У Києві виявили ворожі ретранслятори, які допомагають російським "Шахедам" обходити захист та корегувати удари безпосередньо над містом. Поява таких пристроїв знижує ефективність радіоелектронних завад, через що загроза для столиці зростає. Водночас Україна здійснила важливий крок у захисті неба й ураженні ворога: Збройні сили вперше успішно запустили в бій власну балістичну ракету FP-7, призначену для знищення потужних мостів і підземних бункерів. Паралельно вітчизняні майстри готують до випробувань ракету FP-9, здатну дістати до Москви та випробовують нові швидкісні дрони-перехоплювачі. Чому диверсійні маячки вдалося виявити лише зараз і якими засобами їх можна швидше нейтралізувати? Як поява власних потужних ракет змінить ситуацію на фронті та чи зможуть українські розробки повністю закрити наше небо від ворожих атак? Гість — Павло Лакійчук, керівник безпекових проєктів Центру глобалістики "Стратегія 21".
У Києві виявили ворожі ретранслятори, які допомагають російським "Шахедам" обходити захист та корегувати удари безпосередньо над містом. Поява таких пристроїв знижує ефективність радіоелектронних завад, через що загроза для столиці зростає. Водночас Україна здійснила важливий крок у захисті неба й ураженні ворога: Збройні сили вперше успішно запустили в бій власну балістичну ракету FP-7, призначену для знищення потужних мостів і підземних бункерів. Паралельно вітчизняні майстри готують до випробувань ракету FP-9, здатну дістати до Москви та випробовують нові швидкісні дрони-перехоплювачі. Чому диверсійні маячки вдалося виявити лише зараз і якими засобами їх можна швидше нейтралізувати? Як поява власних потужних ракет змінить ситуацію на фронті та чи зможуть українські розробки повністю закрити наше небо від ворожих атак? Гість — Павло Лакійчук, керівник безпекових проєктів Центру глобалістики "Стратегія 21".
Radio Ukraine International програма передач
Україна і світ, 6 жовтня 2026 року
Київ готується до зими: як місто допомагатиме самотнім і маломобільним містянам під час ймовірних блекаутів та відключень опалення.
Гостя — Ірина Жданова, журналістка Українського радіо.
Учасниця — Марина Хонда, заступниця голови Київської міської державної адміністрації.
Економіка країн у війні на виснаження: де брати ресурси для подальшої війни, від чого залежить, як довго триматимуться країни у затяжній війні на виснаження? Чи вистачить Україні партнерської фінансової підтримки? За рахунок чого російській економіці вдається триматися і чому вона не “сиплеться”, попри прогнози? Що далі буде з санкціями - Європа вичерпала майже всі можливості у “простих цілях” проти рф, а США не спішить їх посилювати. Гість — Іван Ус, кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру "Обʼєднана Україна".
Краткото ежедневно радиопредаване "Украйна: въпрос на сигурността" има важна роля – да предаде на аудиторията на Украинското радио, което се слуша не само в Украйна, но и в други страни, включително и в България, най-актуалната и достоверна информация за военните действия от страна на руските окупатори на теритоията на Украйна.
Слушателят научава не само за фактите от последните военни, икономически и културни събития, засягащи в това число и целият свят, но може и емоционално да усети тази или онази ситуация, благодарение на кратки забележки и коментари на военни, жертви на войната или официални лица. Войната на Русия в Украйна е въпрос на сигурност не само за украинците, а и за всеки жител на света, затова хората трябва да получават правилната информация, без пропоганда, за да оценяват истинната същност на случващото се в Украйна.
Туреччина спільно з Організацією Об'єднаних Націй готують новий раунд дипломатичних переговорів задля відновлення безпеки комерційного судноплавства у Чорному морі. Сторони прагнуть використати досвід колишньої зернової угоди, розширивши його на захист портової та енергетичної інфраструктури. Про це повідомляє агентство Bloomberg. Чи є реальні передумови для досягнення нової домовленості. Гостя — Ольга Трофімцева, керівниця проєкту "Німецько-український агрополітичний діалог".
Відверті спогади ветеранів, пам'ять та згуртованість: у Львові презентували виставково-просвітницький проєкт "Початок спротиву: оборона Луганського аеропорту". Гостя — Олександра Ляшенко, координаторка перевидання книги "У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту" англійською, співавторка петиції.
В серпні виповнилося 180 років Смітсонівському інституту в Вашингтоні. Його історія, його діяльність не мають аналогів у світі. Сьогодні Смітсон – це найбільший у світі відкритий музейний комплекс. За свою історію Смітсонівський інститут розвинувся від суто науково-дослідної установи до глобального "культурного Червоного Хреста". Його міжнародна діяльність із порятунку спадщини під час криз розпочалася ще в першій половині XX століття, а 2010-го була офіційно оформлена у Смітсонівську ініціативу з порятунку культурної спадщини. Смітсонівська ініціатива в партнерстві з Лабораторією моніторингу культурної спадщини створила найбільшу у світі базу геопросторових даних щодо руйнувань української культури. І ця робота почалася ще 2014 року, а в 2022-ому переросла в масштабні акції допомоги. Свого часу кандидат історичних наук, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло стажувався в Смітсонівському інституті, а тому його розповідь про цей унікальний музейно-науковий комплекс вартує особливої уваги.
