Хрещатик, 26 — найвідоміша українська адреса. Місце, яке вже понад 170 років використовується для засобів комунікації. Саме тут 1849 року запрацювала головна пошта Києва. Звідси почалася телефонізація. Стіни колишньої телеграфно-телефонної станції вціліли під час німецької окупації і дали життя Київському телерадіоцентру, звідки і мовить Українське Радіо.
Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
"Аудіокнижка". Ольга Кобилянська, "Земля".
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
Дослідниця українського бароко Катерина Бурсенко розповідає, як читати тексти Мелетія Смотрицького і зробити акцент на мілітарних темах..
Як українські митці і мисткині, попри війну, продовжують тримати культурний фронт. Історія акторки Ади Роговцевої.
Мар’яна Савка, письменниця та головна редакторка "Видавництва Старого Лева", розповідає про те, як живе видавничий бізнес після повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, а також про власні волонтерські будні.
Як українські митці і мисткині, попри війну, продовжують тримати культурний фронт. Історія мовознавиці, соціолінгвістки, авторки бестселера "Мова і політика" та наукової консультантки Радіодиктанту національної єдності Лариси Масенко.
Стендаперка Настя Зухвала розповідає про сміх в час війни, про те як пишуться жарти та відбуваються стендапи, а також про досвід чекання чоловіка з фронту та чому українці так легко стали користуватися обсценною лексикою.
Інтерв'ю з Юрієм Макаровим, журналістом, телеведучим, документалістом, письменником.
Розмова з Діаною Тримою, директоркою Департаменту культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради про Маріуполь до повномасштабного вторгнення російської армії в Україну.
Як українські митці і мисткині, попри війну, продовжують тримати культурний фронт? Історія кобзаря, бандуриста, лірника і очільника гурту "Хорея Козацька" Тараса Компаніченка.
29 вересня був День пам’яті трагедії Бабиного Яру. Про те, як варто пам'ятати про ту трагедію після російсько-української війни - Віталій Нахманович, автор Концепції створення державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», заступник голови робочої групи з розробки концепції меморіялізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України.
Як українські митці і мисткині, попри війну, продовжують тримати культурний фронт? Історія Павла Дворського, естрадного співака та композитора.
