла? І як можна його покращити? З якими проблемами наразі стикаються мобільні оператори? Як діє спека на зв'язок? І що буде взимку, за мінусових температур? Гість — Олександр Федієнко, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу".
В Уряді повідомили про досягнення домовленостей з кредиторами і реструктуризацією державного боргу. Як це буде відбуватися та на яких умовах? Як це вплине на розмір державного боргу і його обслуговування до кінця цього року? Кому скільки винна Україна і де найбільша частка держборгу? Гість — Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.
Про нову комеморативну практику "Сад памʼяті" та про сам сад, що має зʼявитися в Національному музеї архітектури та побуту вже восени — Тетяна Ваценко-Бондарєва, співзасновниця спільноти дружин загиблих героїв "Маємо жити".
У проєкту Dovidka.info від Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки вийшла брошура "Життя під час війни: поради з безпеки, медицини та спротиву". Гостя — Аліса Малицька, керівниця проєкту Dovidka.info від Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Байден геть, хто тепер проти Трампа? Гість — Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма".
Впродовж двох з половиною років активісти підтримують і розвивають культуру Маріуполя в екзилі. Гість студії — Ігор Павлюк, директор департаменту культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради.
У Києві обірвалася канатна дорога через Дніпро, яка знаходиться біля Пішохідного мосту. На зв'язку — Павло Петров, керівник пресслужби ДСНС в м. Києві.
Окупанти продовжують витісняти етнічне населення на тимчасово окупованих територіях. В тимчасово окупованому Сєвєродонецьку 15-20 тисяч людей — це не місцеві мешканці, повідомляють в Сєвєродонецькій РДА. Більше детально розкаже наша колега Вікторія Марченко. Також вона розповість про те, що росія завдає ворожих обстрілів по полях на деокупованих територіях, спецільно знищуючи врожай.
М'яка декомунізація культурного простору через наповнення новими сенсами. Гостя — Ольга Вієра, директорка Національного центру "Український дім".