Фермерство і війна: від вилитого на землю молока до тисячі випущених банок на добу

Фермерство і війна: від вилитого на землю молока до тисячі випущених банок на добу

У перші дні розв'язаної Росією повномасштабної війни деякі фермери на Черкащині виливали молоко на землю, бо не було змоги його вивезти чи здати, розповів Українському Радіо голова Буцької територіальної громади Сергій Залізняк. Однак невдовзі ситуацію виправили, додає він. Налагодили реалізацію, розгорнули випуск згущеного молока. "Можливо, це будуть невеликі партії, але тисячу банок на добу ми спробуємо випускати", ― зазначив Сергій Залізняк журналістці Українського Радіо Ірині Ждановій. Вона поспілкувалася з фермерами, експертами та керівниками громад у різних областях України і побачила, що війна виявилася серйозним випробуванням, але не крахом переважної більшості фермерських господарств. Сьогодні, 19 червня в Україні відзначають День фермера.

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне фото: Суспільне Черкаси

 

"У перший день війни молоко виливали на землю"

Україна прагне перейти від сировинної моделі економіки до продовольчої. Про необхідність виробляти готові продукти з високою доданою вартістю говорять давно. Особливо актуальним це стало після початку повномасштабного вторгнення. Порушення логістики, заблоковані морські порти, втрата врожаїв ― ці виклики спонукають швидше шукати рішення. Зміни відбуваються і на локальному рівні ― у місцевих громадах. Голова Буцької територіальної громади на Черкащині Сергій Залізняк розповідає, що у перші дні повномасштабної війни фермери виливали молоко, тому що не було змоги його вивезти чи здати: "У перший день війни молоко виливали на землю. А ми кажемо фермерам ― давайте допоможемо вам його реалізувати. Спершу погодили санстанцію, далі завезли в магазини, і фермери побачили, що їхнє молоко реально продається. У нас немає жодного фермера, який ручним способом доїть молоко, все автоматизовано, а отже, все екологічно чисто. Наші місцеві люди спробували це молоко і сьогодні вже не хочуть брати молоко в пакеті, а замовляють у магазині фермерське. Якщо в перші дні молоко виливали, то далі нам надали автоклав, і ми вирішили виручати фермерів та підтримувати наші Збройні Сили, бо хлопцям на передовій дуже потрібно солодке. І ми почали робити згущене молоко спершу на базі дитячого садочка, кустарним методом. А тепер ми укладаємо угоду з нашим заводом "Продтовари", бо вони мають ліцензію і можливість це виробляти. Поки що будемо робити згущене молоко на їхній базі. Люди скуштували і зрозуміли, що тут якісний продукт. Можливо, це будуть невеликі партії, але тисячу банок на добу ми спробуємо випускати".

"До війни про переробку фермери навіть слухати не хотіли"

За словами Сергія Залізняка, на Черкащині є підприємці, які планують запровадити переробку продукції. Це добре для всієї громади ― адже будуть нові робочі місця, дохід від податків, залучатимуться іноземні інвестиції. Та все ж таких ініціатив поки що небагато ― люди не впевнені у завтрашньому дні, і багато хто не готовий вкладати кошти й починати масштабні проєкти з переробки. Буцький селищний голова Сергій Залізняк каже: щоб спонукати до цього фермерів, вирішили створити  лінію переробки на базі комунального підприємства: "На території нашої громади працюють переважно сільгоспвиробники та одноосібники, які вирощують для себе. Тобто ― невеликі обсяги, але кожен вирощує зерно, соняшник, і вони не мають можливості у нашій громаді його переробити для власних потреб. Тому ми на базі комунального підприємства хочемо зробити невеликі виробничі цехи, для того щоб навколишні села мали можливість приїхати до нас, переробити, а тоді великі потужні фермери побачать, що воно працює, і скажуть: то чому ж я не можу це переробити у себе? До війни ми працювали з фермерами, але про переробку вони навіть слухати не хотіли. На сьогодні ситуація міняється, усі розуміють, що продукти будуть потрібні завжди, а просто зерно продати надзвичайно складно. Я наводив фермерам приклад: на початку війни кілограм пшениці коштував 1 гривню, а кілограм переробленої пшениці, тобто пшеничної крупи, коштував уже 20 гривень. Різниця у ціні значна. На переробку великих фінансових витрат не потрібно, тому що це певний електронний процес. За пів години можна переробити 10 тонн, а далі пакувальна машина запакувала ― і все. Тобто витратної частини небагато, а вартість змінюється в рази". У найближчих планах ― запровадити переробку сировини, а також розпочати виробництво готової продукції. Поки що вирішили зосередитися на трьох напрямках, розповідає Сергій Залізняк: "У цьому році ми плануємо три речі. Це згущене молоко, ми його вже робимо. Плануємо олію, бо нам надали високоолійний соняшник. Ми хочемо його забрендувати і зробити все сертифіковане. Переважну більшість роздамо для своїх навчальних закладів, а надлишки хочемо продати ― аби люди бачили, що можна реалізовувати все посаджене на городі, причому не на базарі. І третій напрямок ― борошно. Ми хочемо зробити свою мініпекарню".