Україна поступово позбавляє росіян можливості завдавати ракетних ударів із акваторії Чорного моря. Після того, як Сили оборони витіснили надводні кораблі з окупованого Севастополя, ворог сховав свої фрегати та підводні човни "Варшавянка" у Новоросійську. Проте загроза дістала їх і там. Російське командування гарячково намагається захистити носії "Калібрів", накриваючи їх металевими ґратками та занурюючи прямо біля причалів, але українські дрони й ракети пробивають і цей захист. Як працює пасивна оборона підводного флоту РФ та в якому стані зараз перебувають російські ракетоносці? Гість — Володимир Заблоцький, оглядач журналу Defence Express, капітан 1 рангу у відставці.
Відбувся міжнародний форум “Повернення - спільна справа”, присвячений реінтеграції військовослужбовців, звільнених із полону та інших форм ізоляції. Гостя — Ірина Жданова, журналістка Українського радіо. Учасники: Ігор Шишко, ветеран, колишній військовополонений, директор КЗ “Ветеранський простір "Пліч-о-пліч" Харківської обласної ради; Наталія Умеренкова, директорка ГО “Громадський рух "Жіноча сила України".
Про польсько-українські відносини: від особистої солідарності й волонтерства до історичної пам’яті, інформаційних впливів, інтеграції та майбутнього наших відносин говорить Олена Любиченко з багаторічним працівником Конституційного трибуналу Польщі Адамом Янкевичем, багаторічною журналісткою міжнародного відділу Gazety Wyborczej і польським художником і волонтером який від початку повномасштабної війни багато разів особисто їздив в Україну з допомогою, Збіґнєвом Адамським.
Учасники: Адам Янкевич, польський громадський діяч;
Марія Кручковська, польська журналістка;
Збіґнєв Адамський, польський художник і волонтер.
Zilnic Radioul Ucrainean pregătește un rezumat al celor mai importante știri despre războiul ruso-ucrainean în formatul unui podcast scurt. Oferim doar informații de încredere din surse confirmate: comunicăm despre evenimente militare, oglindim știrile din orașele atacate de Rusia, precum și viața în regiunile Ucrainei de lângă linia frontului. Dacă doriți să urmăriți situația din Ucraina, dar nu aveți timp să citiți în mod constant știrile – "Ucraina: problemele securităţii" este creat anume pentru dumneavoastră.
Російська армія атакувала Київ.
Нардепа Гончаренка виключили із фракції "Європейська солідарність".
Один з останніх льодовиків Словенії може повністю зникнути вже найближчими днями.
Ситуація в Рівному.
В урочищі Нетуша, що поблизу села Тинне на Рівненщині, відкрили пам'ятний знак на місці таємного вишколу старшин Організації українських націоналістів. Саме тут восени 1942 року готували майбутніх командирів УПА, а місцеві жителі переховували підпільників та вартували довкола.
Понад 30 мотоциклістів у Рівному об'єдналися, аби підтримати бізнеси ветеранів та їхніх родин. У місті відбувся спеціальний мотозаїзд, учасниками якого стали цивільні, діючі військовослужбовці та ветерани.
Легендарний Тараканівський форт на Рівненщині, який роками перебуває в аварійному стані, офіційно внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення. Це стане першим кроком до збереження та подальшого впорядкування унікальної фортифікації, яка досі перебуває на балансі міністерства оборони.
На зв'язку — журналістка Рівненської регіональної редакції УР Ольга Шевчук.
Що реалістичнішими стають відео, створені за допомогою штучного інтелекту, то легше вигадану заяву політика видати за справжню. Саме так у соцмережах "залетів" ролик, у якому начебто нардеп із трибуни Верховної Ради називає багатодітних батьків "ухилянтами" і закликає скасувати для них відстрочку від мобілізації.
Російська армія атакувала Запоріжжя. Є поранені.
Москва та область опинилися під масованою атакою безпілотників.
У Києві через російські атаки по мостах почали курсувати додаткові рейси міської електрички.
