180 політв'язнів і "екстремістська" "Червона калина" — Таміла Ташева про "орвеловщину" в Криму

180 політв'язнів і "екстремістська" "Червона калина" — Таміла Ташева про "орвеловщину" в Криму

"Абсурд та "орвеловщина" в тимчасово окупованому Росією Криму є безпрецедентними, констатувала в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Культура постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева. Як приклад вона навела визнання окупаційною владою "екстремістською" української пісні "Червона калина". Наразі є 180 політичних в'язнів-громадян України, яких росіяни заарештували на території Кримського півострова або які мають дотичність до Криму, зазначила Таміла Ташева. Україна робить усе можливе для їх звільнення, але Росія заперечує наразі проти обміну "всіх на всіх". Також Ташева оцінила затвердження в Україні офіційного правопису кримськотатарської мови на основі латинського алфавіту.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

На фото: Таміла Ташева, president.gov.ua   

В Україні хочуть затвердити офіційний правопис кримськотатарської мови на основі латинського алфавіту — як це оцінити?

Таміла Ташева каже, що на території материкової частини України не вивчали кримськотатарську мову у вищих навчальних закладах. А от у Криму це було. І не в одному закладі. Ташева називає Інженерно-педагогічний університет, Таврійський національний і Таврійський екологічний університет. Розповідає, що на території півострова випускали філологів кримськотатарської мови. Сама вона вчилася на факультеті кримськотатарської та східної філології. "Кримськотатарська мова здебільшого поширена на території, де кримські татари історично проживають або повернулися після сталінської депортації 1944 року. Більшість філологів залишилася після окупації на території Кримського півострова", — констатувала гостя Радіо Культура.

Кримськотатарська мова і арабська в'язь, латинка, кирилиця

2014 року (після анексії Криму) виникла ідея на материковій частині України створити спеціальність із вивчення кримськотатарської мови, згадує Таміла Ташева. Це було в переміщеному Таврійському національному університеті. Зараз у ньому ця спеціальність є. Вона є також і в Університеті Шевченка. І навчаються цьому фаху не лише кримські татари. "Це добре, що після 2014 року така робота розпочалася. Особливо багато уваги почали приділяти цій темі після 2021 року, коли кримські татари були визнані разом із караїмами і кримчаками корінним народом. Зараз триває робота над статусом кримотатарського народу. І паралельно йшла робота щодо ухвалення спочатку концепції, а потім стратегії розвитку кримськотатарської мови на 10 років. Йдеться про те, що потрібно створити комісію зі стандартів розвитку кримськотатарської мови. Комісія днями розпочала свою роботу. Одним із перших було рішення про розробку кримськотатарського правопису на основі латинської графіки. Застосування кирилиці кримськими татарами Таміла Ташева вважає імперською та радянською спадщиною. Згадує, що її прабабця писала молитви кримськотатарською мовою, схожою на арабську в'язь. Старі кримськотатарські тексти були написані в тому числі так. Потім уже відбувся перехід до латинки. Після приходу радянської Росії відбувся перехід на кирилицю. А після розпаду СРСР було збалансоване і виважене рішення з боку Курултаю — повернення до латинки.  Відповідна переробка програм і підручників потребувала певного ресурсу і фахівців. Коли вже були ухвалені рішення на рівні держави у 2021 році, то це було важливим кроком підтримки рішень кримських татар. Сама Таміла Ташева пише поки що кирилицею, але переконана, що велика кількість кримських татар, які володіють мовою професійно, вже перейшла на латинку, зокрема молоді перекладачі. 


На фото: повернення історичної топоніміки Криму, zmina.info 

"Килим", "сірники", "шаровари", "козак"…

Каже Таміла Ташева, що українці як політична нація, почали зараз відкривати для себе кримських татар знову. "Почали розуміти краще історію, зв'язки між українцями і кримськими татарами, тому що була спільна боротьба та культура", — зауважує вона. Багато слів прийшли в українську мову від кримських татар, як найближчих сусідів українців, зазначає Таміла Ташева. І наводить приклади таких слів: "килим", "сірники", "шаровари", "козак" тощо. Про те, що відбувалося між народами багато століть тому Таміла Ташева вважає правильним говорити в історичному розрізі. "У підручниках минулих років ти читаєш про якісь набіги і так далі. Але колись усі так робили, бо тривали завойовницькі війни щодо територій та ресурсів. А зараз треба спільно будувати майбутнє. Зараз хороший час для побудови спільних наративів, історії та меседжів", — вважає гостя Радіо Культура.

180 політичних в'язнів

Наразі є 180 політичних в'язнів-громадян України, яких росіяни заарештували на території Кримського півострова або які мають дотичність до Криму, зазначає Таміла Ташева. Серед цих політичних в'язнів 116 кримських татар. 

Протягом 8 років до повномасштабного вторгнення адмінмежа з Кримом ще працювала. Хоч і з великими труднощами через протидію ФСБ, російських силовиків, але активісти, адвокати могли потрапити з материкової частини до Криму. Після 24 лютого 2022 року були зруйновані КПП в'їзду-виїзду на межі між материковою Україною та Кримом. І зараз єдиним шляхом є дорога через територію РФ на територію третіх країн.

"Після розриву дипломатичних відносин України із РФ у нас припинили роботу консульські служби. Вони відвідували наших політв'язнів. Україна здійснила після 24 лютого 2022 року низку кроків для того, щоби визначити третю країну, яка могла би виконувати консульські служби, але РФ не давала погодження і зараз усе це провисає. Адвокати із Криму все одно зараз виїжджають на територію РФ, відвідують підзахисних, але це дороговартісно і непросто. Потрібно переїжджати через Керченський міст, ми знаємо ситуацію з цим мостом. (8 жовтня минулого року на Керченському мосту (окупаційна влада називає його "Кримським") стався потужний вибух. Він не зруйнував міст, але завдав йому значних пошкоджень. Вибухом було зруйновано близько 250 метрів шосейного полотна, згоріло також сім цистерн вантажного потягу, що проходив по залізничній частині мосту в цей час. Рух мостом було повністю зупинено, що стало першим таким випадком від дня його запуску — ред.) Більшість осіб, які викрадаються із окупованої території Херсонської області, були перевезені на територію Криму в Сімферопольське СІЗО. До них застосовують тортури. Це щоденна практика", — констатувала Таміла Ташева.


На фото: підірваний 8 жовтня 2022 року "Кримський міст", wikimedia.org, ria.ru  

"Екстремістська" "Червона калина"

Щодо обміну "всіх на всіх", на якому наполягає Україна, то, як каже Таміла Ташева, РФ відкидає наразі такий варіант. "Процес звільнення є складним. Але є доручення від Президента України щодо звільнення політв'язнів. РФ не погоджується на це". Таміла Ташева звертає увагу, що окупаційна влада та її "правоохоронці" й "суди" вважають екстремізмом, зокрема, вивішування у Криму кримськотатарського прапора, державного українського прапора та виконання українських пісень. Наприклад, пісня "Червона калина", під яку танцювали гості на кримськотатарському весіллі, була теж визнана екстремістською. За її виконання під час святкування затримали родичів молодят. А власник ресторану, де відбувалося весілля, заплатив чималий штраф. "Абсурд та "орвеловщина", яку ми бачимо зараз на окупованій території в Криму, є безпрецедентними," — резюмувала Таміла Ташева.