"Сади перемоги"

Буцька територіальна громада приєдналася до всеукраїнської ініціативи "Сади перемоги", це також допомагає реалізувати ідеї. У рамках цієї ініціативи громада за кошти партнерів проєкту отримала техніку, зокрема автоклави. Керівниця напрямку "Продовольча безпека" проєкту "Супровід урядових реформ в Україні" Тетяна Лебухорська пояснює, для чого була створена ініціатива "Сади перемоги": "Ініціативу "Сади перемоги" ми запустили у березні 2022 року як реакцію на ризики та загрози продовольчій безпеці у нашій країні. Ця ініціатива ― спільна з проєктом "Супроводу урядових реформ в Україні", а також Міністерства аграрної політики і продовольства та Міністерства розвитку громад і територій. Основна наша робота ― ми допомагаємо громадам впроваджувати різні заходи, пов’язані з підвищенням продовольчої безпеки. Допомагаємо аналізувати ситуацію і планувати заходи. Якщо це сільська громада і доступні комунальні землі, то громада може їх засаджувати, вирощувати продукцію і потім консервувати її. Є громади з активними бізнесменами, які мали теплиці, але громада виділила їм ще додаткові ділянки, щоб вони могли наростити обсяги своєї продукції. Таким чином вони сприяють, щоб на ринку України були продукти харчування".

"Хтось вирощує пшеницю, хтось соняшники, хтось курей, а результат ― створення сухих борщів для воїнів"

Самостійно вирощувати городину на комунальних землях вирішили, зокрема, у Новопокровській громаді на Дніпропетровщині. Голова Новопокровської громади Людмила Муркович розповідає, що у березні минулого року зібрали сходи громадян і запропонували засадити вільні ділянки землі. Отримали гарний  врожай, зробили до 10 тисяч різних консервацій. Надавали продуктові набори тим, хто цього потребував. Розбити городи вирішили і цього сезону. Розповідає Людмила Муркович: "Урожай, який було зібрано у 2022 році, і допомога, яку надали небайдужі жителі, дало нам поштовх продовжити цю справу. Коли ми побачили проєкт "Сади перемоги", у нас вже була мотивація, ми вже мали певний досвід. У березні, коли ми виграли цей проєкт, то провели великий захід, де зібрали усіх наших партнерів, керівників установ, зібрали аграріїв. Проєкт давав 250 тисяч гривень, селищний бюджет давав 290 тисяч і до 500 тисяч давав наш бізнес. Вираження було не в грошовому еквівалеті, а в продукції. Ми прохали від проєкту на 120 тисяч гривень закупити якісне насіння і на 130 тисяч ― мінітрактори з усіма причепами, щоб обробляти комунальні городи. Протягом року ми випікаємо хліб для ЗСУ та шпиталів, тож звернулися до аграріїв з пропозицією взяти участь у цьому проєкті. І вони відгукнулися з великим захопленням. Хтось вирощує пшеницю, хтось соняшники, інший дає курей, а результат ― створення сухих борщів для воїнів, а також підтримка людей, які потребують допомоги".

"Кооператив став успішним прикладом ветеранського агробізнесу"

Наступний приклад розвитку фермерства ― з Миколаївщини. У селищі Доманівка створили кооператив, який став успішним прикладом ветеранського агробізнесу. Його заснували учасники бойових дій, які отримали міжнародний ґрант на розвиток свого бізнесу. Як виник цей кооператив, пригадує Доманівський селищний голова Віктор Власюк: "Розпочали створювати у 2019 році саме з ініціативи колишніх атовців та їхніх родин. Створення кооперативу ― це була одна з вимог, щоб узяти участь і виграти ґрант на фінансову підтримку. Спочатку виділили землі, ми всі допомагали, поставили дві теплиці, і хлопці з дружинами почали вирощувати овочеву продукцію. Дуже потужно допомагав фонд "Ласка", це канадсько-британська програма: теплиця і додаткові кошти на придбання твердопаливних котлів, щоб кооператив міг працювати цілий рік. Взагалі, кооперативний рух це дуже цікаво. Можна розвивати і тваринницькі кооперативи, будемо пробувати. Заможним не станеш, але й голодним не станеш. І будеш при роботі".

Останні новини
На Запоріжжі знайшли притулок 228,5 тисяч ВПО – Мироненко
На Запоріжжі знайшли притулок 228,5 тисяч ВПО – Мироненко
Промінь рекомендує: Vitaliia, Гурт Дно з треком "Це тільки демо" (за участі Мухи Мухича і Caronlil)
Промінь рекомендує: Vitaliia, Гурт Дно з треком "Це тільки демо" (за участі Мухи Мухича і Caronlil)
Кримську кампанію Болбочана називають однією з найуспішніших спецоперацій ― історик
Кримську кампанію Болбочана називають однією з найуспішніших спецоперацій ― історик
Наслідки ракетного удару в Чернігові: постраждалим виплатять грошову допомогу
Наслідки ракетного удару в Чернігові: постраждалим виплатять грошову допомогу
Сергій Данилов: Методи іранського та російського режиму абсолютно тотожні
Сергій Данилов: Методи іранського та російського режиму абсолютно тотожні
Новини по темі
Збиття російських ракет в українському небі для правомірного захисту не є нападом на РФ ― Гопко
Окупанти втрачають 50-70% техніки ― комбат Федоренко про битву за Часів Яр
Санкції ЄС проти Фрідмана та Авена залишилися ― юристка
На Близькому Сході ненависть довга, але війни короткі — Семенюк про конфлікт Ірану та Ізраїлю
Після знищення "Москви" Україна повернула контроль над цивільним судноплавством — Плетенчук