У Києві виявили ворожі ретранслятори, які допомагають російським "Шахедам" обходити захист та корегувати удари безпосередньо над містом. Поява таких пристроїв знижує ефективність радіоелектронних завад, через що загроза для столиці зростає. Водночас Україна здійснила важливий крок у захисті неба й ураженні ворога: Збройні сили вперше успішно запустили в бій власну балістичну ракету FP-7, призначену для знищення потужних мостів і підземних бункерів. Паралельно вітчизняні майстри готують до випробувань ракету FP-9, здатну дістати до Москви та випробовують нові швидкісні дрони-перехоплювачі. Чому диверсійні маячки вдалося виявити лише зараз і якими засобами їх можна швидше нейтралізувати? Як поява власних потужних ракет змінить ситуацію на фронті та чи зможуть українські розробки повністю закрити наше небо від ворожих атак? Гість — Павло Лакійчук, керівник безпекових проєктів Центру глобалістики "Стратегія 21".
На наступному тижні розпочнеться будівництво резервних дамб і понтонних переправ через Дніпро — Мінінфраструктури. Гість — Віктор Лещинський, Президент Національної спілки проєктної справи, доктор юридичних наук, доктор економічних наук.
Ситуація в Харкові.
Війська РФ атакують цивільні автівки Золочівської громади. Є загиблі й поранені. Наскільки складна ситуація із пересуванням жителів та безпекою загалом?
Ткання харківських коців як психологічне розвантаження й хобі: у державній науковій бібліотеці Харкова триває проєкт "Живі ремесла Слобожанщини". Чим особливі ці килими та скільки людей у місті прагне навчити спадкова коцарка?
На зв'язку — журналіст Харківської регіональної редакції УР Роман Кривко.
6 жовтня — Всесвітній день дитячого церебрального паралічу. Гості: Оксана Майструк, медичний директор Центру реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи, дитячий лікар-невролог вищої категорії, заслужений лікар України; Сергій Худа, дитячий фізичний терапевт, заступник медичного директора з розвитку реабілітаційної служби Клінічного центру дитячої медицини (лікарні "Охматдит") у Львові, амбасадор безбар'єрності МОЗ України, член робочої групи з розробки стандарту із надання реабілітаційної допомоги дітям із церебральним паралічем та органічними ураженнями головного мозку.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
6 жовтня — Всесвітній день дитячого церебрального паралічу. Гості: Оксана Майструк, медичний директор Центру реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи, дитячий лікар-невролог вищої категорії, заслужений лікар України; Сергій Худа, дитячий фізичний терапевт, заступник медичного директора з розвитку реабілітаційної служби Клінічного центру дитячої медицини (лікарні "Охматдит") у Львові, амбасадор безбар'єрності МОЗ України, член робочої групи з розробки стандарту із надання реабілітаційної допомоги дітям із церебральним паралічем та органічними ураженнями головного мозку.
Росія прагне змусити українців, особливо тих, хто перебуває у Києві, залишити столицю, заявив Володимир Зеленський в інтерв'ю EL PAÍS. Як обстріли транспортних артерій Києва вплинули на бажання містян виїхати зі столиці? Які регіони обирають та чи лишилось там житло за адекватною ціною? Наскільки змінилась вартість оренди за останній місяць? Що відбувається з орендою житла в Києві? Гостя — Олена Гайдамаха, президентка Асоціації фахівців з нерухомості України.
Російські атаки на промисловість, склади та логістику є цілеспрямованою спробою "знищити практично всю економіку" України. Про це заявив Міністр економіки Олександр Кравченко. Що чекає на українську економіку, як виживати під обстрілами, сподіватися на самих себе чи на допомогу держави? Гість — Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу.
Підбиваємо підсумки чотирьох матчів, які за останні 10 днів провела збірна України з футболу. Гість — Костянтин Дульцев, спортивний коментатор Українського радіо і Радіо "Промінь".
Про 68-му окрему аеромобільну бригаду. Хто може рекрутуватися до бригади і кого бригада шукає? Які міфи про службу доводиться спростовувати найчастіше? Чи впливає сезонність Гість — Сергій Мильо, начальник відділення рекрутингу 68 ОАМБр.
З 1 по 4 жовтня прифронтове Запоріжжя відзначало своє свято — День міста. Серед іншого, було презентовано проєкт "Космічний код Запоріжжя". Який внесок у розвиток галузі зробило місто? Гість — Денис Васильєв, громадський діяч, митець, ініціатор проєкту "Космічний код Запоріжжя".
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
14 мільярдів євро під загрозою: чому Україна ризикує втратити критичну допомогу від Євросоюзу та де влада шукатиме гроші на захист країни в разі найгіршого сценарію. МВФ прогнозує нашій економіці гігантську фінансову діру у 54 мільярди доларів до 2029 року, а в Брюсселі вирішують, чи пускати на ці потреби заморожені російські активи. Водночас уряд вимагає від парламенту негайно повернутися з перерви до сесійної зали, аби проголосувати вимоги партнерів та врятувати наступні транші. Чи встигнуть депутати ухвалити потрібні рішення, звідки братимуть сотні мільярдів гривень на підвищення виплат військовим і як держава планує підтримувати бізнес під обстрілами? Гість — Олег Устенко, економіст, ексрадник Президента.
