Немає в Україні жодної людини, що хотіла б створювати польським фермерам якісь проблеми
Як нинішні відносини України та Польщі, які загострилися через низку економічних питань, впливають на співпрацю країн у гуманітарній сфері?
Я бачу, що немає нічого такого, щоб порушило або підірвало міцний фундамент нашої дружби і братерства з Польщею, оскільки польське і українське суспільства стоять на сторожі цих відносин. І вони обоє не зацікавлені в тому, щоб наші відносини погіршилися. Тому я вірю, що ніщо не змінить нашого стратегічного підходу до розбудови відносин з Польщею. Ці дискусії, які зараз тривають в економічній площині, це тільки маленька частинка того, що відбувається у відносинах між Україною і Польщею. А переважна більшість питань, справді, розвивається дуже позитивно. І ще раз підкреслюю, що це все заслуга українського і польського народу, оскільки ми сьогодні близькі, як ніколи раніше.
Тобто порядок денний між країнами мають формувати не політики, а громадянське суспільство обох країн?
Політики мають реагувати на потреби суспільства. Якщо суспільство, українське і польське, потребує і вимагає, щоб наші відносини були максимально близькі, то немає іншої альтернативи цьому шляху.
Як залагодити непорозуміння, зокрема, щодо українського зерна? Чи є вже якісь домовленості між Україною і Польщею?
Потрібна, в першу чергу, добра воля для того, щоб проводити конструктивний діалог. Я хочу запевнити, що така добра воля з українського боку є. Ми бачимо, що останнім часом саме українська сторона ініціює діалог і вносить певні конструктивні пропозиції, зокрема, і в питанні експорту українського зерна до Польщі. Буквально вчора була телефонна розмова між нашими міністрами сільського господарства, яка, я вважаю, була дуже конструктивною. Ми представили свої пропозиції польській стороні. Польська сторона взяла паузу для того, щоб ці пропозиції опрацювати і виробити відповідні механізми всередині країни. Тому я сподіваюсь, що ми зможемо дійти до порозуміння і тематика українського зерна не буде нас розділяти. А ми будемо разом тільки співпрацювати для того, щоб виробити спільний механізм, як нам діяти сьогодні і в майбутньому.
Ми приречені на міцний союз
А з польського боку є це бажання?
З точки зору вчорашньої розмови міністрів сільського господарства, бажання врегулювати ситуацію з польського боку є. Тому нам потрібно зараз просто взяти паузу для опрацювання польською стороною наших пропозицій. Ми домовились про те, що десь через тиждень-два знову буде телефонна розмова наших міністрів. І, можливо, вже на цій розмові з'являться якісь конкретні відповіді з польського боку щодо того, як нам рухатись далі. Але я хочу запевнити і польських слухачів, що немає в Україні жодної людини, хто би хотів створювати польським фермерам чи польському суспільству якісь проблеми. Якщо хтось хоче сказати інакше і переконати вас в іншому, то це неправда. Тому що ми, українці, дуже сильно цінуємо допомогу і підтримку, яку ми отримуємо з польського боку. Особливо підтримку польських людей, які відкрили свої серця, свої домівки, показали справді людяність. І так залишиться назавжди. Україна і український народ завжди про це пам'ятатимуть. Ми приречені на міцний союз, на дружбу і добросусідство, оскільки нашим спільним інтересом є сильна Європа, сильні партнерські відносини українсько-польські, і вміння разом протистояти спільним викликам. А нашим найбільшим спільним викликом сьогодні є російська агресія, яка загрожує не тільки Україні, а й Польщі і всьому вільному світу.
Українські вимушені переселенці в Польщі переживають, що через цю ситуацію їм можуть не продовжити перебування, притулок. Можете їх заспокоїти?
Ті, хто планує тут далі залишатися, можуть не турбуватися про своє становище в Польщі. Тому що я навіть не можу собі уявити, щоб польський уряд чи польське суспільство зробили якісь кроки, щоб погіршити це становище. Польська сторона розуміє, що ті люди, які справді потребують опіки і допомоги, вони повинні її тут отримати. Але з іншого боку, я завжди кажу, що треба все ж таки мати валізи приготовленими. Тому що ми чекаємо наших українців вдома в Україні, щоб разом її відбудовувати і разом її будувати європейською.
