Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?
Якої фінансової допомоги від Заходу потребуватиме Україна у найближчі два роки.
На яких потягах “Укрзалізниця” відтепер резервує квитки для військових.
Який новий національний рекорд встановили на фестивалі у львівському Яворові.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Українське кіно. У студії - Марина Ер Горбач, режисерка, співпродюсерка фільму "Клондайк" про збитий літак MH17. Розмова про роботу над фільмом "Клондайк", про кіно в час російсько-української війни та про очікування українських кіноглядачів та європейських кінопродюсерів.
Дослідниця українського бароко Катерина Бурсенко розповідає, як читати тексти Мелетія Смотрицького і зробити акцент на мілітарних темах..
Як українські митці і мисткині, попри війну, продовжують тримати культурний фронт. Історія акторки Ади Роговцевої.
Мар’яна Савка, письменниця та головна редакторка "Видавництва Старого Лева", розповідає про те, як живе видавничий бізнес після повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, а також про власні волонтерські будні.
Як українські митці і мисткині, попри війну, продовжують тримати культурний фронт. Історія мовознавиці, соціолінгвістки, авторки бестселера "Мова і політика" та наукової консультантки Радіодиктанту національної єдності Лариси Масенко.
Стендаперка Настя Зухвала розповідає про сміх в час війни, про те як пишуться жарти та відбуваються стендапи, а також про досвід чекання чоловіка з фронту та чому українці так легко стали користуватися обсценною лексикою.
Інтерв'ю з Юрієм Макаровим, журналістом, телеведучим, документалістом, письменником.
Розмова з Діаною Тримою, директоркою Департаменту культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради про Маріуполь до повномасштабного вторгнення російської армії в Україну.
Як українські митці і мисткині, попри війну, продовжують тримати культурний фронт? Історія кобзаря, бандуриста, лірника і очільника гурту "Хорея Козацька" Тараса Компаніченка.
29 вересня був День пам’яті трагедії Бабиного Яру. Про те, як варто пам'ятати про ту трагедію після російсько-української війни - Віталій Нахманович, автор Концепції створення державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», заступник голови робочої групи з розробки концепції меморіялізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України.
