- Одеська область
- Закарпатська область
- Івано-Франківська область
- Київська область
- Вінницька область
- Дніпропетровська область
- Житомирська область
- Хмельницька область
- Запорізька область
- Харківська область
- Україна і світ
- Чернігівська область
- Херсонська область
- Полтавська область
- Миколаївська область
- Кіровоградська область
- Сумська область
- Львівська область
- АР Крим
- Черкаська область
- Тернопільська область
- Чернівецька область
- Волинська область
- Рівненська область
- Луганська область
- Донецька область
Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?