У мережі тривають дискусії довкола того, як подаються та затверджуються списки на нагородження і чому бійці "на нулі" нерідко залишаються поза увагою командування. Що не так із нагородною системою у війську, як виключити людський фактор та зробити процес визнання бойових заслуг чесним і відкритим? Гість — Дмитро Петришин, ветеран, юрист "Принципу".
Чи переживе зиму 2026-2027 років житлово-комунальне господарство України? Наскільки ще залишився запас міцності? Чи достатньо зробила держава і місцеве самоврядування, щоб підготуватися до зими? Які ресурси ще можна задіяти? Гість — Святослав Павлюк, директор Асоціації "Енергоефективні міста України", голова наглядової ради Львівводоканалу.
Енергетинча безпека: як пройти зиму. Гість — Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт.
"Щоденник спротиву" – щоденний огляд подій, які відбуваються на деокупованих та тимчасово окупованих, прифронтових територіях. У програмі можна почути інформацію про життя людей на цих територій, про проблеми та виклики, які постають перед ними. Як себе убезпечити? Як зберегти життя та здоров’я? Куди звертатися по допомогу та як евакуюватися з окупованих і прифронтових територій? Як відбувається відновлення деокупованих територій та багато іншого.
Не так давно разом із культурологинею Наталею Кривдою ми розмірковували про проблеми культурної ідентичності українців. Точніше, я запропонувала протиставити ми – вони, де вони – наші вороги. І в цьому протистоянні ми лише побіжно торкнулися російських та українських філософських концептів, які визначають наші прагнення й ставлення до життя. Тож разом із доктором філософських наук, письменником, колумністом, музикантом, професором кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, старшим науковим співробітником відділу філософської антропології Інституту філософії ім. Григорія Сковороди Тарасом Лютим ми вирішили заглибитися не лише в російський космізм, а й порівняти його з концепціями свободи, філософії серця і "сродної праці", найяскравішим уособленням яких є Григорій Сковорода.
Не так давно разом із культурологинею Наталею Кривдою ми розмірковували про проблеми культурної ідентичності українців. Точніше, я запропонувала протиставити ми – вони, де вони – наші вороги. І в цьому протистоянні ми лише побіжно торкнулися російських та українських філософських концептів, які визначають наші прагнення й ставлення до життя. Тож разом із доктором філософських наук, письменником, колумністом, музикантом, професором кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, старшим науковим співробітником відділу філософської антропології Інституту філософії ім. Григорія Сковороди Тарасом Лютим ми вирішили заглибитися не лише в російський космізм, а й порівняти його з концепціями свободи, філософії серця і "сродної праці", найяскравішим уособленням яких є Григорій Сковорода.
Україна офіційно затвердила графік та цілі далекобійних операцій по території Росії на жовтень. Про це за підсумками наради з Міноборони та військовими розробниками повідомив Президент Володимир Зеленський. Що передбачає цей план: нищення нафтобаз, арсеналів, аеродромів і підприємств ВПК? Чому саме далекобійність стає головним інструментом знекровлення російської армії та чого очікувати від затвердженого плану на жовтень? Гість — Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, колишній заступник Голови СБУ (2014-2015 років).
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Що реалістичнішими стають відео, створені за допомогою штучного інтелекту, то легше вигадану заяву політика видати за справжню. Саме так у соцмережах "залетів" ролик, у якому начебто нардеп із трибуни Верховної Ради називає багатодітних батьків "ухилянтами" і закликає скасувати для них відстрочку від мобілізації.
La Centrul din Stălinești locuiesc oameni care și-au pierdut persoanele apropiate sau au fost nevoiți să-și părăsească locuințele din cauza războiului. Angajații centrului spun că misiunea lor este de a-i ajuta pe pe oameni să nu se simtă rupți de societate. Locuitorii satului și școlarii îi vizitează, vorbesc cu ei, cântă și pur și simplu, petrec timpul împreună.
У центрі в Стальнівцях живуть люди, які втратили рідних або були змушені залишити свої домівки через війну. Працівники центру кажуть: їхнє завдання — зробити так, щоб люди не почувалися відірваними від суспільства. А місцеві жителі та школярі приходять до них поговорити, поспівати й просто побути разом.
Ілюзія обману чи машина, яка уміла думати наприкінці 18 століття: як "Механічний турок" понад 80 років переконував публіку, що здатен самостійно грати в шахи? Чому навіть освічені люди, монархи та відомі мислителі вірили в існування розумної машини? І як ця містифікація стала одним із перших прикладів того, як людську працю приховують за образом штучного інтелекту? Гості: Юрій Костюченко, IT-підприємець, викладач; Юрій Ірхін, кримінальний психолог, судовий експерт-психолог.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
